Раймонд Коурі. Еліксир безсмертя. – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 2008. – 496 с.
Давні таємниці та артефакти можуть продовжити життя, а можуть принести смерть. Вони несподівано увірвалися у наш час і практично зруйнували спосіб життя відразу декількох головних героїв пригодницького роману «Еліксир безсмертя» відомого лондонського кіно- і телесценариста Раймонда Коурі, бестселери якого понад півроку тримались на найвищих щаблях списку найпопулярніших книжок за версією «New York Times».
Дуже химерно переплітаються у романі історичні розділи про графа Сен-Жермена та його найлютішого ворога Раймонда ді Сангро з подіями нещодавного минулого – останньої війни в Іраку. Їх поєднує одна велика таємниця, яку ховає символ змія, що кусає себе за хвіст – Уробороса.
Читати далі »
Степан Процюк. Аналіз крові. – К: Грані-Т, 2010. – 144 с.
У книзі, яка складається з есеїв філософського та психологічного змісту, Степан Процюк ставить безліч питань. Для чого ми живемо? Що додає магії й чару нашому життю? Чому нерідко сміємося там, де варто плакати, а плачемо тоді, коли можна усміхнутися? Де шукати справжні причини наших найпарадоксальніших вчинків, слів, думок? А для того, щоб дати відповіді, автор пропонує провести аналіз крові – однак не в прямому, такому звичному для всіх нас значенні. „Аналізом крові” Степан Процюк називає дослідження людської психіки, словами автора – «душезнавство». На яскравих прикладах з власного життя, а також історіях, що трапилися з відомими письменниками, художниками, психоаналітиками, автор демонструє свою майстерність психолога.
Читати далі »
Шановні туристи, серпень вже дихає в обличчя! І цей місяць зовсім не знаменує завершення сезону відпусток. Навпаки – починається найбільш спекотний та насичений сезон відпочинку. А відповідно, ви маєте можливість зробити те, на що не вистачило часу протягом усього року – спокійно почитати. ДЧ пропонує Топ-10 літератури у відпустку різної тематики для ваших валіз та наплічників: ці книжки допоможуть вам зробити відпочинок ще більш прємним.
Читати далі »
Альфонсіна Сторні. Вибрані поезії / Пер. з ісп. Григорія Латника. – Львів: Кальварія, 2009. – 128 с.
З цією поеткою я би хотіла познайомитися. Випити духмяного трав’яного чаю або міцної чорної кави, поговорити про те, якими дрібними деталями сповнений світ і якою тонкою буває шкіра, коли кохаєш. Я уявила собі Альфонсіну Сторні в образі художниці Марії-Елени з фільму „Вікі. Крістіна. Барселона” Вуді Алена – вродливою, незбагненною, пристрасною, демонічною, шалено талановитою, Клеопатрою та Пентесілеєю в однім обличчі, жінкою, яка здатна бути водночас «метеликом журбенним» і «левицею жорстокою». Словом – Жінкою, таємничий образ якої в усі часи плекали найгеніальніші з поетів.
Читати далі »
Незважаючи на те, що книжкова частина „відкриває” „Країну мрій”, бо розміщується на самому початку фестивалю, читацькі традиції цвітуть-буяють на всій території свята. Усі як один як учасники, так і гості «Країни мрій» читати не просто вміють, а й люблять! Деякі громадяни «Країни мрій» читали просто на території своєї держави, прилаштувавшись у затінку дерев і наслухаючи пташок та виступи улюблених артистів…
Читати далі »
На Великій літературній сцені цьогорічної «Країні мрій» вже вдруге відбулися читання літератур етнічних спільнот України. Певно, найбільше глядачам цього дійства запам’ятався виступ колоритної жінки у яскраво-червоному циганському костюмі. Ромська поетеса Наталія Варакута, попри національне вбрання, – цілком сучасна жінка, яка руйнує усталені уявлення про циган: вона і поет, і перекладач, і громадський діяч. Пані Наталя приїхала на „Країну мрій” із Донецька спеціально, щоб презентувати циганську літературу України. Тож ми не могли не розпитати її і про ромів загалом і ромську літературу зокрема.
Читати далі »
Анна Багряна. Дивна така любов. – К.: Нора-Друк, 2010. – 208 с.
Молода українська письменниця Анна Багряна знаходить магію в реальному, буденному житті, у банальних для багатьох речах, наприклад, старому «патіхвоні» чи намисті з аличі. А ще — у чотирнадцятій сонаті Бетховена, під звучання якої, як стверджує авторка, було написано роман “Дивна така любов” (до речі, він отримав відзнаку “Вибір видавців” на минулорічній “Коронації слова”). Відтак кожен розділ тексту відповідає за своїм настроєм кожній із трьох частин сонати.
Читати далі »
МУЗА
Поему Шота Руставелі „Витязь у тигровій шкурі” називають шедевром середньовічної літератури. Ідеали шляхетності, дружби й кохання, оспівані у творі, роблять його актуальним у будь-які часи. Однак мало хто знає, що на написання знаменитої поеми Руставелі надихнула одна з найвеличніших жінок світової історії – цариця Тамара, у яку поет був закоханий. Цей факт довгий час замовчувався грузинською церквою – аби не „кидати тінь” на чесне ім’я цариці, яку проголосили святою. У XVII столітті грузинський патріарх Антоній І навіть публічно спалив перші друковані примірники поеми. Однак правда все ж не загубилася у часі: якби не цариця Тамара, світ міг би ніколи не побачити „Витязя у тигровій шкурі”.
Читати далі »
Кожна література має свого очільника, будителя, того письменника, творчість якого є в її історії наріжним каменем, на котрому будується національна самоідентифікація. Для шотландців постать Роберта Бернса — як для українців Тарас Шевченко.
Шотландська культура завдячує Бернсові поновленням цікавості до давньої літератури, традицій, старожитностей. Література — появою особливої “Бернсової” строфи, народницькою та романтичною течією в красному письменстві, розквітом шотландської поезії рідною мовою. Нація завдячує йому власною самоідентифікацією, становленням своєї мови, адже довгий час цей народ жив у тіні Англії, й лише Бернс довів, що шотландська мова — повноцінне явище, а не діалект англійської.
Роберт Бернс ще за життя став національним поетом. Гете називав його великим, Скотт — надзвичайним і геніальним. А Бернсів вірш “Шотландці” багато років був неофіційним гімном Шотландії.
Читати далі »
Антологія болгарської поезії / Пер., передм., довідки про авт., прим. Д. Павличка. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2006. – 544 с.
Історія українсько-болгарських літературних взаємин без перебільшення сягає корінням ще в часи хрещення Русі. З тих пір священні тексти через посередництво болгарських пастирів знаходили давньоруського читача, так, як згодом твори видатних болгарських письменників і поетів знаходили вже читача українського. На жаль, останнім часом активний зв’язок між двома літературами перервався, тож аби поетичний геній Болгарії сьогодні віднайшов свого читача в Україні, знадобилося майже двадцять років і перекладацький талант Дмитра Павличка, який зумів зібрати й видати антологію болгарської поезії.
Читати далі »
