Теревені березня: холодна весна і холодна війна 13-го

 

Шевченківську премію вручено достроково, весна починається із запізненням, а «Друг Читача» підводить підсумки медіацитованості українських письменників за останній місяць. У березні українці багато говорили про холодну весну та завзято дискутували про «холодну мовну війну», а от які персони стали окремим приводом для розмов у березні – читайте у нашому рейтингу.

 

 

1. Тарас Шевченко – «наше все»

Усі нині живі письменники – сучасники Софокла, Овідія, Данте, Сковороди, Міцкевича і Шевченка. Бо усі письменники працюють на одну світову культуру. Тому уже не дивує, що вкотре до рейтингу медіацитованості від «Друга Читача» на першу сходинку потрапляє Тарас Шевченко. І скільки би його «Кобзар» не «спалював» Михайль Семенко, Шевченко і нині «наше все», особливо гостро це відчувається в березні, у Шевченківські свята. Тож, за останній місяць про фундатора української літератури говорили як у зв’язку передачею російського каналу, який порівняв його з Гітлером, так і з нагоди вручення національної Шевченківської премії (достроково), і через підсумки конкурсу читців поезій Кобзаря, у якому перемогла дівчинка арабського походження, а це вже майже вступ до українського мультикультуралізму.

 

 

2. Оксана Забужко: «Як книжка породжує книжку»

Українській письменниці вдається пару разів на місяць збирати повні зали своїх шанувальників. У березні вона завітала до Чернігова (разом із сестрами Тельнюк), а також виступила у київському мистецькому клубі «Обличчя», викликавши бурхливі обговорення власних текстів. У Києві письменниця розповіла про нову книгу «Розмова з Оксаною Забужко», яка створена спільно з польською журналісткою Ізабеллою Хруслінською і була породжена саме «Музеєм покинутих секретів». «Це найкращий приклад, як книжка породжує книжку», – зазначила пані Оксана та прокоментувала тему Шевченка у своїх текстах.

 

Оксана Забужко про «Страсті за Тарасом»

 

Також пані письменниця взяла участь у збірнику статей «Доповіді про стан культури та НУО в Україні» (своєрідний «путівник» українською культурою), який нещодавно вийшов у Польщі за сприяння фундації Open Culture, що діє у місті Люблін.

 

3. Голлівудська невдача Василя Шкляра

Відомий український письменник, громадський і політичний діяч Василь Шкляр у березні поділився методами виховання дітей: «Почую російське слово – уб’ю, як Тарас Бульба свого сина».

Окрім педагогічних підходів Шкляра, з медіа простору усі шанувальники його творчості довідалися, що у Голлівуді письменник не знайшов гідного режисера для екранізації свого роману «Чорний ворон», бо для цього потрібен своєрідний «хабар».

 

Також до кінця цього року письменник обіцяє закінчити свій новий роман про українську Жанну Д’Арк, отаманшу Марусю. А тут можна познайомитися з буктрейлером на книгу Шкляра «Ключ», що бере участь у І Фестивалі книжкової реклами «Клепка;-)».

 

4. Видавничі успіхи Мар’яни Савки

У березні Мар’яна Савка з’являлася в медіа-просторі більше як видавець («Видавництво Старого Лева»), ніж автор. На Лейпцизькому книжковому ярмарку, пишуть ЗМІ, великий успіх мав видавничий проект Савки «Мама по скайпу», що вийшов одночасно українською та німецькою мовами. Водночас пані Мар’яна коментувала участь у Болонському міжнародному ярмарку дитячої книжки, який відвідало як львівське «Видавництво Старого Лева», так і київське «Грані-Т». Останнє, до речі, привезло з ярмарку премію за дитячу книжку Василя Голобородька.

 

5. Гастролі Братів Капранових

Цього місяця медіа обговорювали візит Братів Капранових до Рівного, де вони виступили зі своєю програмою «Любіть українок». Також письменники виступили перед полтавськими студентами, яким зачитали вірші і заспівали «кобза-реп». Проявили письменники і свої культреґерські таланти започаткуванням ювілею літери Х (хер) (скорочення від «херувим»), яка в старослов’янському алфавіті знаходилась між фертом та омегою.

 

6. Мирослав Дочинець – автор бестселерів 

Його книжки не покидають топ-10 мережі книгарень «Є», а сам автор, який колись задовольнявся писанням, тепер «просуває» свої твори презентаціями.  Цього місяця стало відомо, що він адаптував свій роман «Вічник» для юнацтва та назвав його «Бранець чорного лісу». Окрім цього, письменник був помічений в журі відзнаки «Золотий Пегас».

 

7. Наталка Сняданко як перекладачка 

Одна з найактивніших перекладачок з німецької мови нещодавно розповіла про проблеми з українським книговиданням і про те, скільки років іде на публікацію перекладу творів нобелівського лауреата в Україні. Також в медіа-рейтингу письменниці додала співучасть у збірці «Мама по скайпу», із презентацією якої вона також побувала на ярмарку в Лейпцигу.

 

 

8. «Спів/існування» Галини Крук

У березні вийшла нова поетична збірка Галі Крук «Спів/існування», яку шанувальники поезії чекали вісім років, і котра вже презентована у Львові та Івано-Франківську. До речі, книга «Спів/існування» нещодавно номінована на премію «ЛітАкцент року-2013». Також львівська авторка долучилася до когорти «скайп-мам» та відвідала Лейпцизький книжковий ярмарок.

 

9. Іван Андрусяк як «Біла ворона»

Тільки лінивий не чув про те, що книжка Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» з ілюстраціями Ганни Осадко ввійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013). Також у березні стало відомо, що інша дитяча книга Андрусяка «Третій сніг» буде видана шрифтом Брайля за державною програмою «Українська книга». А кириличним шрифтом цей твір можна почитати в березневому номері «Кур’єру Кривбасу».

 

10. Уродини Ліни Костенко 

83-й день народження Ліни Костенко святкували майже як уродини Шевченка – щось спільне є у щирості, з якою вшановують цих двох поетів. Так, відеопривітання для Ліни Василівни знімали харківські шанувальники її творчості, поетку вітали поетичиними флешмобами, також спеціальні побажання приготував актор Богдан Бенюк разом зі своїми студентами.

 

 

Про цих авторів розмовляли у березні українські ЗМІ та блоги.

 

Та з усіх культурних зрушень, що повільно, але відбуваються в Україні, видно, що свідома українська культура не змінює свого курсу на Європу, ще одним фактичним підтвердженням цього стало заснування першої резиденції для українських письменників в Україні, що називається «Станіславський феномен».

А також видно, що українська культура намагається дистанціюватися від радянського минулого, у тому сенсі, що не дозволяє  йому стати новою нашою реальністю.

Любов Якимчук