КНИЖКОВИЙ ТУРИЗМ
Якщо йдеться про історію книжки й літератури, то мало знайдеться на світі країн, що можуть позмагатися з Єгиптом. Це одне з місць (поруч із Шумером та Китаєм), де книжка зародилася як явище; твори давньоєгипетської літератури входять до числа найдавніших, відомих сьогодні людству. Та й сам стародавній Єгипет – немовби велетенська книга: писемні знаки тут усюди: на стінах пірамід і храмів, на скелях, на саркофагах, на різноманітних побутових речах, навіть на черепках та уламках каміння.
Читати далі »
ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ
Сучасне суспільство висуває свої вимоги до видавця. Потреба в автоматизації обліку привела до появи кількох незалежних одне від одної систем класифікації книжок, які дозволяють за одним цим номером (ідентифікатором, якщо вживати термінологію) визначити тип або місце видання.
Читати далі »
Усіх українських авторів щиро вітаємо зі святом!
Сьогодні – Всесвітній день письменника.
Читати далі »
Саме цей вислів ЮНЕСКО обрала гаслом Міжнародного дня рідної мови, який відзначався 21 лютого з метою привернення уваги до мовного різноманіття у світі. Адже мова – це не тільки засіб спілкування, а й показник належності людини до певної культури, один з елементів її самовизначення у світі.
Історія цього свята трагічна.
Читати далі »
Пропонуємо вашій увазі нарис Ярослава Голобородька про Павла Загребельного, опублікований у 10 номері журналу “Сучасність” за 2009 рік.
Павло Загребельний за своєю природою був достеменно симфонічним письменником. І не тільки тому, що в партитурі його творчості схрещені й зрощені найрізноманітніші партії – прози, есеїстики, критики, драматургії, кінодраматургії, а насамперед тому, що майже всі новели, повісті, романи, п’єси, літературно-критичні статті, есеї, кіносценарії, створені ним у різні роки й історико-культурні періоди, об’єднані трьома основоположними ознаками.
Це, по-перше, вражаюча лексико-інтонаційна і мовностилістична палітра текстів; по-друге, унікальне, ледь не сенсорне відчуття змін і трансформацій, що відбуваються в соціумі; по-третє, гострота погляду, поєднана із пристрасністю й критичністю мислення.
Читати далі »
У 7 номері журналу “Сучасність” за 2009 рік опублікований критичний відгук Костянтина Москальця про творчість Оксани Максимчук. Пропонуємо його вашій увазі.
Максимчук О. Ксенії. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2005. – 204 с., іл..
Максимчук О. Лови: Поезії/Передм. К. Москальця. – К.: Смолоскип, 2008. – 104 с. – (Лауреати «Смолоскипа»).
Ми знаємо, що є ринок – і є люди не від ринку цього. Ми стали досвідченими читачами, яких не варто плутати зі «споживачами» або там «користувачами» літератури.
Читати далі »
ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ
Для того, аби книга чи періодичне видання побачило світ, їм доводиться пройти через руки, очі та й серце дуже багатьох людей. Серед них є люди творчі, є відповідальні і є ті, кого називають просто технічним персоналом. До “Технічним персоналом” називають і коректора. Коректор – найневдячніший фах у видавничій системі. Платять копійки, робота шкідлива (як для зору, так і для нервів), а відповідальність – колосальна.
Читати далі »
КІНОМАНІЯ ДЛЯ КНИГОЇДІВ
Роман Оскара Вайлда “Портрет Доріана Грея” витримав уже близько тридцяти екранізацій і ще, певно, витримає не одну. А 2009 року цей список поповнився. Маловідомий режисер Олівер Паркер, як основний англійський спеціаліст по Вайлду (він екранізував дві п’єси письменника), вирішив опанувати й прозу великого майстра парадоксів.
Якщо пам’ятаєте сюжет книги, то можете його сміливо забути, лишивши в пам’яті тільки імена персонажів. І навіть не згадуйте при цьому ні про естетичний, ні про філософський зміст твору.
Читати далі »
У 12 номері журналу “Сучасність” за 2009 рік опублікована стаття Богдана Бойчука, присвячена поетові Володимирові Іллі. Пропонуємо її вашій увазі.
В червні 2009 року Валерію Іллі сповнилося б сімдесят років. І нікому на думку не прийшло в той час хоч пригадати його. Я не був здивований, це було цілком закономірне, так мусило бути. Бо Ілля був тільки добрим поетом, не був нічиїм гучномовцем, до нікого не прилизувався, нікому нічого не цілував. Тобто не був у стилі часу.
Крім того, Ілля був хижакуватий, і це також не сприяло йому в стосунках із людьми.
Ми спілкувалися з Валерієм, як два самотні вовки. Валерій був справжнім степовим вовком, як у Германа Гессе, а я був цивілізованим вовком, може, надто цивілізованим…
Читати далі »
Пропонуємо вашій увазі матеріал із 7-го номера журналу “Сучасність” за 2009 рік
Володимир Даниленко. Газелі бідного Ремзі: Любовні послання мудрого й правовірного кримського хана Хаджи Селіма Герая І своїм сорока жінкам із країни гяурів. – Львів: Літ. агенція „Піраміда”, 2008. – 488 с.
Серед прозірливих думок Юрія Шереха, котрі принагідно зблискують у його критиці, десь трапляється й така: українська література, будучи органічною частиною Сходу, досі не осмислила свою причетність до східної культури, не зробила це предметом уважної рефлексії. Відтворюю це судження довільно, певна річ, але суть його тут збережена. Справді, про зв’язки з Європою, Заходом чимало писалося й дискутувалося, та й зараз ця тема є популярною, ба навіть модною. Натомість про Схід, якщо йшлося, то здебільшого на рівні емоцій та інтуїції.
Читати далі »
