„Щоденник сонтика Устима” – це правдива розповідь людини, яка пройшла В’єтнамську та Кавказьку війну, брала участь в Придністровському конфлікті та стала одним із засновників УНА-УНСО. На Львівському Форумі видавців буде представлено друге, доповнене видання книжки командира окремого батальйону УНСО „Арго” Валерія Бобровича, більш відомого, як сотник Устим.
Це справжні мемуари про конфлікт у Абхазії на початку 90-х років та участь у ньому українських добровольців.
Повернувшись живим із війни, сотник Устим не міг навіть залікувати рану, бо потрапив до в’язниці за „найманство”, що є кримінальним злочином згідно з нашим законодавством. Але насправді, він поїхав на війну добровольцем — виборювати незалежність для іншої країни, щоб така ж доля не спіткала його власну Батьківщину.
“Наші стрільці розуміли: воюючи в Грузії, ми захищаємо Україну. Сьогодні Сухумі, завтра Тбілісі, післязавтра Київ,” – згадує Валерій Бобрович, який є почесним громадянином Грузії та нагороджений орденом Вахтанга Горгасала, хрестом Пустельним УНСО, медаллю «Морська слава України» другого ступеню, бронзовою медаллю «Мхедріоні» (Білий вершник).
Це історія про сучасну війну, блискучі операції, жорстокість і смерть, справжню чоловічу дружбу, тяжкі поранення і про „теплий прийом” українських спецслужб вдома, на рідній землі. Це не кабінетні мемуари, а справжня хроніка війни. Книжка для тих, хто розуміє, що війна за власну свободу ніколи не закінчується.
Книжка ”Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима”, з’явившисть торік на прилавках книгарень, одразу стала бестселером – незважаючи на те, що після війни на Кавказі пройшло майже двадцять років. Можливо, актуальності їй додали нещодавні події в Грузії, бо після них стали очевидними паралелі між становищем Грузії та України, як сусідів країни з панівною пострадянською ідеологією.
Юрій Шухевич, син легендарного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича писав: «Книга Бобровича має подвійне значення. Це, у першу чергу, відновлення військової української мемуаристики, а, по-друге, живий опис подій 90-х років у сусідній державі… Без вивчення «малих війн» не можна в наші дні мати уяву про війну взагалі».
Видавництво «Зелений пес» представить перевидання “Щоденника сотника Устима” відвідувачам Форуму видавців у Львові.
У кримських кінотеатрах знову почали показувати іноземні фільми, дубльовані російською мовою. Місцева влада пояснила це прихильністю уряду до російської мови
У кінотеатрах Севастополя, Ялти, Феодосії та Євпаторії йде російськомовний показ одразу двох кінострічок виробництва США – бойовику “Нестримна” і трилера “Піраньї 3D”.
Заступник голови Ради міністрів автономії Тетяна Умрихіна повідомила, що віднедавна керівництво країни позитивно дивиться на те, щоб у Криму прокат фільмів здійснювався російською мовою.
“Ми собі поставили за мету – домогтися того, щоб можна було (показувати в кінотеатрах Криму) і мультики дітям російською, і молоді – те, що належить, щоб вони дивилися. Та й у цілому (потрібно) прибрати цей дискримінаційний момент”, – заявила Умрихіна.
“Принаймні, в Міністерстві культури України нас розуміють, всі питання вирішені. Тепер все залежить від парламенту”, – додала вона.
Заступник голови Ради міністрів Криму підкреслила, що мова про заборону фільмів українською в Криму не йде.
“Ми не ставимо питання так – забороніть фільми українською. Заради Бога, те, що вже зроблено українською, хай іде. Не будемо ж ми їх переробляти”, – сказала заступник прем’єр-міністра Криму.
Втім, кінопрокатники заявляють, що отримують в основному фільми, дубльовані українською.У вересні в прокат зайде одразу кілька цікавих зарубіжних фільмів, показ яких буде йти тільки українською мовою.
У Криму вважають, що Міністерство культури автономії могло б взяти на себе функцію по видачі дозволів на прокат фільмів російською.
“Це б, звичайно, нам усім розв’язало б руки”, – говорять кінопрокатники.
Нагадаємо, в липні уряд заборонив прокат фільмів, дубльованих у Росії та інших іноземних країнах.
Після цього Верховна рада Автономної республіки Крим надіслала до Конституційного суду запит з проханням розтлумачити закон про кінематографію, зокрема його положення щодо дубляжу іноземних фільмів.
Українська Правда
У суботу, 4 вересня, о 12.00 запрошують вшанувати пам’ять поета на його могилі на Байковому цвинтарі в Києві (збір об 11.30 на центральному вході до цвинтаря).
«Кожна небайдужа людина може допомогти співвітчизникам долучитися до творчості генія, відчути дух його зверненого до кожного людського серця слова», – повідомили організатори заходу. З нагоди роковин українців закликають перечитайте тексти Стуса, згадати сповнені гідності слова та вчинки цієї людини.
Нагадаємо, у січні 1972 року поета заарештовують «за антирадянські наклепницькі документи і антирадянську агітацію». Стус одержав присуд: 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. Ув’язнення відбував у в’язниці Мордовської АРСР, заслання – в селищі Матросова Магаданської області. Присуджений термін відбув повністю.
До Києва повернувся влітку 1979 року. Згодом вступив до Української Гельсінської спілки. У травні 1980 р. знову обшук на квартирі, арешт, а восени суд і ще суворіший вирок: 10 років таборів особливого режиму і 5 – заслання. Відбувати особливий режим ув’язнення він був відправлений до табору в селищі Кучино Пермської області, де в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері зустрів свій останній час. Був похований на табірному цвинтарі у с. Борисово. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. У листопаді 1989 поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.
1991 Стуса посмертно відзначено Шевченківською премією за збірку поезій «Дорога болю» (1990).
ЗІК
1 вересня у Москві розпочав роботу 23 Московський міжнародний книжковий ярмарок – найбільший книжковий форум Росії. На ньому представлені більш, ніж 200 тисяч видань – на 20 тисяч більше, ніж минулого року.
Участь у виставці беруть 56 країн. Почесним гостем ярмарку є Білорусь – країну представляють понад 100 видавців, письменників, перекладачів, драматургів та критиків.
Організатори цього року зробили акцент на перекладацькій програмі – відбуваються круглі столи та інші заходи, присвячені цій темі.
Серед нововведень цього року – заборона використовувати гучномовці, адже відвідувачі попередніх років скаржилися на те, що видавці занадто інтенсивно використовують цей засіб приманювання покупців до своїх стендів і заважають їм зосередитись на книжках, повідомляє Московський комсомолець.
Онлайн-енциклопедію „Вікіпедія” критикують за те, що у статті, присвяченій, п’єсі „Мишоловка” Агати Кристі, повідомляється ім’я вбивці.
За словами онука письменниці, він дуже засмучений цією ситуацією. „Моя бабуся завжди засмучувалася, коли критики у рецензіях розкривали сюжет її творів” – каже онук Агати Кристі.
П’єсу “Мишоловка” вперше показали на сцені Королівського театру в Ноттінгемі 1952 року і ставлять досі. За цей час виставу показали більш, ніж 24 тисячі раз. Особливістю вистави є те, що глядачів просять не розголошувати імені вбивці, аби зберегти інтригу для майбутніх глядачів.
Шанувальники творчості Агати Кристі уже відправили декілька петицій у фонд Wikimedia з проханням прибрати зі статті ім’я вбивці або хоча б попередили читачів про те, що воно назване, пише Lenta ru.
Авторські відрахування з книжок, що беруть читачі у бібліотеках, стали мішенню Міністерства культури Британії, що намагається скоротити бюджетні витрати.
Програма Public Lending Right, що передбачає виплати письменникам у випадку, коли їхні книжки берут почитати у державних бібліотеках працює у 29 країнах світу. Британські автори отримують по 6 пенсів від кожної видачі книжок, а всі разом заробляють таким чином 7,5 мільони фунтів на рік – сума досить значна для бюджету. Цікаво, що для деяких авторів ці платежі переважають гонорари від ринкових видань, особливо у випадках, якщо книжка давно не перевидавалася.
Уряд Британії, який героїчно відмовився від введення ПДВ на книжки, планує скоротити фінансування за цією програмою. Тому Авторська спілка країни разом з іншими організаціями склали петицію до влади із вимогою зберегти рівень авторських відрахувань. Під зверненням вже поставили підписи понад 4 тисячі письменників.
Програму Public Lending Right було вперше запроваджено у Данії 1941 року і останнім часом велося багато розмов про те, що вона має стати стандартом для країн Євросоюзу. Скасування виплат у одній з провідних країн світу може завадити цим планам.
Ґардіан
Прем’єр-міністр Росії Владімір Путін, пояснюючи зв’язок цін на газ та подовження терміну базування ЧФ Росії в Криму, заявив також, що “це зміцнює довіру між двома державами”. Він зауважив, що “на Україні 17 млн тільки офіційно по перепису населення пишуться росіянами, і кожен, напевно, практично говорить російською. Тому підтримувати такий рівень довірчості наших стосунків міждержавних, включаючи військовий компонент, дуже важливо”. (ТСН)
Навіть попри те, що Путін (певно, наслідуючи приклад нашого Януковича) поплутав відсотки та мільйони (насправді в Україні живе 17% росіян – тобто близько 8 мільйонів), цікавим видається прямий зв’язок мовного питання з військовим. Стає зрозумілим, що ідеологія Росії у цьому далеко попереду нашої і її піклування та навіть шантаж у так званому “захисті” російськомовних має під собою зовсім не гуманітарне підгрунтя.
За вісім місяців поточного року книговидавництво в Україні скоротилося на 1824 найменування, а тираж зменшився на 6 мільйонів 643,1 тисяч примірників. Про таке падіння показників порівняно з аналогічним періодом минулого року свідчать оперативні дані Книжкової палати України, повідомляє УНІАН.
За станом на 30 серпня, видавництвами всіх форм власності з початку 2010 року було видано 11746 книг і брошур накладом 20 мільйонів 656,9 тисяч примірників, тоді як минулого року за цей же період з друку вийшли 13570 найменувань накладом 27 мільйонів 300 тисяч.
Зокрема світ побачили 7671 найменування книг і брошур українською мовою накладом 9 мільйонів 657,8 тисяч примірників (8938 найменувань накладом 14 мільйонів 810 тисяч за аналогічний період минулого року). Кількість російськомовних видань, що вийшли в українських видавництвах, складає 3013 назв накладом 9 мільйонів 853,9 тисяч примірників (проти 3495 назв накладом 11 мільйонів 290 тисяч примірників у 2009 році).
Усього за 2009 рік в Україні було надруковано 22491 найменування книг і брошур накладом 48 мільйонів 514,4 тисяч примірників, зокрема українською мовою – 14797 найменувань накладом 27 мільйонів 527 тисяч примірників, на російському – 5732 у кількості 18 мільйонів 622,7 тисяч примірників.
Нагадаємо, за станом на 14 червня 2010 року, тиражі українських книг у порівнянні з аналогічним періодом минулого року скоротилися на 5 мільйонів 218 тисяч найменувань.
Кабінет міністрів ухвалив кілька постанов, що стосуються освіти, серед яких – перелік платних послуг, що можуть надаватися у вузах
У переліку є як ті, що вже давно є платними (приміром, ламінування, ксерокопіювання або одержання другої вищої освіти), так і нові (“пеня” за пропущені заняття і за послуги бібліотек у неробочий час).
Студенти кажуть: неофіційно в деяких вузах за це вже давно беруть гроші
Керівництво вузів каже, що платні послуги – рішення правильне. “Викладачу за понаднормову роботу потрібно платити? Так”, – упевнений ректор Тернопільського педуніверситету Володимир Кравець.
Студенти нововведеннями незадоволені, але відзначають, що “розкривати гаманець” звикли. “У нас пропуск заняття з неповажної причини – 28 гривень”, – розповідає студентка з Національного медуніверситету.
Відповідно до постанови, платним стає також зовнішнє незалежне оцінювання (тестування).
“Природно, це стосується не всіх тестів”, – пояснила заступник міністра освіти Ірина Зайцева. “Основні три предмети будуть безкоштовними, але якщо людина хоче складати більше або хоче поліпшити свій результат за минулий рік, вона має платити за це”, – пояснила вона.
Платною стане і студентська (курсантська та інші) форма у вузах, де вона потрібна. Хоча, частіше, за неї курсанти платять і так.
“У нас тільки сироти одержують форму безкоштовно. Інші платять близько тисячі гривень за комплект”, – розповідає перший проректор НАУ Максим Луцький.
У подальших планах Міносвіти – повернути вступні іспити у вузах, разом з тестуванням, а також позбавляти стипендії студентів за трійку в заліковці.
Варто нагадати, що прем’єр Микола Азаров раніше оголосив про необхідність регулярно проводити перевірки якості знань українців після закінчення навчання у вищих навчальних закладах.
“Необхідно провести оцінку якості отриманих випускниками знань. Такі перевірки необхідно проводити як на останніх курсах (навчання), так і через 3, 5 і більше років після закінчення вузів”, – сказав Азаров.
Українська Правда
У Берліні відбулася акція протесту в зв’язку з початком згортання демократії в Україні.
Група активістів пікетувала готель “Адлон”, де президент Віктор Янукович виступав перед представниками німецької громадськості.
У акції взяли участь українські письменники Сергій Жадан та Ірена Карпа, які разом з активістами поширювали серед перехожих листівки проти утисків свободи слова України.
Жадан пояснив “Українській правді”, що автором ідеї провести акцію в день приїзду Януковича виступила Карпа.
“Я була в Берліні, тому що 13 днів тому народила тут дитину”, – сказала Карпа.
У свою чергу Жадан пояснив, що зараз також тимчасово перебуває у Берліні.
“Ми зустрілися з Іреною в Берліні, обговорили ідею провести пікет. Потім звернулися до українців, які мешкають у Берліні, і самі сформулювали вимоги до Януковича”, – сказав Жадан.
“Ми хочемо привернути увагу європейців на проблеми згортання свободи слова в Україні”, – уточнив він.
У свою чергу Карпа розповіла, що сама малювала транспаранти англійською та німецькою мовами “Україна – назад до Радянського Союзу?” та “Ми – за свободу слова та свободу зібрань в Україні”.
На питання, чи хтось платив їм за цю акцію протесту, Карпа засміялася та жартома відповіла: “Я була би рада, якби хтось заплатив мені за неї морозивом”.
Безпосередньо у пікеті взяли участь близько 20-30 активістів, які поширювали листівки німецькою мовою та інформували перехожих про події в Україні.
 |
| Фото Українська правда |
Також у акції взяли участь активісти Спілки українських студентів у Німеччині.
Сам президент Янукович з учасниками акції протесту не спілкувався.
Українська правда
