“Кулінарна книжка ледащої-2″, яку написала відома російська письменниця Дарья Донцова (справжнє ім’я – Агріппіна Васільєва) викликала звинувачення у плагіаті. Користувачі інтернету помітили дивну схожість “оригінальних” рецептів Донцової та книжки “Смачного. Навколосвітня подорож кухнями різних народів” німецьких авторів Гюнтера Лінде та Хайнца Кнблоха, який було видано у Москві ще 1971 року загальним накладом 600 тисяч примірників.
Російська детективистка, наводячи “свої” рецепти посилається на друзів з різних країн, проте блоггери вказують на дослівне співпадіння деяких фрагментів з книжок.
Зауважимо, що згадана німецька книжка безсоромно використовувалася Донцовою ще у першій частині “Кулінарної книжки ледащої”, що вийшла друком 2003-го року. Проте юристи вважають, що авторське право на кулінарні рецепти не розповсюджується – тільки на літературну обробку, оригінальну подачу тощо. Тому з юридичної точки зору звинуватити російську детективистку у плагіаті неможливо. Проте залишається моральний бік.
2008-го року Донцову звинуватили у тому, що один розділів її книжки “Жаба та гаманець” позичено з оповідання журналіста Ігоря Черського
Після того виплило багато інших епізодів, і в результаті з’ясувалося, що велику частину епізодів до своїх “іронічних детективів” знаменита письменниця цупить з сайту Анекдот.ру. Блоггери навіть стали змагатися – хто знайте першоджерела творчості Донцової. Вони навіть створили для цього спеціальний сайт www.dontsova.org, повідомляє NEWSru.ua
Державний комітет телебачення та радіомовлення України оголошує з 1 квітня 2010 року черговий прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності.
Приймають нові оригінальні публіцистичні твори у галузі інформаційної діяльності, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Роботи мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 № 1832 «Про премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності» Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка – 27 серпня у розмірі двох тисяч гривень кожна за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, і розподіляється Державним комітетом телебачення та радіомовлення України в таких номінаціях:
- за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації;
- за кращий твір у телевізійній сфері;
- за кращий твір у радіомовній сфері;
- за кращу наукову роботу в інформаційній сфері.
Можуть бути висунуті роботи окремих осіб і творчих колективів у складі не більше 5 осіб.
На здобуття Премії до Держкомтелерадіо щорічно до 1 травня подаються:
- клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою публікації (твору) та його автора (авторів);
- примірник публікації (твору) на матеріальному носієві з підтвердженням його оприлюднення (назва ЗМІ) його номер, дата виходу у світ із зазначенням району, міста, області тощо);
- копія паспорта (у разі висунення на здобуття Премії колективу – копії паспортів кожного члена колективу).
Роботи приймають за адресою:
місто Київ, вул. Прорізна, 2,
Державний комітет телебачення та радіомовлення України,
тел./факс (044) 278-86-96.
Національна спілка письменників України втретє поспіль нагороджує Гоголівською премією митців, які пишуть російською мовою. Вручення премії відбулося 10 березня. Цьогорічним лауреатом став одеський драматург Олександр Мардань.
Засновниками Гоголівської премії є Національна спілка письменників України й літературний російськомовний журнал «Радуга». Лауреатів нагороджують дипломом, медаллю із зображенням Миколи Гоголя та грошовою премією, що дорівнює 2 тисячам доларів США.
Цьогорічного лауреата Олександра Марданя журі Гоголівської премії відзначило не лише як драматурга, а ще й як одного із організаторів міжнародного театрального фестивалю «Одеські зустрічі».
Спектаклі за п’єсами Марданя зараз ідуть у 47 містах 10 країн. У Києві, зокрема, їх поставили у театрі «На лівому березі», «Браво» та «Молодому театрі».
Як пояснив Анатолій Крим, секретар Спілки письменників України, Гоголівську премію ініціювали, щоб не полишити поза увагою українських російськомовних письменників
«У Спілці письменників України 1800 членів, із них 400 пишуть російською. Тому тоді, коли боротьба йшла за становлення української мови як державної, ми вирішили підтримати й російськомовних письменників – вирішили, що має бути й така премія», – повідомляє Радіо Свобода.
Влада Італії уклала угоду з компанією Google про оцифрування майже мільйона книг із двох бібліотек Риму та Флоренції. За словами представника Міністерства культурного спадку Італії, угода допоможе зберегти книги від зникнення. Серед інших, будуть відскановані видання праць Данте, Макіавеллі та Галілея. Також будуть оцифровані усі книги, видані до 1868 року, оскільки вони не підлягають дії італійського закону про авторське право.
Інвестиції Інтернет-гіганта у проект складуть близько 100 мільйонів євро. Компанія візьме на себе усі витрати на створення спеціалізованого центру, який переводитиме книги у цифровий формат.
Google вже уклав угоди про оцифрування книг з бібліотеками ряду університетів, серед яких – Оксфорд та Колумбійський університет, а також з бібліотеками Німеччини, США, Франції. Однак угода, укладена з урядом Італії є унікальною через те, що вперше домовленості було досягнуто не з окремою установою, а на державному рівні, пише Lenta.ru.
9 березня в Національному музеї Тараса Шевченка предстоятель Української православної церкви блаженніший митрополит Володимир урочисто передав в дар музею факсимільне видання Пересопницького Євангелія та 9 раритетних книг Шевченкіани із особистого зібрання.
Митрополит Володимир за своє життя зібрав одну з кращих приватних колекцій раритетів, що стосуються життя й творчості Тараса Шевченка. Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою майже 10 кілограм, писана пізнім уставом на пергаменті. З 1947 року Пересопницьке Євангеліє зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені Вернадського.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, що спонукало його до передачі раритетів музею, митрополит Володимир зазначив, що він уже є людиною похилого віку і потрошку роздає людям усе, що збирав багато років. “Будь-яка колекція – велика, маленька – це все-таки особиста справа, а в музеях, бібліотеках це буде доступно для всіх, хто цікавиться, і з цього я буду переживати радість”, – сказав митрополит.
Генеральний директор музею Наталія Клименко подарувала від імені музею блаженнішому митрополиту Володимиру семитомне академічне видання “Тарас Шевченко” та наголосила на тому, що безцінна Євангеліє буде не просто зберігатися в фондах музею, а й експонуватиметься відвідувачам.
До 196-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря в музеї відкрилася також виставка Шевченкіани із зібрання Блаженнішого Митрополита Володимира – 15 видань, дослідження про Шевченка дореволюційного періоду. Почесне місце в колекції посідають прижиттєві видання творів Т.Шевченка, зокрема і виданий коштом Платона Симиренка у 1860 році останній за життя поета “Кобзар”, повідомляє УНІАН.
Про церемонію нагородження Шевченківською премією розповіла письменниця Галина Пагутяк під час “Книжкових сезонів”. За її словами, атмосфера була дуже напруженою через те, що циркулювали чутки про протестні акції, які, буцімто, готують лауреати, незгоді з тим, щоб їм вручав премії Янукович. Проте все обійшлося. Оксана Пахльовська не приїхала до Канева, замість неї премію отримала Марія Матіос, яка зачитала послання Пахльовської, у якому зокрема була присутня актуальна цитата з Шевченка “раби, підніжки, грязь Москви”. Нагородження відбувалося у вестибюлі музею на Тарасовій горі – через те, що саме приміщення практично стоїть у руїнах. Як розповіла Пагутяк, Янукович відмовився від спілкування з лауреатами, яке було передбачене протоколом, а фуршет весь час переривався захопленими тостами на честь Президента, так що змерзлим митцям складно було поживитися чимось їстівним. У своїй святковій промові Янукович не зробив жодної помилки, щоправда, як зазначила Пагутяк, він чомусь порівняв творчість Шевченка-художника із Гогеном та Сезаном. Присутній тут-таки художник Кость Лавро, цьогорічний лауреат премії, зацікавився такою думкою і висловив сподівання, що Президент обгрунтує її – проте особисте спілкування з гарантом не відбулося.
Жодних провокацій чи демонстрацій під час церемонії не відбулося, усе закінчилося добре.
Галина Пагутяк пише містичну прозу, вважає себе нащадком Дракули і премію збирається витатити на подорож до Румунії з метою відвідати палац свого предка, знаменитого Влада Дракули. На Шевченківську премію вона номінувалася тричі, і з третього разу отримала її, проте, як каже, не хотіла номінуватися через очевидну несправедливість рішень комітету дво-трирічної давнини.
IPad – довгоочікуваний рідер від компанії Apple надійде в продаж у Великобританії в кінці квітня, на місяць пізніше, ніж планувалося.
Покупці в США зможуть придбати Wi-Fi модель iPad від 3 квітня,а попередні замовлення почнуться з 12 березня. Усі моделі iPad буде доступний в Австралії, Канаді, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії в кінці квітня.
Програма IBooks для iPad включно з Bookstore від Apple буде доступною для безкоштовного завантаження також з 3 квітня.
Як заявляє компанія Apple, у книгозбірні iBookstore б фігуруватимуть книги зі списку бестселерів “Нью-Йорк таймс”.
А тим часом фахівці іншого відділу компанії відзначають збільшення цікавості користувачів IPhone до завантаження електронних книжок. Так за кількістю електронні книжки на сайті компанії вже перевищили ігри і розваги, і фахівці відзначають, що іде процес залучення до читання нових верств населення, повідомляє Ґардіан
“Віктор Янукович – небайдужий до мистецтва і сам пише вірші”, – заявив поет та громадський діяч Іван Драч під час прес-конференції . “Вчора я сидів біля Віктора Федоровича на концерті. Він мені сказав дивну, але цікаву для мене фразу зі святою наївністю: я вперше на такому концерті, в розумінні, що на Шевченківському”, – сказав І.Драч.
Він також зазначив, що В.Янукович коментував виступи артистів, їхні голоси і як хто співав.
“Для нього це не байдужий світ, він сам, я знаю, співає і сам пише вірші”, – сказав І.Драч, пише ІМК
В Києві пройшли Перші Шевченківські Читання політичної партії „За Україну!”. Для учасників заходу вірші Тараса Шевченка напам’ять декламували голова партії В’ячеслав Кириленко, перший заступник Володимир Мойсик, заступники Ксенія Ляпіна та Юрій Зубко, народний депутат Ярослав Кендзьор, член Політради партії „За Україну!”, урядовець Василь Шевченко та інші.
Всі учасники та гості заходу отримали в подарунок „Кобзар” Тараса Шевченка з пам’ятним штампом учасника Перших Шевченківських Читань Політичної партії „За Україну!”.
Також для присутніх виступив лідер гурту „Мандри” Фома, який наживо виконав „Реве та стогне Дніпр широкий”.
„Ці читання, які організовує партія „За Україну!”, будуть траційними і проходитимуть щороку, але кожен раз в іншому місці і в іншому місті”, – запевнив лідер партії В’ячеслав Кириленко.
Він наголосив, що сьогоднішнє засідання парламенту повинно було розпочатися зі згадки про Шевченка. „Але, нажаль, воно розпочалося зі слухань рядових законопроектів і цей день нічим особливим не вирізняється. І це погано”, – констатував парламентарій.
„9 березня усі українці повинні починати із Шевченка у спосіб, який, напевно, держава повинна запропонувати, – закликає лідер партії „За Україну!”, – Хоча би одну хвилину 9 березня кожного року добре було би присвятити Тарасові Шевченкові”.
За словами Кириленка, для того, щоби популяризувати Шевченка не обов’язково читати його на майданах. „Обов’язково усвідомити його значущість зараз для всіх. Не так важливо, чи сьогодні українець буде читати в колі своєї сім’ї вірші Шевченка, чи ось так у товаристві однодумців як ми”.
Сам лідер партії декламував на Шевченківських Читаннях вірш «Розрита могила», повідомляє сайт ZAUA.org
В указі про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка першим лауреатом значиться Михайло Андрусяк, нагороджений за трилогію про УПА. Щоправда у тексті указу не сказано, що це романи про героїчну боротьбу УПА, а тільки вказано назви.
“Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2010 року: АНДРУСЯКУ Михайлу Миколайовичу, публіцистові – за документально-художню трилогію «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів»;” – і підпис “Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ”.
Питання, як українські письменники будуть брати премію з рук Януковича, таким чином стає неактуальним. Адже після обіцянок забрати у Бандери звання “Герой України” Янукович особисто вітає автора трилогії про бандерівців.
Докладніше про трилогію Михайла Андрусяка ми писали тут.
