Як зазначає NEWSru Israel, Мартін Сіксміт – один із провідних у світі експертів з сучасної Росії. Йому вдалося дістатися до ключових фігурантів цієї драми, тому книга читається як захоплюючий детектив. «Це дослідження, яке розповідає про те, як Путін, за допомогою маніпуляцій, змов, шахрайства і зради встановив контроль над нафтовими запасами країни, – йдеться в анотації до ізраїльського видання. – Книга – захоплюючий документ, що розповідає про події, що передували арешту найбагатшої людини в Росії, його засудження на 12 років позбавлення волі і драматичних наслідків цих подій для історії Росії».

Газета «Едіот Ахронот» 16 травня опублікувала інтерв’ю з Мартіном Сіксмітом, у якому той зізнався, що для написання подібної книги потрібна мужність. При цьому автор зазначив, що його попереднє дослідження, присвячене вбивству Олександра Литвиненка, представляло велику небезпеку для його життя.

Втім, письменник схильний вважати сучасну Росію відкритою країною, у якій підстави для побоювань є тільки у журналістів і тих, хто здатний реально загрожувати впливу глави держави. Тому неможливо порівнювати Володимира Путіна з Йосипом Сталіним. Що стосується його нової роботи, то Сіксміт переконаний, що в російському керівництві оцінили його зважений підхід до проблеми.

Він зазначає, що, в принципі, немає великої різниці між коштами, за допомогою яких Ходорковський став власником ЮКОСа і тими, що були використані Путіним і його друзями, щоб забрати цю нафтову компанію собі.

Сіксміт також зізнається, що після публікації книги про Литвиненка дзвонив Дмитро Пєсков, прес-секретар Путіна, щоб дізнатися, чи зможе він повернутися до Москви, щоб розпочати роботу над новою книгою. Той сказав, що проблем не буде. Так само письменник вчинив і після публікації дослідження про ЮКОС.

Мартін Сіксміт народився в британському Чеширі 58 років тому. Після навчання в Оксфорді, Гарварді і Сорбонні почав працювати в московському корпункті BBC, проте в 1997 році покинув корпорацію, ставши прес-секретарем британського уряду.

Книга перекладена шістьма мовами. У Росії вона була опублікована в лютому 2011 року видавництвом «Пітер» під назвою «Путін і справа ЮКОСа. Боротьба за російську нафту».

NewsRu

Книжки усіма мовами світу, 36 країн, усі світові континенти, понад 400 видавництв, близько півтисячі заходів – так у статистиці виглядає 18-й міжнародний книжковий ярмарок. Організатором «Світу книги» є Союз чеських видавців і продавців книжок, який, щоб задовольнити смаки усіх гостей ярмарку, цього року запросив до співпраці таких відомих фахівців, як європейське об’єднання «Література без кордонів», німецький Інститут Ґете та Австрійський культурний форум.

Про особливості цьогорічного книжкового ярмарку у Празі Радіо Свобода розповіла його директор Дана Калінова. «Ми намагаємось щороку визначити цікаву тему книжкового ярмарку, цього року нею є література Чорноморського басейну. Вона стосується й нашого головного гостя – Румунії. До ширшого контексту ми прагнули також включити літературу та історію Румунії. Ще однією темою ярмарку є комікс, який ми ще так широко ніколи не представляли. Тобто ці дві теми на цьогорічному ярмарку унікальні», – зазначила директор ярмарку.

Крім стендів і виставок національних літератур, до програми свята книги у Празі входить спеціальний цикл «Комікс проти ілюстрації», а також такі акції, як «Світ книги на сцені й у кіно», «Поезія й музика» чи спеціальне дійство «Як народжується книжка». Відбудеться і вже традиційна «Ніч літератури» – свої приміщення для зустрічей із літературою надають безкоштовно палаци, замки, костели, книжкові крамниці. Кожен охочий може прочитати свій улюблений твір за власним вибором і просто неба, десь на романтичній площі старої Праги.

Є на ярмарку і стенди, присвячені проблемам сучасної електронної книжки і стенди аудіо-тек – звукової книжки на мобільному телефоні та в інтернеті.

Як і минулого року, на цьогорічному святі книжки у Празі українського стенду немає, зате є спеціальний гість – письменник Антон Санченко.

«Ми дуже раді, що змогли запросити пана Антона Санченка – письменника з України, щоб він взяв участь у ярмарку, в дебатах про літературу країн Чорноморського басейну. Ми сподіваємось, що Антон Санченко представить сучасну українську літературу, сподіваємось також, що зуміємо в майбутньому зав’язати з Україною тіснішу співпрацю», – зауважила Дана Калінова.

Перекладач і знавець української сучасної літератури в Чехії Ріта Кіндлерова, завдяки якій чехи сьогодні читають Забужко, Прохаcька та Андруховича рідною мовою, вважає, що творчість Антона Санченка для її земляків дуже на часі.

«Думаю, наприклад, що його книжка «Весілля з Європою» може бути дуже-дуже цікавою. Але головна підтема книжкового ярмарку – це літератури Чорноморського регіону, і тому Антон Санченко – один із найцікавіших і найвідоміших, і один із найбільш читабельних, скажімо так, сучасних українських письменників, які займаються мариністикою. Думаю, що він може бути цим цікавий чеському читачеві», зазначає Ріта Кіндлерова.

Книжковий ярмарок «Світ книги» у Празі триватиме до 20 травня. Як завжди він завершиться виголошенням нових лауреатів. Цього року серед нагороджених вперше буде особа чи установа, яка своєю працею примножила славу чеської книжки у світі.

Радіо Свобода 

Такими є результати опублікованого дослідження, проведеного найбільшим продавцем товарів через Інтернет, компанією Amazon. Її експерти, як повідомляє ИТАР-ТАСС, використовували таку методику: були проаналізовані продажі всіх друкованих книг, їхніх електронних версій, газет і журналів, починаючи з 1 червня 2011 року в містах з населенням більше 100 000 жителів.

У результаті першу позицію зайняла Олександрія, другим став Кембридж, а третім – Берклі. Примітно, що в першій десятці майже не виявилося американських мегаполісів, переважають зовсім невеликі міста.

Четвертим у списку розташований Енн-Арбор (Мічиган). За ним слідує Боулдер в Колорадо з населенням, яке ледве дотягує до 100 000 чоловік. Вибивається з цього ряду Маямі, що посіло шосте місце.

Далі випливає ще одне передмістя Вашингтона – Арлінгтон (Вірджинія). На восьмій позиції розташувався Гейнсвілл у Флориді, а ось на дев’ятий рядок зуміла вийти столиця країни – Вашингтон. Замикає десятку Солт-Лейк-Сіті (Юта).

Експерти Amazon також відзначають відмінність інтересів й уподобання читаючої публіки в різних містах. Наприклад, найбільше книг і брошур для мандрівників замовляють в Берклі. При цьому жителі Боулдер, судячи з результатів дослідження, найбільше дбають про своє здоров’я – на це місто припадає найбільше продажів книг про дієти і фітнес.

Лідер списку Олександрія зайняла перший рядок і за кількістю любителів романтичних історій. А от жителів Кембриджа, судячи з усього, більше цікавлять фінанси – університетський центр лідирує по замовленнях книг із категорії «Бізнес та інвестиції».

 NewsRu

.

ПЕРЕМОЖЦІ

загальнонаціонального етапу ХІІ Міжнародного конкурсу з

української мови імені Петра Яцика

Школярі, студенти, які представлені до нагородження президентською стипендією:

Колотіло Анастасія – учениця 3-го класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №130 м. Одеси

Ростислав Лисюк– учень 4-го класу Великомихайлівський Навчально-виховного комплексу «школа-гімназія» Одеської області

Вікторія Плахотнюк– учениця 5-го класу Ватутінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. М.Ф. Ватутіна Черкаської області

Іван Цуркан – учень 6-го класу Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27

Олена Чайка – учениця 7-го класу Баштанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миколаївської області

Юлія Лупан – учениця 8-го класу Мирненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Київської області

Ірина Коплик – учениця 9-го класу Жовтневої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Сумської області

Марія Коваленко – учениця10-го класу Петриківської середньої загальноосвітньої школи Дніпропетровської області

Олена Федяй – учениця 11-го класу Вільшанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської області

Тетяна Стрельбіцька – студентка ІІ курсу Чернівецького медичного коледжу БДМУ

Христина Шалавило – студентка ІV курсу Самбірського державного педагогічного коледжу ім. І.Франка Львівської області

Світлана Кравченко – студентка ІІ курсу національного авіаційного університету м.Київ

Оксана Любінецька – студентка ІV курсу Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка

Аліна Лимоня – учениця ІІ курсу державного професійного навчального закладу «Синівський професійний аграрний ліцей»

Школярі, які посіли ІІ місце

Премії закритого акціонерного товариства «Оболонь», м. Київ (президент Олександр Слободян) отримали:

Колос Анна – учениця 3-го класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 м. Житомира

Бортніченко Владлена – учениця 4-го класу Уманської міської гімназії Черкаської області

Баштова Анастасія – учениця 5-го класу Миколаївського муніципального колегіуму

Премію Крайової управи братства ветеранів Української дивізії «Галичина» США ( голова – Петро Буняк) отримала:

Мачула Ангеліка – учениця 6-го класу Першої української гімназії ім. Миколи Аркаса

Премію Крайової управи братства ветеранів Української дивізії «Галичина» Австралії (голова – Теодозій Андрушко) отримала:

Пронь Мар’яна – учениця 7-го класу Старобогородчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Івано-Франківської області

Премію Михайла Савчука (Канада) отримав:

Ткач Олег – учень 8-го класу Баштанської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Миколаївської області

Премію Союзу українок Австралії отримали:

Перетятько Вікторія – учениця 9-го класу Шполянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 – гімназія» Черкаської області

Спільник Христина – учениця 10-класу Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка

Премію Фармацевтичної фірми «Дарниця», м. Київ (генеральний директор – Володимир Загорій) отримала:

Богославець Софія – учениця 11-го класу Спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 м. Львів

Школярі, які посіли ІІІ місце та заохочувальні премії:

Премію закритого акціонерного товариства «Оболонь», м. Київ ( президент Олександр Слободян) отримали:

Степова Анна – учениця 3-го класу Скадовської гімназії №1

Липчей Ніколь – учениця 4-го класу Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №4

Премію Крайової управи братства ветеранів Української дивізії «Галичина» США ( голова Петро Буняк) отримала:

Підгорна Олександра – учениця 5-го класу Узинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Київської області.

Премію Михайла Савчука (Канада) отримала:

Кіскіна Владислава – учениця 6-го класу Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №20

Премію Крайової Управи Братства ветеранів Української дивізії «Галичина» Австралії (голова Теодозій Андрушко) отримала:

Котова Діана – учениця 7-го класу гімназії №1 ім. А.П.Бистріної Одеської області

Премію Союзу українок Австралії отримали:

Паневська Наталія – учениця 8-го класу Чернівецької гімназії №1

Янковська Любов – учениця 9-го класу гімназії № 8 м. Севастополь

Премію Леоніда Ліщини (Канада) отримала:

Равчук Олена – учениця 10-го класу Шепетівського навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів-гімназії Хмельницької області

Премію Фармацевтичної фірми «Дарниця», м. Київ (генеральний директор – Володимир Загорій) отримала:

Івчик Тетяна – учениця 11-го класу Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ №12 з вивченням іноземних мов Київської області

Відзнаки Ліги українських меценатів за любов до української мови та активну участь у конкурсі отримали:

учениця 3-го класу Чернівецької спеціалізованої школи №7 Чернівецької області Іліка Катерина;

учениця 4-го класу Навчально-виховного комплексу СЗШ № 4 – ліцей вінницької області Агапій Марина;

учениця 4-го класу Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Пролісок» з поглибленим вивченням англійської мови Закарпатської області Шебела Валерія;

учениця 8-го класу Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Київської області Омельченко Юлія;

учениця 11-го класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ім. М.Коцюбинького Вінницької області Якимова Катерина;

Студенти та учні профтехосвіти, які посіли ІІ та ІІІ місця

Премію Степана Горлача (Канада) за друге місце отримав:

Олександр Тирон – студент ІІІ курсу державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище»;

Премією Миколи Латишка (Канада) за третє місце отримав:

Денис Попов – учень ІІ курсу Маріупольського вищого металургійного професійного училища ;

Переможці серед студентів І та ІІ рівнів акредитації:

Премію Василя Мойсяка (Канада) друге місце отримала:

Катерина Кононенко – студентка ІІ курсу Глухівського коледжу ім. С. А. Ковпака Сумського національного аграрного університету;

Премію Андрія Комаровського за друге місце отримала:

Марія Хрупа – студентка IV курсу Путивльського педагогічного коледжу ім. С. В.Руднєва Сумської області;

Премію Михайла Савчука (Канада) за третє місце отримав:

Андрій Бордіян – учень І курсу Одеського автомобільно-дорожнього коледжу Одеського національного політехнічного університету;

Премією Михайла Косіва (Київ) за третє місце отримала:

Аліна Гуща – студентка ІІ курсу Лебединського педагогічного училища ім.А.С.Макаренка Сумської області;

Переможці серед студентів IV та V рівнів акредитації:

Премію закритого акціонерного товариства «Оболонь», м. Київ ( президент Олександр Слободян) за друге місце отримала:

Тетяна Домненко – студентка ІІ курсу Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка;

Премію Фармацевтичної фірми «Дарниця», м. Київ (генеральний директор – Володимир Загорій) за друге місце отримала:

Ганна Кобилякова – студентка VI курсу Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка;

Премію Союзу українок Австралії за третє місце отримала:

Мар’яна Болюк – студентка ІІІ курсу Івано-Франківського національного медичного університету;

Премію Лесі Ткач за третє місце отримав:

Микола Гуцуляк – студент ІІІ курсу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Військові:

Премію Ольги та Юрія Татарків (Канада) отримав ліцеїст Київського військового ліцею імені Івана Богуна Віталій Дерев’янченко – за перше місце.

Премію Олександра Харченка (Канада) отримав курсант Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка Олена Момот – за перше місце.

Премію Олени Лисик ( у пам’ять про чоловіка Юрія Лисика) отримали солдат Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Владислав Снаговський – за перше місце та слухач Національного університету оборони України Олексій Ворощук – за друге місце.

Премію Ліди Палій (Канада) отримав ліцеїст Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Андрій Давидюк – за друге місце.

Премію Ігоря Мірецького (Канада) отримав ліцеїст Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Ігор Плис – за друге місце.

Премію Івана Турбая ( на вшанування 100-річчя з дня народження критика, журналіста Турбая Івана Григоровича) отримала студентка Кафедри військової підготовки Національного університету «Одеська юридична академія» Катерина Черницька – за друге місце.

Премію Василя Чупринди (Канада) отримав ліцеїст Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Юрій Самусь – за друге місце.

Премію Голода Андрія Петровича отримав курсант Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного м. Львів Любомир Яцків – за третє місце.

Премію Михайла Савчука (Канада) отримує курсант Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова м. Севастополь Павло Гєорг – за третє місце.

Фотографії Володимра Коскіна 

Укр.літ

Фредерік Бегбедер − скандально відомий французький письменник, публіцист, сценарист, актор, телеведучий і діджей − вирішив додати до цього списку регалій звання режисера. Його дебютний фільм «Любов живе три роки» − екранізація однойменного роману письменника.

Бегбедер, який у 2007 році вже поступився правами на екранізацію свого знаменитого роману 99 франків Яну Каунену, на цей раз вирішив взяти справу у свої руки, знайшов інвесторів і запросив до співпраці студію Люка Бессона EuropaCorp.

У центрі сюжету − цинічний головний герой, модний журналіст і герой нічних тусовок. Він упевнений, що любов живе три роки: рік пристрасті змінюється роком ніжності, яка потім неминуче поступається місцем нудьзі. Інтрига полягає в тому, чи зможе спростувати цю теорію його новий роман. Дія розгортається під музику культового композитора, 3-разового володаря премії Оскар Мішеля Леграна.

Кінодебют Бегбедера був названий газетою Le Parisien кращою французькою комедією за останні роки.

Кінопокази пройдуть у Києві, Одесі, Львові, Запоріжжі, Донецьку, Дніпропетровську, Сімферополі та інших містах України.

Новинар

Близько 10 тисяч осіб пройшлися від Пушкінської площі до Чистих прудів до табору супротивників Путіна, розбитого в середу після трьох днів зачистки Москви, за які поліція затримала близько 1 000 пікетників, людей, які гуляли бульварами і снідали в кафе з білими стрічками – символом протесту.

«Я думав, у мене галюцинації. Я не міг повірити, що в Москві в центрі міста поліція ганяє людей, хапає їх незрозуміло чому. Чомусь не можна ходити зі стрічками білого кольору. Кафка якийсь», – описав підставу для прогулянки письменник Борис Акунін.

«Сенс сьогоднішньої акції був у тому, щоб продемонструвати владі всю абсурдність такої поведінки з власним народом».

Колона людей розтягнулася на кілька кілометрів, заповнивши чотири московські бульвари – від Страсного до Сретенського – і проїжджу частину. Рух перекрили, але поліції помітно майже не було, лише біля Чистих прудів з декількох припаркованих автозаків поліцейські фотографували те, що відбувається, на мобільні телефони на радість людям, які відповідали тим же.

Люди, прикрашені білими стрічками, не приховували радості щодо несправджених прогнозів: народу прийшло несподівано багато, поліції – несподівано мало, а замість обіцяних дощу і холодного вітру було тепло і сонячно. Пікетники обійшлися без плакатів і скандування, але періодично аплодували, копіюючи стиль мовчазного протесту, що прижився в сусідній Білорусі.

«Нас дуже залякували. І ми були в страху. І я думала, подолаю я в собі цей страх? Це моє місто чи ні? Чи маю я право вільно пройтися вулицею? Моя мета сьогодні – подолати свій власний страх і показати тим, хто намагається нас залякати, що ми не боїмося», – сказала 75-річна пенсіонерка Світлана.

Тиждень тому поліція розігнала несподівано масовий узгоджений мітинг напередодні інавгурації Путіна, влаштувала полювання за незадоволеними в день інавгурації і завершила зачистку міста арештом організаторів «гулянь» Москвою  Олексія Навального і Сергія Удальцова в ніч на середу. Обидва отримали по 15 діб.

Путін, його прем’єр Дмитро Медведєв і парламентські партії не звернули уваги на те, що відбувається, поліція оцінювала ситуацію в місті як «в цілому спокійну», а єдиною реакцією влади стали коментарі прес-секретаря Путіна. Дмитро Пєсков побажав поліції діяти жорсткіше і пообіцяв неминучий розгін табору незадоволених на Чистих прудах біля пам’ятника казахському поетові Абаю.

У п’ятницю за побитих ОМОНом пікетників заступилися політики на чолі з колишнім міністром і другом Путіна Олексієм Кудріним. Вони звинуватили «наділених владою радикалів» у зриві мітингу 6 травня. У неділю Кудрін поклав на владу відповідальність за майбутнє мирного протесту.

«Контрольна прогулянка» показала, що протестна активність може повернутися в мирне русло. Все залежить від влади», – написав він у Twitter.

За повідомленням газети Die Zeit, у Німеччині проходить масштабна кампанія на захист авторських прав, ініціатором і координатором якої виступає літературний агент з Берліна Маттіас Ландвер (Matthias Landwehr). Діячі культури і мистецтва, серед яких – сотні літераторів, розгорнули неабияку активність проти «публічних нападок на права інтелектуальної власності». На початку травня в Інтернеті з’явився сайт wir sind-die-urheber.de («ми – автори») із відкритим листом, у якому йдеться про необхідність посилити законодавство в галузі авторського права. Підписалися під відозвою вже понад півтори тисячі літераторів, музикантів, фотографів та інших діячів культури.

У листі стверджується, що інтелектуальна власність нині опинилася під загрозою, а на авторське право – «гарантію матеріальної підстави для індивідуальної інтелектуальної діяльності» – публічно відбуваються нападки (камінь в город опозиційних політиків). Користувачі Інтернету, на думку авторів листа, займаються просто крадіжкою, а безконтрольне поширення в Мережі книг, музики та відеозаписів призводять до того, що їхні творці позбавляються можливості заробити на життя своєю творчістю.

Якщо вірити газеті Die Zeit, за сприяння якої проходить кампанія, це найбільший протест проти піратства в історії сучасної Німеччини. Він стартував у кінці березня у відповідь на вимогу Піратської партії пом’якшити законодавство в галузі авторського права. З тих пір були опубліковані сотні звернень, проведено епатажні фотосесії (наприклад, з авторами «в ролі» трупів у морзі і патологоанатомом в масці Гая Фокса, що символізує рух Anonymous) та інші акції.

Влада Німеччини, між іншим, досі не може прийти до єдиної думки про антипіратський закон, який опозиція розглядає як дуже можливий початок цензури в Інтернеті.

Pro-books

(вул. Хрещатик, 10-Б, оф.8, 3-й поверх)

17 травня відбудеться прес-конференція з приводу викрадення співробітниці Братів Капранових Галовочавої Галини людьми із прокуратури після зустрічі із Головою управління культури КМДА Зоріною Світланою.

Учасники прес-конференції:

- Галина Головачова, арбітражний керуючий у справі про банкрутство ТОВ «Міжнародна книга»;

- Віталій Капранов, письменник, громадський діяч;

- Світлана Зоріна, Голова управління культури КМДА та керівник ТОВ «Міжнародна книга» (свою участь у прес-конференції підтвердила);

Запрошені:

- представники прокуратури м. Києва.

14 травня Галину Головачову викрали після зустрічі із Зоріною Світланою Іванівною, керівницею Управління культури КМДА. Галина є арбітражним керуючим у справі про банкрутство ТОВ «Міжнародна книга», яким володіла і яке досі очолює Зоріна Світлана Іванівна, суміщаючи цю посаду із посадою в КМДА.

На прес-конференції Віталій Капранов та Галина Головачова ознайомлять журналістів із обставинами справи та документами, оприлюднять заяву до правоохоронних органів та на ваших очах запропонують хабар. Звернуться до Голови КМДА Олександра Попова, членом команди якого є Світлана Зоріна та його суперників у передвиборчій кампанії.

ТОВ «Міжнародна книга» заборгувало понад 300 тисяч грн і зникло. Зоріна погодилася компенсувати борг. Галина Головачова пішла на зустріч, на якій мала отримати гроші та підписати відповідні документи. За кілька хвилин після зустрічі на Галину налетіли кілька дужих чоловіків, скрутили руки, забрали сумку, гроші, телефон, ключі від машини та повезли до прокуратури. Не дали зв’язатися з адвокатом, не дозволили зробити жодного дзвінка. 

Пообіцяли, що три дні триматимуть в ізоляторі і не дадуть зв’язатися з адвокатом. Під таким тиском Галина погодилася підписати все, що вони скажуть. Вони надрукували багато різних паперів, які вона підписала, і вручили їй постанову про відкриття кримінальної справи. Потім відпустили. Як заявляє Головачова, її наполегливо переконували обмовити Віталія Капранова, буцімто він вимагає хабара від Зоріної, але вона відмовилася це робити.

Акредитація ЗМІ: Анна Богородіченко – 067 328 32 03, 044 467 50 24

На початку двотисячних років випускниця університету Аня Легкоступ намагається самоствердитися як педагог, а згодом – як підприємець, але зазнає фіаско.
Керована «досвідченою» матусею, героїня швидко зрозуміла й прийняла як закон: у цьому світі кожен – сам за себе… І стало їй на батьківщині тісно, закортіло чужого вирію-раю… Летіла туди як на крилах, вірячи у свою щасливу зорю…
Нелегальна робота попелюшкою в одному з італійських готелів… А це лише початок. Згодом вона долає нелегкий шлях до свого нового статусу – громадянки Франції, працівниці авторитетної дипломатичної установи. Обдарованість, гострий розум і особливий душевний склад допомагають молодій жінці пристосуватися до життя в інших країнах і з гідністю реалізувати себе як особистість.

Та чи, дійсно, нашим людям живеться краще за кордоном??? Спеціаліст із питань міграції Тетяна Ковтун презентує свою книгу «Вирій загублених душ» і детально розповість про «закордонне життя» 17 травня о 18:30 в магазині Книги (вул. Пушкінська, 8-А)

Вхід вільний.

Тетяна Ковтун – журналіст із великим стажем роботи, відзначена журналістською премією імені Гришина. Нині займається літературною творчістю.

З-під її пера вийшло два романи – «Не повертайся спиною до звіра» та «Вирій загублених душ», а також кіносценарій «Блюз білих ночей», лібрето «Мій чарівний принц» за Оскаром Уайльдом і тексти пісень.

.

Також в магазині «Книги» (вул. Пушкінська, 8-А) у травні відбудуться наступні заходи:

24 травня, четвер, 18:30 – презентація книги Ганни Чіпко «Примхи амура»

29 травня, вівторок, 18:30 – презентація книг Міли Іванцової

.

Друг Читача

– Щоб буть кратким, з днем народження, Ульян! – поет 50-річний Олександр Сопронюк піднімає пластиковий стаканчик із горілкою біля могили письменника на Байковому кладовищі й за раз випиває. Не закушує.

Мати Ульяненка 72-річна Катерина Василівна запросила синових друзів пом’янути письменника. Приїхала до Києва з його рідного міста Хорол на Полтавщині. Жінка сидить у інвалідному візку біля надгробка. Півроку тому мала інсульт і декілька місяців не підводилася з ліжка. Зараз спирається на ціпок, коли ходить.

– Не був такий день, щоб не згадала про мого Сашка, – говорить мати, втираючи сльози. – Краще він би у мене трактористом був, довше жив би. Приїхала колись до нього, а він такий худий, що я аж заплакала. Каже: мамо, я більше так не буду. «В тебе що, грошей не було?» – питаю. Мовчить і обнімає. Все переживаю, що він із голоду вмер. Пам’ятник хороший друзі йому поставили, але не схожий Сашко на портреті.

– Олесь умів вишукано матюкатися, – згадує поет Сергій Пантюк, 46 років. – Кажу йому колись – ти на Ігоря Талькова схожий. Це дійсно так. А він очі примружив, усміхається: «Та ну його нах..й, того Талькова. Його молодим убили». Тальков у 34 роки загинув, Ульян ненабагато його пережив.

Загалом зо 20 присутніх випивають дві 1,5-літрові пляшки домашнього вина, три півлітрові горілки і дві коньяку. Віддалік стоїть поетеса 40-річна Євгенія Чуприна зі своїм чоловіком, письменником Олексієм Нікітіним. Вона була літературним агентом Ульяненка.

– Я вчора тут була, надгробок помила, ялицю посадила, – розповідає Чуприна. – Друзі Олеся мене не люблять, бо я до нього була найближча. Вітка Стах на роковинах тут же, біля могили, до мене битися кинулась. Вірші тут пишу. Колись сиділа, і Олесь явився мені. Він часто всім ввижається, і завжди в однаковому одязі: джинсова куртка, чорна сорочка в смужку і штани з великими кишенями. Каже: «Якби я знав, що будеш так побиватися, не вмирав би». Роман, який він писав перед смертю – «Пророк», і досі не виданий. Авторські права належать його сестрі Валі Лісовській, яка в Америці живе. А вони всі налаштували її проти мене. Маю рукопис твору. Та бракує того, що він останні три дні робив. У такому варіанті його публікувати не можна, бо там були суттєві правки. Вони є на жорсткому диску з комп’ютера Олеся, що в Катерини Василівни. 200 доларів коштує дістати інформацію з нього, бо дуже старий. Я би знайшла гроші, та мені цю справу не довірять. Як з ним далі буде – не знаю.
Gazeta.ua