Президент холдингу «Главред-медіа» Олег Наливайко представив колективу нове керівництво групи проектів «Главред».
Шеф-редактором проектів групи сайтів «Главред» та журналу «Главред» призначено Діану Дуцик, яка до того, з жовтня 2009 року, очолювала журнал.
Керівником групи сайтів «Главред» призначено Сергія Руденка. Сергій Руденко був головним редактором електронної газети «Сейчас», щоденної газети «24», створив книжковий портал «Буквоїд».
Діана Дуцик та Сергій Руденко у 2008 році спільно створювали інтернет-видання «ПіК» (інвестор – Борис Фуксман), яке було призупинене у лютому 2009 року.
До групи сайтів Glavred.info входять аналітичне агентство «Главред», сайти Stolitsa.glavred.info, Inozmi.glavred.info, Sport.glavred.info, VIP.glavred.info, Stars.glavred.info пише Телекритика
Вітаємо пана Сергія з призначенням, але, сподіваємося, це не відіб’ється на роботі сайту “Буквоїд”
Напередодні Дня знань 26-29 серпня в “Українському домі” відбудеться Благодійний дитячий книжковий ярмарок і Всеукраїнський фестиваль морозива. Відкриється ярмарок виступом “пісочної” художниці Ксенії Симонової і артистів цирку “Кобзов”.
Як повідомляє ЛІГАБізнесІнформ, програмою заходів запланований благодійний збір книг “Купи книгу – подаруй свято дітям, позбавлених батьківської турботи!”, конкурс дитячого малюнка “Якою я бачу свою Україну”, проведення конкурсів і розваг для дітей (жваві ігри, вікторини, читання з відомими письменниками, лотерея для дітей), а також тематичні “круглі столи”.
Крім того, у рамках виставки-ярмарку будуть проводитися презентації нових книг і автограф-сесії відомих українських письменників.
Всеукраїнський фестиваль морозива відбудеться у рамках ярмарку 29-30 серпня. Тут буде представлена продукція вітчизняних виробників, виставка-продаж морозива, розваги, конкурси, змагання.
Мета благодійної акції – спільними зусиллями регулярно поповнювати бібліотечні фонди у дитячих установах (школах-інтернатах і дитячих будинках) у різних областях України, а також створювати дитячі бібліотеки, сприяючи інтелектуальному і духовному розвитку майбутнього покоління.
13 мільйонів – таким є борг держави за підручники для 9-го класу, які видано 2009 року.
Генаральний директор “Фоліо” Олександр Красовицький повідомив, що тільки його видавницту не доплатили 1.2 мільйони. Через це у підприємства виникають складнощі із виплатою зарплатні. “Щомісяця проблеми через те, що ми мусимо перекривати ці борги якимись іншими своїми грошима. Поки що перекриваємо, хоч із запізненням. Це впливає на кількість виданих книжок – замість того, щоб витрачатися на нові книжки, доводиться замість держави гасити борги за старі” – каже Красовицький.
Окрім “Фоліо” держава винна ще багатьом підприємствам, зокрема й книжковій фабриці імені Фрунзе та “Глобусу”
Але зараз постала вже наступна проблема: підручники для 10-класників, які навчатимуться за новою програмою, і підручники для 2-3 класів, які, як з’ясувалося, не відповідають санитарним нормам. Навіть якщо держава терміново виділить кошти, друкарні вже ніяк не встигнуть виконати замовлення до вересня, пише МОСТ-Харків
Чотири збірки оповідань відомого американського кінорежисера Вуді Аллена перетворилися на аудіокнигу “Woody Allen’s Collection”. Усі тексти читає сам автор. Крім того до книжки включено інтерв’ю з Алленом, і разом з ним на читача очікує 12.5 годин захопливого слухання.
Темами для оповідань, що виходили друком з 1971 по 2007 рік, є “мистецтво, їжа, злочини, секс, смерть та дантисти”
Лєнта.ру
Фестивалі, як виявилося, це не тільки місце, де автори зустрічаються зі
своїми читачами, але й час для вирішення ділових питань. На цьогорічній
“Країні Мрій” призначили ділову зустріч видавництво “Нора-Друк” та
письменник з Тернопільщини Олексій Волков. Останній – відомий детективіст, переможець конкурсів “Коронація слова” (2005) та “Золотий бабай” (2002),
зваривши мисливського куліша зі справжньої лісової свіжини (яку добув, як
зазначив, у абсолютно законний спосіб) та заспівавши під гітару пісню,
прискіпливо вчитувався в авторську угоду і врешті-решт підписав її. Отже,
новий роман Олексія Волкова “Емісар”, що отримав спеціальну відзнаку від
журналу “Мандри” на конкурсі “Гранд Коронація”, до кінця року побачить
світ в серії “Морок”.
– Нам дуже приємно почати співпрацю з таким майстром детективу, яким є
Олексій Волков, – каже керівник видавництва “Нора-Друк” Елеонора Сімонова,
– За останні дні ми підписали угоди та плануємо видати до Львівського
форуму видавців нову книжку Лесі Ворониної “У пошуках Оґопоґо” (лауреат
цьогорічної “Коронації слова”) та новий роман Галини Вдовиченко, чого з
нетерпінням очікують її вдячні читачі. Практично завершилися переговори ще з деякими відомими авторами та дебютантами
відносно їх нових творів (про що дамо знати згодом), тож до початку нового
книжкового сезону у вересні за традицією буде багато новинок.
Після відкриття сейфів з архівом Франца Кафки дослідники знайшли серед паперів невідоме оповідання письменика.
Ізраїльський суддя, який веде справу, ухвалив рішення, відповідно до якого усі папери з архіву, які не стосуються особисто Естер Гоффе, секретарки душеприкажчика Кафки Макса Брода, мають бути оприлюднені.
Суддя доручив юристам скласти опис архіву і підготувати його до оприлюднення.
Нагадаємо, що дочки Естер Гоффе рішучо виступали проти оприлюднення паперів Кафки, а збиралися продати його літературному архіву німецького міста Марбах, повідомляє Ґардіан
Арбітражний суд Москви виніс рішення, відповідно до якого видавництво “Астрель” має заплатити понад 7.5 млрд. рублів за публікацію творів радянського фантаста Алєксандра Бєляєва, автора відомих книжок “Людина-амфібія”, “Голова професора Доуеля”, “Острів загиблих кораблів”.
Справа полягає в тому, що автор помер 1942 року, 50 років з дати його смерті вже минуло, а отже “Астрель” небезпідставно вважала, що права на твори класика є вільними.
Проте іншої думки дотримувалося видавництво “Терра”, яке офіційно придбало права на твори Бєляєва у його дочки. В суді представники “Терри” звернули увагу на той факт, що з 1993 року у Росії набув чинності новий цивільний кодекс, який продовжує дію авторських прав до 70 років після смерті автора, а значить вони знаходяться під охороною іще цілих два роки.
Цікавість справи полягає в тому, що “Астрель” теж читала новий цивільний кодекс, однак вважала, що він не розповсюджується на випадок Бєляєва, оскільки 50 років з дати його смерті минули до прийняття цього кодексу, а він не має зворотньої сили.
“Терра” однак висунула контраргумент – оскільки Бєляєв працював під час Вітчизняної війни, то відповідно до російських законів, термін виключного авторського права має бути продовженим на 4 роки, а значить станом на 1993 рік його права знаходилися під захистом і таким чином потрапили під дію нового кодексу.
Астрономічна сума штрафу пояснюється тим, що за основу “Терра” взяла ціну на ексклюзивний багатотомник Бєляєва, виданий “Астрелью” обмеженим подарунковим накладом. І хоч таких зібрань було видано всього лише кілька сотень, вони сміливо помножили ціну на наклад усіх книжок Бєляєва, що виходили в “Астрелі”.
“Астрель” не згодна з таким рішенням і буде його апелювати.
Звісно, такий хитромудрий судовий процес і сам міг би стати основою для судового роману, що тільки підтверджує: усім літературним вигадкам далеко до реалій життя.
За матеріалом Лєнта.ру
Ветерана британської журналістики Алана Шедрейка було несподівано заарештовано поліцією Сингапуру, де він промотував свою книжку, направлену проти застосування смертної кари.
Автора звинувачують у наклепі та інших злочинах.
Книжка, що викликала таку реакцію офіційної влади, містить описи гучних справ, пов’язаних із смертною карою, та інтерв’ю з колишнім катом, що виконував вироки.
Книжку було знято з продажу у провідних мережах книгарень на вимогу державного органу контролю за медіа-простором.
Ґардіан
Незвичайний пам’ятник російському класику відкрили у селищі Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області. Бронзовий Пушкін біжить за колесом, а в руці тримає колоду карт.
Фото Олега Нича
Приводом для подібної монументальної пропаганди став буцімто віднайдений у архівах вірш, що його написав Алєксандр Пушкін саме в Ольгополі, дорогою на заслання. “Здесь ось кареты я сломал. Да сто рублей еще спустил в картишки” – зізнається російський поет. Саме ці рядки й увічнені в скульптурі.
Жителі Ольгополя давно почуваються європейцями, адже в центрі села є справжній куточок Європи. Коштом місцевої агрофірми створено сільський культурний центр: це прекрасні алеї з ліхтарями, фонтани, газони й клумби. Сюди приходить відпочивати сільська молодь, пенсіонери приводять онуків. Приїздять подивитись на таке диво й позаздрити ольгопільчанам жителі інших сіл.
Ініціатором створення такого культурного центру, як і багатьох інших проектів, є директор АФ «Ольгопіль» Павло Євгенович Каленич. Своїм невгамовним характером, потягом до прекрасного й навіть бунтарством він є близьким по духу до Олександра Пушкіна. В нього й народилась ідея відкрити в Ольгополі пам’ятник Пушкіну. За втілення ідеї Павла Каленича у бронзі взявся відомий скульптор Микола Крижанівський.
«Назвімо ідею встановлення пам’ятника Пушкіну в Ольгополі нашим хорошим культурним розвитком», — говорить Павло Каленич. І справді, на високу духовну планку, яку запропонували ольгопільчани, рівняється і обласна влада. «Тепер, з відкриттям пам’ятника Пушкіну, нам виділили 2,5 млн. гривень на будівництво дороги між Ольгополем та Чечельником, і вже закінчують її прокладання», — розповідає Павло Євгенович.
Цікаво, що сам Пушкін називає Ольгопіль “сквєрним городішком”, проте це словосполучення не знайшло відбутку у бронзі. Крім того ольгополянам пощадстило, що класик лише програвся там у карти – цікаво, як виглядав би монумент, якби Пушкін у Ольгополі побився чи напився – класик це полюбляв не менше, ніж азартні ігри. А якби ще знайшлася якась краля, що її Алєксандр Сєргєєвіч приголубив – ото б міг вийти монумент!
До речі, як ви гадаєте, якби у Ольгополі встановили пам’ятник Франку чи Шевченку, обласна влада теж брязнула б капшуком на 2.5 мільйони?
За повідомленнями ІТАР ТАСС та ДНЯ
Із банківського сховища у Цюриху видобуто рукописи чеського класика Франца Кафки, за який сперечаються Національна бібліотека Ізраїлю та дві дочки секретарки душеприкажчика письменника Макса Брода, які доводять своє право на володіння паперами.
Відкриття сейфів відбулося за розпорядженням ізраїльського суду, який веде справу. Він-таки розпорядився видобути папери письменника, що зберегалися у 6 банківських сейфах Ізраїлю.
Листи письменника, рукописи, що ще не виходили друком, малюнки та листівки – таким є вміст сейфів, що зберігають літературні цінності з 1956 року.
Фахівці з нетерпінням чекають на можливість вивчити невідому спадщину класика, проте коли це станеться, поки невідомо. Сестри Гоффе, які претендують на архів, заборонили оприлюднювати тексти.
Сюжет навколо паперів Кафки нагадує романи самого письменника, втім тепер до них додаються елементи трилеру та судового роману.
Франц Кафка заповів свої рукописи другові та душеприкажчику Максу Броду та своїй коханій Дорі Діамант і звелів спалити усі папери. На відміну від коханої, яка частково виконала заповіт, Макс Брод проігнорував останню волю друга і возив папери із собою – аж поки1956-го року сховав у Цюриху.Частину ж рукописів Брод тримав у своїй квартирі, і саме вона залишилася його секретарці і, можливо, коханці Естер Гоффе. Частину паперів жінка продала (зокрема, й рукопис “Процесу”), частину заховала у банку, частину зберігала у себе вдома.
Національна бібліотека Ізраїлю за допомогою суду домагається, щоб дочки Гоффе відкрили архів, оскільки вважають, що банківський сейф – не місце для цінних архівів. Бібліотека вважає також, що спадщина письменника є національною цінністю Ізраїлю, натомість сестри Гоффе відкидають цей аргумент, оскільки Кафка ніколи не був у Ізраїлі, і вважають папри родинним скарбом.
Відомий також лист Макса Брода, у якому він заповідає архів Кафки Національній бібліотеці, що ускладнює суперечку пише Ґардіан
Порушення заповітів письменників у ХХ сторіччі стає поганою модою. Так, син Набокова проігнорував волю батька і оприлюднив недописаний роман “Оригінал Лаури”
