Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал » Друг видавця

26-28 квітня, Харків
Фестиваль літератури «Світ книги – 2012»
Контакти організаторів: (057) 705-14-05, 714-99-08, www.bookfestival.edem.kharkov.ua

Квітень*, Ніжин

Літературно-мистецький фестиваль «Гоголівка – 2012»

Контакти організаторів: (093) 270-11-53

Квітень*, Київ

Вручення літературної премії «Айстра»

Контакти організаторів: (044) 253-10-56, www.nspu.org.ua

Квітень*, Київ

Нагородження переможців Міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара

Контакти організаторів: (044) 253-10-56, www.nspu.org.ua

ТРАВЕНЬ

3 травня

Всесвітній День свободи друку

17-19 травня, Одеса
XIIІ Всеукраїнська книжкова виставка-форум «Українська книга на Одещині»
Контакти організаторів: (048) 723-24-78, 7о1-49-84, www.odnb.odessa.ua

19-20 травня, Ірпінь

Севама Фест

Контакти організаторів: www.sevama.org.ua, sevama.poet@i.ua

24 травня
День слов’янської писемності й культури

25 травня, Львів

Вручення першої літературної премії «Великий їжак»

Контакти організаторів: (032) 270 41 26, www.jizhak.org.ua

26 травня
День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження

29 травня, Київ

Фестиваль сучасної української патріотичної пісні та поезії імені Костя Єрофєєва «Рутенія»

Контакти організаторів: (063) 155-02-50

Травень*, Тернопіль

Третій фестиваль української книжки «Джура-фест»

Контакти організаторів: www.rada.te.ua

Травень*, Київ
Вручення премії видавництва «Смолоскип»
Контакти організаторів: (044) 425-23-93, www.smoloskyp.org.ua

Травень*, Луцьк
VІI книжкова виставка-ярмарок «Книги великої Волині»
Контакти організаторів: (0332) 24-05-30, 24-41-73.

Травень*, Київ

П’ятий літературно-мистецький фестиваль «Київська Барикада»

Контакти організаторів: (044) 244-05-55, www.ostbar.com.ua

Травень*, Коростень
Вручення призів та премій Всеукраїнського фестивалю сучасної української літератури «Просто так»
Детальна інформація на сайті: www.litfest.org.ua

Травень*, Львів

Третій молодіжний фестиваль-конкурс «Шевченко-Фест»

Контакти організаторів: (063) 263-89-31

Травень*, Ужгород

Виставка-ярмарок «Книга-фест – 2012»

Детальна інформація на сайті: www.biblioteka.uz.ua

Травень*, Конотоп

Фестиваль відеопоезії «Грак»

Контакти організаторів: (093) 922-38-12

Травень*, Бровари

Літературний конкурс «Проза міста»

Контакти організаторів: (068) 803-24-97, (067) 962-98-06, www.prozamista.com

Середина травня*, Київ
7 Міжнародний фестиваль поезії «Київські лаври»
Контакти організаторів: (044) 484-40-23, www.sho.kiev.ua

ЧЕРВЕНЬ

1-3 червня, Миколаїв

Другий всеукраїнський поетичний фестиваль «Ватерлінія – 2012»

Контакти організаторів: atorhov@mail.ru

1 червня – 16 вересня, Львів

Всеукраїнський конкурс «Найкраща книга Форуму – 2012»

Контакти організаторів: (032)276-41-52, 276-46-94, www.bookforum.ua

Початок місяця*, Київ
Урочиста церемонія оголошення лауреатів Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова»
Детальна інформація на сайті: www.koronatsiya.com

Початок місяця*, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ

Третій міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час».

Літературний фестиваль для дітей «Дивокрай»

Кінець місяця*, Київ
Етнічний фестиваль «Країна мрій». Літературна Країна мрій. Книжковий ярмарок у рамках фестивалю
Детальна інформація на сайті: www.krainamriy.com

Червень –липень*, Ржищів

V Міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське коло. Парад стихій»

Детальна інформація на сайті: www.tkfest.com.ua

ЛИПЕНЬ

6-8 липня, Вінниця

VІ Всеукраїнський поетичний фестиваль «Підкова пегаса»

Контакти організаторів: (067) 900-63-45

20-22 липня, с. Поповичі Львівської обл.

Міжнародний фестиваль мистецтв «Fort.Мissia»

Детальна інформація на сайті: www.fortmissia.com

29- 31 липня, Новоград-Волинський

Міжнародне свято літератури та мистецтв «Лесині джерела»

Детальна інформація на сайті: www.novograd.osp-ua.info

Липень*, Київ

Фестиваль «Тиждень актуальної п’єси»

Детальна інформація на сайті: www.teatre.com.ua

СЕРПЕНЬ

2-5 серпня, Одеса

ХVІ міжнародна книжкова виставка-ярмарок «Зелена хвиля»

Контакти організаторів: (048) 728-60-68, www.expodessa.od.ua

23-24 серпня

Міжнародний андеграундовий літературно-музичний фестиваль «День Незалежності з Махном»

Контакти організаторів: (044) 235-96-80, www.ostbar.com

Серпень*, Київ

VIIІ Київська міжнародна книжкова виставка-ярмарок
Контакти організаторів: (044) 362–55–21, (044) 278-82-27, www.bookexpo.in.ua

Серпень*

Нагородження лауреатів та переможців конкурсу патріотичної поезії «Золотий Тризуб»

Контакти організаторів: (067) 10-100-90, www.kobzary.com.ua

Серпень*, Харків

Фестиваль екологічної урбаністики «Акумулятор»

Детальна інформація на сайті: www.accumulator-fest.com

Серпень*, Феодосія та Старий Крим

Всеукраїнський фестиваль книги «Феодосія – 2012»

Контакти організаторів: (066) 253-50-47

Серпень*, м. Чортків Тернопільської обл.

Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль «Книжкова толока «Словія – 2012»

Детальна інформація на сайті: www.oda.te.gov.ua

Серпень*, Яремче

Дні сучасної української культури «Потяг до Яремче»

Детальна інформація на сайті: www.fest.if.ua

ВЕРЕСЕНЬ

1 вересня
День знань

2-5 вересня, Київ

Всесвітній газетний конгрес, Міжнародний форум редакторів і виставка інформаційних послуг

Детальна інформація на сайті: www.wan-ifra.org

6-8 вересня, Київ

15-та Київська міжнародна книжкова ярмарка «Медвін: Книжковий світ – 2012»

Контакти організаторів: (044) 501-03-44, www.medvin.kiev.ua

6-9 вересня, Чернівці

ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ»

Детальна інформація на сайті: www.meridiancz.com

7-23 вересня, Київ
Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГОГОЛЬFEST»
Детальна інформація на сайті: www.gogolfest.org.ua

8 вересня
Міжнародний день грамотності

12-16 вересня, Львів

Міжнародний книжковий форум видавців. 7 Літературний фестиваль у Львові

Контакти організаторів: 8(032)276-41-52, 276-46-94, www.bookforum.ua

14-16 вересня, Кам`янець-Подільський

Фестиваль сучасного вуличного мистецтва «Республіка»

Детальна інформація на сайті: www.respublicafest.com.ua

18-21 вересня, Київ

XVIII Міжнародна спеціалізована виставка «Поліграфія – 2012»

Книжкова виставка-ярмарок у рамках заходу

Контакти організаторів: (044) 596-91-13(14), 596-98-11, www.expocenter.com.ua

22-23 вересня, Херсон

Фестиваль поезії «Антракт – Срібне око-2»

Контакти організаторів: 099 079 54 50, (0552) 22-47-21

30 вересня
Всеукраїнський день бібліотек

Середина вересня*, Харків

Харківський міжнародний фестиваль фантастики «Зоряний міст»

Контакти організаторів: (057) 720 12 11, www.star-bridge.org

Вересень*, Ужгород, населені пункти області

Міжнародний літературний фестиваль «Карпатська ватра»

Вересень*, Сімферополь

7 Спеціалізована виставка освітніх послуг «Освіта – 2012»

Детальна інформація на сайті: www.dominanta-expo.com

Вересень*, Коктебель

Фестиваль «Волошинський вересень»: відеопоезія, «поезія і джаз» та драматургія

Контакти організаторів: (050) 102-19-43

Вересень*, Київ

Театральний фестиваль «Дім Химер»

Контакти організаторів: (044) 234-62-51, www.fest.molody.kiev.ua

Вересень*, Рівне

Фестиваль сучасної української поезії (СУП)

Контакти організаторів: www.sup.hmarka.net

ЖОВТЕНЬ

4-7 жовтня, Київ

Другий міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий арсенал»

Контакти організаторів: (044) 592-60-27, www.art-arsenalfund.org

7 жовтня (перша неділя жовтня)
День працівників освіти

Жовтень*, Київ

Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів»

Контакти організаторів: 280-79-76, 280-52-56, 280-22-10

Жовтень*, Київ
Вручення премії імені Григорія Сковороди за кращий переклад з французької мови на українську
Контакти організаторів: (044) 482-06-72

Жовтень*, Київ
Виставка «Книжковий калейдоскоп»
Контакти організаторів: (044) 521-00-88, www.uintei.kiev.ua

ЛИСТОПАД

9 листопада
День української писемності та мови

18 листопада, Київ

Міжнародний конкурс відеопоезії «CYCLOP»

Контакти організаторів: (063) 712-12-15, www.litfest.ru

Листопад*, Київ

Вручення літературної премії імені Григорія Кочура

Листопад*, Львів

VII Міжнародний фестиваль «Драбина». Театралізовані літературні читання «Пожежна драбина», конкурс драматичних творів «Драма на драбині».

Контакти організаторів: (032) 244-58-55, (097) 905-39-31, www.drabyna.lviv.ua

ГРУДЕНЬ

3-5 грудня, Херсон
Міжрегіональна спеціалізована виставка-ярмарок «Книжковий
салон. Абітурiєнт-2013»
Контакти організаторів: (0552) 42-50-62, www.tpp.ks.ua

6-8 грудня*, Київ
Передріздвяний київський ярмарок «Книжковий світ» («Медвін»)
Контакти організаторів: (044) 501-03-44, www.medvin.kiev.ua

13-19 грудня, Львів

Свято родинного затишку «Від Андрія до Миколая»

Контакти організаторів: www.starlev.com.ua

15 грудня, Вінниця

ХІ Всеукраїнський конкурс одного вірша «Малахітовий носоріг – 2012»

Контакти організаторів: (067) 900-63-45

19 грудня, Ужгород

Книжковий фест «Книга на Миколая»

Грудень*, Київ

Оголошення переможця конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі»
Детальна інформація на сайті: www.bbc.co.uk/ukrainian/

Грудень*, Київ
Вшанування лауреатів Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011»
Контакти організаторів: rodyk@meta.ua

Грудень*, Київ
Київська міжнародна виставка-ярмарок «Книжкові контракти»
Контакти організаторів: (044) 278-82-27, 278-54-12

* – дата уточнюється організаторами

Літератори закликають бойкотувати книжкову виставку у Мінську. Відкритий лист

Редакція — Tue, 01 Feb 2011 08:39:26 +0000

Додай свій підпис у коментарі і ми приєднаємо його до листа

Голові Держкомтелерадіо України

Панові Юрію Плаксюку

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Шановний пане Голово!

Інформація про переслідування творчих людей у республіці Білорусь обурює літературну громадськість України.

Так, за повідомленнями ЗМІ, провідного поета Білорусі Уладзіміра Някляєва спочатку заарештували, а тепер тримають вдома без права користуватися інтернетом і навіть підходити до вікон своєї квартири!

Інша письменниця, українка за походженням, Наталка Бабіна стала жертвою білоруського КҐБ, коли працівники останнього конфіскували у неї комп’ютер з підготованим уже другим виданням роману „Рыбін горад” – а нагадаємо, що екс-посол України в Білорусі Ігор Ліховий свого часу брав участь у презентації першого видання, високо оцінив правдивість авторки у описі сучасного стану справ у Білорусі. Переклади роману „Рыбін горад” вийшли у Польщі, готується шведське, англійське та українське видання.

Тиск та прямі переслідування письменників та поетів режимом Лукашенка не можуть залишити байдужими українців.

Тому ми, літератори України, журналісти, читачі та уся літературна спільнота ВИМАГАЄМО від Держкомтелерадіо бойкотувати Мінську Міжнародну Книжкову Виставку-Ярмарок, яка відбуватиметься 9-14 лютого і на яку заплановано виїзд представницької делегації з України.

Ми закликаємо також усіх видавців України проявити солідарність із репресованими митцями Білорусі і відкликати свою участь у складі української експозиції.

Якщо ми не підтримаємо одне одного у небезпечній для будь-якої розумної людини політичній обстановці, завтра репресії проти митців розпочнуться і в Україні.

Приклад Марії Матіос – яскраве свідчення тому.

Політики! Геть руки від літератури!

Сергій Жадан, письменник

Тарас Федюк, поет, лауреат Шевченківської премії, президент Асоціації українських письминників – від імені Асоціації

Павло Вольвач, поет

Лариса Денисенко, письменниця

Андрій Кокотюха, письменник

Світлана Поваляєва, письменниця

Василь Шкляр, письменник

Ірен Роздобудько, письменниця

Галина Вдовиченко, письменниця

Сергій Пантюк, письменник

Анатолій Дністровий, письменник

Іван Андрусяк, письменник

Міла Іванцова, письменниця

Олена Захарченко, письменниця

Олена Білозерська, журналіст

Ілона Довгань, журналіст

Леся Ганжа, публіцистка

Анна Багряна, письменниця

Микола Кравченко, голова правління ГО “Книжковий простір”

Ростислав Семків, видавець

Костянтин Грубич, журналіст

Віталій Гайдукевич, журналіст

Ірина Славінська, літературний оглядач

Вікторія Горбунова, письменниця

Ірина Плехова, кандидат наук із соціальних комунікацій, директор Інформаційної агенції культурних індустрій, ведуча радіо “Культура”, викладач Київського університету імені Бориса Грінченка

Артем Захарченко, журналіст

Отар Довженко, журналіст

Леся Гончар, письменниця

Руслан Найда, художник

Брати Капранови, письменники

Леонід Кононович, письменник, перекладач

Юка Гаврилова, літагент, журналіст

Віталій Климчук, письменник

Олексій Кацай, письменник

Карина Тумаєва, поетеса

Галина Крук, письменниця

Олег Шинкаренко, письменник, журналіст

Орина Григоренко, поетеса, журналіст

Юрій Кучерявий, поет

Олександр Ірванець, письменник

Календар книжкових подій-2011

redaktor — Fri, 31 Dec 2010 05:00:20 +0000

СІЧЕНЬ

Друга половина січня, Київ
Нагородження переможців рейтингу «Акцент року» від сайту Літакцент
Контакти організаторів: (044) 463-59-16

19 січня, Київ

«Письменники в ополонці»

Контакти організаторів: (044) 467-50-24, www.vsiknygy.net.ua

ЛЮТИЙ

Початок місяця, Київ
Чергова зустріч у рамках «Книжкових сезонів»
Контакти організаторів: (044) 467-50-24, www.vsiknygy.net.ua

Середина лютого, Київ
Ювілейний 15-й поетично-музичний фестиваль «Під знаком Водолія»
Додаткова інформація на сайті: www.inlit.com.ua

9-14 лютого, Мінськ (Білорусь)

Мінська Міжнародна Книжкова Виставка-Ярмарок

Детальна інформація на сайті: www.mininform.gov.by

9-14 лютого, Тайбей (Тайвань)
«Taipei International Book Exhibition (TIBE)»

Детальна інформація на сайті: www.tibe.org.tw.

15-19 лютого, Чернігів
Спеціалізована виставка-продаж «Світ книги 2010»
Контакти організаторів: (0462) 671-200, 673-155

16-18 лютого, Київ
Міжнародна виставка навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні 2010»
Контакти організаторів: (044) 461-96-47

7-20 лютого, Вільнюс (Литва)

«VILNIUS BOOK FAIR»

Детальна інформація на сайті: www.litexpo.lt/en/main/fairs?ID=25098

10-20 лютого, Гавана (Куба)

«Havana International Book Fair»

21 лютого
Міжнародний день рідної мови

25-28 лютого, Рига (Латвія)

«LATVIAN BOOK FAIR»

Детальна інформація на сайті: www.biztradeshows.com/trade-events/latvian-book-fair.html

БЕРЕЗЕНЬ

9 березня, Київ
Вручення Національної премії України імені Т. Шевченка

3 березня
Всесвітній День письменника

16-18 березня, Полтава
Міжрегіональна виставка-презентація «Світ книги»
Контакти організаторів: (0532) 61-23-61, 50-93-88

12-15 березня, Абу-Дабі (ОАЕ)

«ABU DHABI INTERNATIONAL BOOK FAIR»

Детальна інформація на сайті: www.adbookfair.com/cms/

17-20 березня, Лейпциґ (Німеччина)

«Leipzig Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.leipziger-buchmesse.de

21 березня
Всесвітній день поезії

25-27 березня, Ужгород
Шостий фестиваль еротичного мистецтва «Березневі коти»
Контакти організаторів: (093) 726-09-72

28-31 березня, Болонья (Італія)

«Bologna Children’s Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.bookfair.bolognafiere.it

25 березня – 6 квітня, Бангкок (Таїланд)

«Bangkok International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.thailandbookfair.com

КВІТЕНЬ

Квітень*, Київ
Весняний київський книжковий ярмарок «Медвін»

Контакти організаторів: (044) 501-03-44, www.medvin.kiev.ua

2 квітня
Міжнародний День дитячої книги

11-13 квітня, Лондон (Велика Британія)

«London Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.londonbookfair.co.uk/

14-17 квітня, Будапешт (Угорщина)

«International Book Festival Budapest»

Детальна інформація на сайті: www.bookfestival.hu/

28-30 квітня, Харків
Фестиваль книговидавців і книгорозповсюджувачів «Світ книги 2011»
Контакти організаторів: (057) 714-99-08, 705-13-97

23 квітня
Всесвітній День книги і авторського права

22 квітня – 1 травня, Куала-Лумпур (Малайзія)

«Kuala Lumpur International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.kualalumpurbookfair.com/

28 квітня – 1 травня, Львів
Фестиваль дитячого читання «Форум видавців – дітям»
Контакти організаторів: bookforum@bookforum.com.ua

ТРАВЕНЬ

Початок травня*, Київ
Вручення премії видавництва «Смолоскип»
Контакти організаторів: (044) 425-23-93

Травень*, Луцьк
Виставка «Книги великої Волині»
Контакти організаторів: (0332) 24-05-30, 24-41-73

Травень*, Київ
Міжнародний літературний фестиваль «Київські лаври»
Контакти організаторів: (044) 484-40-23

Травень*, Одеса
Виставка-форум «Українська книга на Одещині»
Контакти організаторів: (048) 723-24-78, 723-02-52

Травень*, Ікеа (Нігерія)

«Nigeria International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.nibf.org/

Травень*, Тегеран (Іран)

«Tehran International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.tibf.ir/

3 травня
Всесвітній День свободи друку

12-15 травня, Прага (Чехія)

«Bookworld Prague»

Детальна інформація на сайті: www.bookworld.cz/

14 травня, Коростень
Вручення призів та премій Дванадцятого Всеукраїнського фестивалю сучасної української літератури «Просто так»
Деталі – на сайті: www.litfest.org.ua

19-22 травня, Варшава (Польща)

«Warsaw International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.arspolona.com.pl

23-26 травня, Нью-Йорк (США)

«Book Expo America»

Детальна інформація на сайті: www.bookexpoamerica.com

24 травня
День слов’янської писемності й культури

25 травня, Київ
Урочиста церемонія нагородження переможців телефестивалю «Відкрий Україну»

Контакти організаторів: (044) 289-66-75, 230-83-03

26 травня
День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження

27 травня – 5 червня, Сингапур

«Singapore World Book Fair»

Детальна інформація на сайті: http://bookfair.com.sg/

ЧЕРВЕНЬ

Початок місяця*, Київ
Урочиста церемонія оголошення лауреатів Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова»
Інформація – на сайті: www.kraftfoods.com.ua у рубриці «Коронація слова»

Червень*, Торонто (Канада)

«BookExpo Canada»

Детальна інформація на сайті: www.reedexpo.ca/bookexpo

15-19 червня, Сеул (Південна Корея)

«Seoul International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.sibf.or.kr

25-26 червня, Київ
Етнічний фестиваль «Країна мрій». Книжковий ярмарок у рамках фестивалю.
Детальна інформація на сайті: www.krainamriy.com

ЛИПЕНЬ

7-9 липня, Токіо (Японія)

«e-Book Expo Tokyo»

Детальна інформація на сайті: www.ebooks-expo.jp/en/

7-10 липня, Токіо (Японія)
«Tokyo International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.bookfair.jp/en/

СЕРПЕНЬ

Серпень*, Київ

Київська міжнародна книжкова виставка-ярмарок
Контакти організаторів: (044) 278-82-27, 278-54-12

15 серпня, Нью-Делі (Індія)

«DELHI BOOK FAIR»

18-20 серпня, Одеса

Книжковий ярмарок «Зелена хвиля»
Контакти організаторів: (048) 728-60-68

31 серпня – 4 вересня, Пекін (Китай)

«Beijing International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.bibf.net

ВЕРЕСЕНЬ

Вересень*, Київ
«ГОГОЛЬFEST»
Детальна інформація на сайті: www.gogolfest.org.ua

Вересень*, Москва (Росія)
Московська міжнародна книжкова виставка-ярмарок
Участь України у виставці забезпечує Держкомтелерадіо: (044) 278-82-27, 278-54-12

Вересень*, Ґетеборґ (Швеція)

«Goteborg International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: http://bok-bibliotek.se

1 вересня
День знань

8 вересня
Міжнародний день грамотності

14-18 вересень, Маніла (Філіпіни)

«Manila International Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.manilabookfair.com

14-19 вересня, Львів
Вісімнадцятий міжнародний книжковий ярмарок «Форум видавців у Львові»
Контакти організаторів: bookforum@bookforum.com.ua

30 вересня
Всеукраїнський день бібліотек

ЖОВТЕНЬ

Початок місяця, Київ
Чергова зустріч у рамках «Книжкових сезонів»
Контакти організаторів: (044) 467-50-24

Жовтень*, Київ
Вручення премії імені Григорія Сковороди за кращий переклад з французької мови на українську
Контакти організаторів: (044) 482-06-72

Жовтень*, Київ
Виставка «Книжковий калейдоскоп»
Контакти організаторів: (044) 521-00-88

2 жовтня (перша неділя жовтня)
День працівників освіти

10-13 жовтня, Херсон
Міжрегіональна спеціалізована виставка-ярмарок «Книжковий салон»
Контакти організаторів: (0552) 42-50-62

12-16 жовтня, Франкфурт (Німеччина)
Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок «Frankfurt Book Fair»
Детальна інформація на сайті: www.frankfurt-book-fair.com

ЛИСТОПАД

Листопад*, Київ
Київський міжнародний книжковий ярмарок («Медвін»)
Контакти організаторів: (044) 501-03-44, www.medvin.kiev.ua

Листопад*, Монреаль (Канада)
«SALON DU LIVRE DE MONTREAL»

Детальна інформація на сайті: www.salondulivredemontreal.com

Листопад*, Гвадалахара (Мексика)
«Feria International del Libro de Guadalajar»

Детальна інформація на сайті: www.fil.com.mx

Листопад*, Загреб (Хорватія)
«INTERLIBER»

Детальна інформація на сайті: www.zv.hr/default.aspx?id=1211

9 листопада
День української писемності та мови

ГРУДЕНЬ

Грудень*, Куала-Лумпур (Малайзія)

«Kuala Lumpur Children Book Fair»

Детальна інформація на сайті: www.kualalumpurchildrenbookfair.com/

Грудень*, Київ
Оголошення переможця конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі»
Докладніша інформація на сайті: www.bbc.co.uk/ukrainian/

Грудень*, Київ
Передріздвяний київський ярмарок «Книжковий світ» («Медвін»)
Контакти організаторів: (044) 501-03-44, www.medvin.kiev.ua

Грудень*, Київ (під час грудневого Медвіна-2011)
Вшанування лауреатів Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011»
Контакти організаторів: rodyk@meta.ua

19 грудня*, Київ
Київська міжнародна виставка-ярмарок «Книжкові контракти»
Контакти організаторів: (044) 278-82-27, 278-54-12

* – дата уточнюється організаторами

Міжнародні книжкові виставки 2011

Редакція — Thu, 30 Dec 2010 05:00:57 +0000

Календар основних міжнародних книжкових виставок та ярмарків, що відбуваються за кордоном.

Taipei International Book Exhibition (TIBE)

9 – 14 лютого 2011. Тайпей (Тайвань)

Мінська Міжнародна Книжкова Виставка-Ярмарок

9-13 лютого 2011. Мінськ (Білорусь)

.VILNIUS BOOK FAIR

7-20 лютого 2011

Havana International Book Fair

10-20 лютого 2011. Гавана (Куба)

LATVIAN BOOK FAIR

25-28 лютого 2011. Рига (Латвія)

Salon du Livre

18-21 березня 2011. Париж (Франція)

Leipzig Book Fair

17-20 березня 2011. Лейпциґ (Німеччина)

ABU DHABI INTERNATIONAL BOOK FAIR

15-20 березня 2011. Абу-Дабі (ОАЕ)

Bologna Children’s Book Fair

28-31 березня 2011. Болонья (Італія)

Bangkok International Book Fair

25 березня – 6 квітня 2011. Бангкок (Таїланд)

London Book Fair

11-13 квітня 2011. Лондон (Велика Британія)

International Book Festival Budapest

14-17 квітня, Будапешт (Угорщина)

Kuala Lumpur International Book Fair

22 квітня- 1 травня 2011. Куала-Лумпур (Малайзія)

Bookworld Prague

12-15 травня 2011. Прага (Чехія)

Salone Internazionale del libro Torino

12-16 травня 2011. Турин (Італія)

Nigeria International Book Fair

травень 2011. Ікеа (Нігерія)

Warsaw International Book Fair

19-22 травня 2011. Варшава (Польща)

Tehran International Book Fair

травень 2011. Тегеран (Іран)

BookExpo America

23-26 травня 2011. Нью-Йорк (США)

Singapore World Book Fair

27 травня – 5 червня 2011. Сингапур

BookExpo Canada

червень 2011 Торонто (Канада)

Seoul International Book Fair

15-19 червня 2011. Сеул (Південна Корея)

Tokyo International Book Fair

7-10 липня 2011. Токіо (Японія)

e-Book Expo Tokyo

7-9 липня 2011. Токіо (Японія)

DELHI BOOK FAIR

15 серпня 2011. Нью-Делі (Індія)

Moscow International Book Fair

7-12 вересня 2011. Москва (Росія)

Beijing International Book Fair

31 серпня – 4 вересня 2011. Пекін (Китай)

Manila International Book Fair

14-18 вересень 2011. Маніла (Філіпіни)

Goteborg International Book Fair

вересень 2011. Ґетеборґ (Швеція)

Frankfurt Book Fair

12-16 жовтня 2011. Франфурт (Німеччина)

Salon du Livre, Montreal

листопад. Монреаль (Канада)

Feria International del Libro de Guadalajar

листопад 2011. Гвадалахара (Мексика)

Interliber

листопад 2011. Загреб (Хорватія)

Kuala Lumpur Children Book Fair

грудень 2011. Куала-Лумпур (Малайзія)

Книжки у Бюджеті-2011 – загальний мінус 25%, нуль закупок для бібліотек, удвічі менше підручників

Редакція — Wed, 15 Dec 2010 03:06:27 +0000

Неузгодженість дій Президента та Уряду, в результаті яких бюджет запланували у старій системі рахунків, зіграла нам на руку – ми можемо легко порівняти 2010 та 2011 рік у книжковому вимірі.

Хай не лякає вас те, що бюджет іще не затверджено Верховною Радою – знаючи слухняність так званої “більшості” можна не сумніватися, що істотних змін не відбудеться – а надто коли йдеться про “другорядні” статті, як то книжки.

Перше, що кидається в очі при перегляді бюджету – “0″ у статті Видатки розвитку Забезпечення розвитку та застосування української мови. Саме за цією статтєю раніше відбувалася централізована закупівля книжок для українських бібліотек. Тай уся ця “мовна стаття” схудла з торішніх 21,2 мільйона до сирітських 3 мільйонів. Звісно – українська мова не є пріоритетом для теперішньої влади.

Експеримент Міністерства торгівлі освітою з навчання без підручників, вочевидь, визнали успішним – а чим іще пояснити той факт, що фінансування видання підручників для шкіл зменшено удвічі – зі 155 мільйонів до 80.

На 25 мільйоні збільшили фінансування статті “Бібліотечна справа” – збільшено зокрема фінансування зарплатні, проте залишено на тому самому рівні оплату комунальних послуг, а враховуючи загальне підняття цін це означає, що плани закрити частину бібліотек дійсно існують.

Без змін залишилося фінансування творчих спілок, “Просвіту” притисли на півмільйона. До речі, на Комісію з питань моралі заплановано аж 4,7 мільйони – але комісію ліквідували, тому хто успадкує ці гроші, поки невідомо.

Загалом же по сумі вибратих статей фінансування книжкової галузі зменшилося на 80 мільйонів або 25% – при тому, що фінансування заходів по Євро 2012 складає цілих 6 мільярдів. Тобто ми залишаємося без книжок та підручників заради футболу?

Усі статті, які стосуються книжок із законопроекту про Бюджет 2011 ви можете подивитися нижче і порівняти їх із Бюджетом-2010.

БЮДЖЕТ 2011

Міністерство культури і туризму України

1801100 Фінансова підтримка національних творчих спілок у сфері культури і мистецтва 8 764,2

1801140 Премії і стипендії за видатні досягнення у галузі культури, літератури і мистецтва 5590,8

1801190 Бібліотечна справа 108 173,0

Загальний фонд всього 106 918,1

Видатки споживання всього 106 918,1

З них оплата праці 65 130,4

З них комунальні послуги 3 247,0

Видатки розвитку 4 000,0

Спеціальний фонд всього 1 254,9

1801310 Забезпечення розвитку та застосування української мови 3 000,0

З них видатки споживання 3 000,0

З них видатки розвитку* 0,0

* За цією статтєю традиційно купують книжки для бібліотек.

1801290 Заходи Всеукраїнського товариства “Просвіта” 2 880,0

1801300 Фінансова підтримка друкованих періодичних видань культурологічного та літературно-художнього напрямку 6 277,4

Державний комітет телебачення і радіомовлення України

1701020 Прикладні розробки у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності 4 196,8

1701170 Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках 820,0

1701110 Випуск книжкової продукції за програмою “Українська книга” 20 000,0

Міністерство освіти та науки

2201230 Видання, придбання, зберігання і доставка підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів 80 000,0

З них видатки розвитку 73 642,1

З них видатки споживання 6357,9

Біржа авторських прав стартувала у Росії

Редакція — Sat, 11 Dec 2010 03:52:01 +0000

Ми вже повідомляли про те, що у Росії готуєтся до запуску “Біржа авторських прав”. У листопаді 2010-го вона стартувала, і сьогодні ми пропонуємо інтерв’ю з керівником проекту Генеральни директором “Федерації інтелектуальних прав” Алєксєєм Кузьміним. Гадаємо, воно буде цікавим нашим читачам з багатьох причин.

- Основні цілі та завдання НП «ФІПР», структура організації.

- Некомерційне партнерство «Федерація інтелектуальних прав» (НП «ФІПР») створюється її членами як загальний майданчик (система «Біржа авторських прав») для об’єднання і законного обігу об’єктів інтелектуальної власності.

Створена в організації Система належить усім членам Партнерства і повинна управлятися їхніми повноважними представниками. При планомірному розвитку НП «ФІПР» об’єднує зацікавлені сторони, створює і розвиває загальну систему управління інтелектуальними правами, спрямовану на забезпечення законного використання об’єктів інтелектуальної власності та широкого доступу до них.

Для досягнення основних цілей необхідне вирішити наступні завдання:

* Створити сучасну систему прямого управління авторськими і суміжними правами;
* Створити стандартизовані інформаційні бази даних авторських та інших інтелектуальних прав, договорів, правовласників і користувачів;
* Розробити і впровадити систему реєстрації інформації та каталогізації об’єктів авторського права та інших об’єктів для введення у міжнародний обіг ідентифікаторів електронного контенту;
* Створити і впровадити широкомасштабний оборот прав, полегшити отримання та видачу дозволів на комерційне використання об’єктів інтелектуальної власності в Російській Федерації і тим самим стимулювати творчу діяльність і агрегацію контенту;
* Організувати отримання користувачами та видачу дозволів правовласниками на комерційне використання творів та інших об’єктів інтелектуальної діяльності в Російській Федерації та за кордоном;
* Забезпечити впровадження і застосування системи електронного документообігу при використанні об’єктів авторського права та інших об’єктів інтелектуальних прав з використанням електронно-цифрового підпису.

- Як стати членом НП «ФІПР», які членські внески?

- Для правовласників і користувачів, які мають намір отримати всі переваги створюваної системи, необхідно вступити в НП «ФІПР». Для цього розроблено Положення про прийом у члени НП «ФІПР», згідно з яким для вступу необхідно сплатити вступний внесок у розмірі 30000 рублів (близько 7,5 тис. грн, прим ДЧ) і надати відповідальному секретареві Правління Партнерства заяву про прийом у члени Товариства та комплект документів про організацію. Членські (регулярні) внески сплачуються щорічно і залежать від категорії члена (організаційно-правової форми та кількості електронного контенту у його каталозі на момент вступу).

Протягом 30 днів з дня отримання необхідних документів Правління Товариства приймає рішення про прийом відповідної особи у члени Товариства. Вступний внесок особі, якій відмовлено в прийомі в члени Товариства, повертається.

- У чому користь і вигода від членства для учасників проекту – видавців, бібліотек, агрегаторів?

- Немає сенсу говорити, що для видавців – це додатковий канал просування та продажу власних видань (як наявних в асортименті, так і тих, що їх тиражі закінчилися).

Безумовна вигода – це економія часу, сил і грошових коштів на пошук інформації про авторів і виданнях, тому що вся інформація в доступному вигляді агрегується в єдиній базі. Важливою (для видавців і авторів) представляється можливість отримання аналітичної інформації про потреби у придбанні їхнього контенту.

У разі підключення до Системи «Біржа авторських прав» традиційних бібліотек вони отримують можливість подавати запити про різні види використання видань і на законних підставах надавати користувачам більшу кількість творів, в т.ч. в електронному вигляді. При цьому бібліотека врятована від необхідності пошуку правовласників для підписання з ними письмового договору на використання твору.

Для авторів Система дозволить отримувати додаткову авторську винагороду від різних видів використання творів видавцями та користувачами. Також буде можливо здійснювати додатковий контроль за точністю переданої інформації про авторські права, оскільки у проекті задіяна велика кількість покупців контенту. Крім того, для автора, безсумнівно, виявиться важливим чинником можливість безпечної передачі твору, тобто без можливості його незаконного скачування і копіювання.

Для агрегаторів Система дозволить накопичувати і формувати пакети прав, а також контролювати використання творів і збирати статистику щодо їх використання. Система «Біржа авторських прав» надає можливість робити це ефективно і з найменшими витратами.
Крім того, важливим фактором є електронний документообіг, який значно спрощує процедуру оформлення передачі прав. Це є безсумнівним плюсом для всіх учасників проекту.

- Як функціонально здійснюється доступ і підключення до майданчика ФІПР та Системі «Біржа авторських прав»?

- Доступ здійснюється через віддалений захищений веб-інтерфейс безпосередньо через портал в Інтернеті. Підключення буде здійснюватися в такий спосіб: спочатку комп’ютери правовласника або користувача зареєструють (адміністратор чи внутрішній модератор), у момент реєстрації на пошту правовласника (яка вказується ним в момент реєстрації) буде вислано усі необхідні дані для отримання доступу і прив’язки комп’ютерів до системи.
Для якнайшвидшого та ефективного початку роботи передбачено інструкції та заходи щодо навчання персоналу.

- Чи будуть викладатися повнотекстові бази даних (наприклад, електронні колекції, створювані бібліотеками). Як буде організований доступ? Чи можливі пільги для членів ФІПР?

- Зареєструвати можна буде будь-які текстові дані про твори та правах, в тому числі й електронні колекції, створювані бібліотеками. Але реєстрація самих текстів зараз не передбачена, реєструються лише правовласник, права, якими він володіє, і метадані.

Створення повнотекстових баз творів та інших об’єктів інтелектуальних прав можливо в майбутньому, поки це не входить у сферу діяльності НП «ФІПР» до тих пір, поки члени організації не доручать нам організувати таку роботу.
Для членів НП «ФІПР» передбачено пільги. Члени Товариства не будуть платити за реєстрацію і обробку ідентифікаційної інформації на об’єкти авторського права.

Підключення та навчання користування системою, участь у спеціалізованих навчальних семінарах з бухгалтерського обліку і правовому забезпеченню діяльності буде здійснюватися безкоштовно.
Крім того, правова підтримка та сприяння надаються членам НП «ФІПР» також на безоплатній основі.

- Як будуть здійснюватися взаєморозрахунки з правовласниками. Які будуть особливості документообігу по операціях?

- Взаєморозрахунки будуть здійснюватися безготівковим способом після підписання всіх первинних документів. Оскільки документообіг – процес трудомісткий, традиційним видавцям потрібно розуміти, що перехід на цифрову форму буде пов’язаний зі збільшенням документообігу з авторських прав приблизно у 3-4 рази. Одна справа – видати книгу в друкованому вигляді: підписано договір, акт, отримані гроші, оформлено первинні документи. У випадку роботи з електронним виданням кожен квартал необхідно підписувати велику кількість документів по кожному виду використання. Всередині системи організований електронний документообіг, який буде надаватися членам НП «ФІПР» безоплатно, а доставка підсумкових документів в офіс – здійснюватися як додаткова послуга. Тобто ми можемо допомагати членам у складанні всіх необхідних паперів. Найпростіший аналог – це система «банк-клієнт». Клієнт системи не має перейматися тим, що потрібно кожен день «бігати» з платіжками, періодично кур’єр може забирати з банку оформлений пакет паперових документів.

При електронному документообігу створюється зв’язка цифрових ключів, які дозволяють убезпечити весь процес документообігу. Документація може бути підписана вже в електронному вигляді. Закон про електронний підпис в Росії існує, і державні та комерційні установи вже користуються перевагою офіційних електронних підписів. Та ж система адаптується спеціально для оформлення авторсько-правових дозволів.

- Як і ким буде здійснюватися юридична підтримка членів НП «ФІПР»?

- Юридична підтримка буде здійснюватися як фахівцями НП «ФІПР», так і залученими юристами. Сама підтримка полягає в юридичних консультаціях у сфері інтелектуальних прав, можливу участь фахівця Партнерства в судових розглядах членів НП «ФІПР», пов’язаних з авторськими правами, проведенні семінарів та круглих столів на тему авторських прав, а також наданні допомоги членам НП «ФІПР» у складанні договорів та первинних документів, що стосуються авторських прав.

- Чи можуть інші організації (не члени ФІПР) мати доступ до баз, на яких умовах?

- Так, звичайно, доступ буде організовано і для інших організацій та осіб, зацікавлених в його отриманні. Біржа авторських прав – це майданчик, куди може прийти будь-який бажаючий, якщо у нього буде інтерес, кошти і йому зрозумілі умови роботи системи.

Однак доступ до інформації для таких осіб буде не повним і всі послуги системи доведеться оплачувати.

- Як і ким буде здійснюватися контроль за захистом авторських прав?

- Контроль за захистом авторських прав членів організації буде здійснюватися як фахівцями НП «ФІПР», так і з залученням сторонніх і відомих організацій, що спеціалізуються на захисті авторських прав.

Контроль включає в себе різні методи і засоби – моніторинг простору Інтернету на предмет наявності піратських копій творів, технічні засоби захисту авторських прав (програмні або програмно-апаратні засоби, які ускладнюють створення копій творів (поширюваних в електронній формі), або дозволяють відстежити створення таких копій), судові переслідування порушників авторських прав і т.д.

- Де буде представлена сама система «Біржа авторських прав» НП «ФІПР»?

- У мережі Інтернет, за адресою www.fipr.ru

ПроБукс

ІСТОРИЧНА ПРАВДА відкриває правду про книговидання в УРСР

Редакція — Sun, 21 Nov 2010 04:44:34 +0000

В інтернеті часто пишуть, що в радянські часи у книжкових магазинах було повно книг українською, але вони не користувались попитом, а зараз занепад. Щоб перевірити це твердження статистично, пішов у наукову бібліотеку.

До дня української мови “Історична Правда” пропонує текст, який підготував наш читач. Як технар (фізик за освітою), він скрупульозно вивчив джерела і підготував статистичну довідку з книговидання російською і українською мовами в Українській РСР.

Періодично зустрічаю в неті вислови про те, що в радянські часи у книжкових магазинах було повно книг українською мовою і цей факт протиставляється сучасному стану української книги. Інколи для підтвердження цих тез вивішуються фото численних творів українських класиків, виданих в часи УРСР.

Також нерідко стверджується, що якщо якусь дефіцитну книгу іноземного автора не можна було придбати російською мовою, то її можна було придбати в українському перекладі в Україні, а також, що в УРСР книг українською мовою було багато, але вони не користувались попитом.

Пригадуючи асортимент полиць найближчого книжкового магазину в 1980-их – де книги українською займали, в кращому випадку, чверть полиць – я вирішив задля власної цікавості розібратись із цим питанням.

Похід до наукової бібліотеки імені М. Максимовича і пошук інформації в електронному каталозі показав, що необхідні дані про випуск книг можна знайти в офіційних статистичних довідниках Книжкової палати Української РСР і також у статистичних довідниках Всесоюзної книжкової палати.

В довідниках наводиться інформація як про кількість НАЗВ книг, виданих тією чи іншою мовою, так і про ТИРАЖ. Складніше було отримати інформацію про видані книги часів УНР і Гетьманату і перших років УРСР, але й ці дані були знайдені, хоч і по частинам в окремих книжках.

Всі дані були мною зведені в 4 графіки: кількість назв і тираж книг, надрукованих українською і російською мовами в УРСР протягом 1921-1989 років. Зауважимо, що йдеться тільки про книги і брошури, видані в Україні. Поліграфічна продукція інших радянських республік, завезена в УРСР, не розглядається.

Тираж. Наймасовіше видавали українською у 1974 році – 105 млн примірників

Спробуємо проаналізувати окремо залежність кількості назв книг і величину тиражу від року випуску. А також спробуємо зрозуміти, які події в історії України могли вплинути на появу максимумів і мінімумів, зростань і спадань.

Згідно з даними, які вдалося знайти, максимальна кількість назв книг українською мовою в передвоєнний період була видана в 1928 році - 3225 назв тиражем 24,238 млн примірників (середній тираж – ~7.5 тисяч).

Максимальний тираж у довоєнний період було надруковано в 1927 році – 65,354 млн примірників при кількості назв книг 2566 (середній тираж – ~25.5 тисяч).

21 вересня 1920 року рада народних комісарів УРСР прийняла постанову про введення української мови в школах і радянських установах.

Державному видавництву було дано завдання “озаботиться изданием… достаточного количества учебных пособий на украинском языке, равно как художественной литературы и всех прочих изданий, популярной и пропагандистской литературы”. [Борисёнок Е.Ю. Феномен советской украинизации. 1920-1930-е годы].

І дійсно, з 1921 року по 1925 рік спостерігається зростання кількості назв книг виданих українською мовою. Що ж такого відбулося після 1925-го року?

В 1925 році, приміром, було оголошено про саморозпуск останньої з націонал-комуністичних партій – укапістів.

1926 рік – лист Сталіна з засудженням виступів Миколи Хвильового, який проголошував літературне кредо “геть від Москви”.

1928 – закриття ВАПЛІТе (Вільна Академія Пролетарської Літератури) Хвильового.

1929 – припинена діяльність літературного об’єднання МАРС (київський аналог харківського ВАПЛІТЕ)

1932 – ліквідована після постанови ЦК ВКП(б) спілка селянських письменників в Україні “Плуг”.

30 квітня 1925 року була прийнята постанова Центрального виконавчого комітету і Ради народних комісарів про збільшення тиражів навчальної і учбової літератури української мови.

Назви книг. Синім кольором показано загальну кількість виданого в Україні не радянськими типографіями в 1917 і 1919 роках. Найбільше різноманіття книг українською – у 1961 році

Тиражі справді зростають аж до 1937 року, але номенклатура зменшується, що пояснюється зменшенням людей, які могли писати книги українською. Письменники і науковці були репресовані, що й призвело до зменшення кількості назв книг.

З 1927 року по 1960 рік в УРСР спостерігається коливання кількості назв книг, виданих українською і російською мовами. Різниця іноді сягає 50%.

В роки хрущовської “відлиги” (Хрушов був при владі від 1953 до 1964 року) зросла й кількість назв книжок, виданих в Україні: 1952 рік (1947 назв), 1953 рік (1924 назви), 1924 рік (2266).

Найбільше різноманіття книг українською мовою припадає на 1961 рік. В цьому році було видано 4041 різних книг українською мовою.

Як видно з графіку, невеличке “пожвавлення” у номенклатурі книжок відбувається протягом 1967-1972 років – перед відставкою головного комуніста України Петра Шелеста, який мав певні національні сентименти.

1961 рік. ХХІІ з’їзд КПРС — нова програма партії про «злиття націй» в єдиний радянський народ

1972 – усунення Петра Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ. Новий персек – Володимир Щербицький.

Протягом 1967-1972 року спостерігалось збільшення книг назв книг, виданих українською мовою. Після 1972 року спостерігається монотонне зменшення цього показника.

Назви книг. Процентне співвідношення української і російської

1978 – колегія Міносвіти УРСР приймає директиву “Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах”.

1979 – невеличке збільшення кількості назв книг українською мовою (у порівнянні з попередніми роками. У 1978 році – 2288 назв, у 1979-ому – 2414, у 1980-ому – 2164. Це короткочасне відхилення так і не переросло у зростання.

1979 – Ташкентська мовна конференція. Резолюція: “Російська мова — мова дружби народів”.

Максимальний тираж книг українською мовою було видано в 1974 році – 104795 тисяч книг. З 1974 року починається невпинне зменшення тиражу книг українською аж до 1987 року – коли почалася перебудова.

Якщо ж розглянути процентне співвідношення книг виданих українською і російською мовою, то воно зменшувалося з 1937 року.

У 1937 році в Україні було надруковано 65353.8 тис. примірників (89.6%) українською мовою, 7583.2 тис. примірників російською мовою (10.4%).

Повторюсь знову. Всі наведені цифри – це дані без врахування книг, надрукованих за межами України і ввезених в Україну. Тобто на поличках книжкових магазинів відношення українських книг до російських буде іншим.

Тираж. Процентне співвідношення

Звичайно, тиражі книг українською вражають. Ось, приміром, у 1974 році – 104795 тисяч. Але ці 104 мільйони – всього лиш 2893 назви книг і брошур.

Потрібно розуміти, що книга – не телевізор і не холодильник. Літературні класики, видані стотисячними тиражами в 70-их роках, стоять на книжкових полицях в оселях і зараз, передаються в спадок. Чого не скажеш про партійних класиків, видаваних ще більшим накладом.

Але задоволення попиту – це не тільки сам тираж. Читачеві хочеться різноманіття: детективів, фантастики, пригод, історичних книг, книг про мистецтво тощо.

Для пересічного читача краще, щоб було видано 10 різних книг накладом по 10 тисяч, ніж одна книга стотисячним накладом.

1990-2008: кількість назв і тираж обома мовами. Найбільший занепад був у 1999-ому

Для більш ретельного дослідження стану книжкової галузі в УРСР потрібно розглядати окремо тиражі і кількість виданих книг за призначенням: дитяча книга, художня книга, наукові книги.

Я планую зайнятися цим у наступному дослідженні.

А поки що для порівняння наведу дані за 2009 рік. Тоді було видано 22491 назв книг загальним тиражем 48,5 млн примірників.

2009 рік. Чверть книг в Україні видається російською. Нагадаємо, що у 2001-ому російську визнали рідною 29% українців. Пропорція в принципі збігається

Як видно з останнього графіку, з 1992 року кількість видань постійно зростає, перевищивши показники часів УРСР. В той же час річні тиражі залишаються малими. Це може бути пов’язане з низькою купівельною спроможністю населення, втратою мереж книгорозповсюдження і з онлайн-бібліотеками.

***

Для свого аналізу я використовував такі джерела:

Буряк.С. Аналіз випуску друкованої продукції в 2009 році. Вісник книжкової палати, №12, 2009.
Преса Української РСР 1918-1985. Книжкова палата УРСР. Харків. 1986.
Преса Української РСР 1918-1980. Книжкова палата УРСР. Харків. 1981.
Преса Української РСР 1918-1975. Книжкова палата УРСР. Харків. 1976.
Преса Української РСР 1918-1975. Книжкова палата УРСР. Харків. 1976.
Преса Української РСР 1917-1966. Книжкова палата УРСР. Харків. 1967.
Книга і друкарство на Україні. Наукова думка. Київ. 1967.
Сірополко С. Історія освіти в Україні. Наукова думка. 1991.
Пресса за 50 лет. Статистические отчеты. Москва. 1967.
Печать СССР за 40 лет 1917-1957. Статистические материалы. Москва. 1957.
Печать СССР в 1970 году. Статистические материалы. Издательство “Книга”. 1971.
Печать СССР в 1939 году. Статистические материалы. Всесоюзная книжная палата. 1940.
Печать СССР в 1938 году. Статистические материалы. Всесоюзная книжная палата. 1939.
Книга в 1924 г. в СССР. Издательство “Сеятель”. Москва. 1924.

УП Історична правда

Проблеми російської книжки: низька культура видавців та книгарень, відсутність антикризової підтримки, надмірна монополізація. Доповідь Роспєчаті (закінчення)

Редакція — Mon, 17 May 2010 05:00:14 +0000

Ми закінчуємо знайомити вас зі станом сучасного російського книжкового ринку. Оскільки Україна, на жаль, є лише частиною цього ринку, ці відомості будуть цікавими для українських видавців та книжників. Перші дві частини – про стан книговидання та стан книгорозповсюдження ви могли прочитати раніше.

Найбільш вдалим для російських книжників видався 2008 рік. Проте ніхто не знає достеменно, якою цифрою можна оцінити обсяг російського книжкового ринку. Тому Федеральна агенція з друку та масових комунікацій Росії покладається на відомості, надані керівництвом провідного російського видавництва – Ексмо. Втім, з його оцінками погоджується багато експертів.

Обсяг ринку 2008 року офіційним урядовим органом Росії з якихось причин оцінюється у доларах США. Не візьмемося судити, чи це вірна валюта для такої оцінки, а просто повідомимо, що цей обсяг склав 3 млрд. доларів – у роздробових цінах з ПДВ.

2009 рік експерти оцінюють як менш успішний. Різниця у доларовому еквіваленті склала 20% – як через зменшення попиту та закриття книгарень, так і через девальвацію рубля.

У доповіді для порівнянн наводяться приклад книжкового ринку Німеччини, де падіння практично не відбулося, та США й Австрії, де навпаки – відбулося зростання майже на 2%. Як вважають експерти, для книжкового ринку значно важливіші політика національного уряду, ніж міжнародна фінансова криза.

Усі експерти відзначають загальне зниження цікавості до читання у росіян. Особливо це помітно на тлі кризи, яка примушує їх заощаджувати. Книгарні відзначають зменшення кількості покупців. Все більше покупців просто „гуляють” між полицями, нічого не купуючи.

Середня роздробова ціна на книжку в Росії зростає протягом усіх останніх років.

Найбільшим попитом зараз користуються книжки, ціна яких знаходиться у межах 50-200 руб, тобто 1.5-6.5$ – на них припадає 50% продажів. Дорожчі книжки – 200-500 руб, або ж 6.5-16.5$ – купує 20-25% людей. А вже книжки понад 1500 руб (50$) приваблюють лише 10% читачів.

А середня ціна однієї книжки останні роки мінялася таким чином:

2006 – 117р. (близько 30 грн.)

2007 – 140р. (близько 35 грн.)

2008 – 158р. (близько 40 грн.)

2009 – 181р. (близько 45 грн.)

Експерти фіксують зменшення долі продажу дорогих та дуже дорогих книжок. За оцінками фахівців, люди стали менше купувати книжки ціною понад 300 руб (10$)

Від кризи найбільш постраждала художня література для дорослих. Крім того збільшилася середня обертаємість книжок – якщо до кризи вона складала 120 днів, то сьогодні – вже 200.

На основі аналізу динаміки продажу різних асортиментних груп у доповіді створено оптимальний асортимент універсальної книгарні. Він виглядає таким чином:

Художня література – 25-35%

Дитячпа література – 25-35%

Навчальна література – 15-25%

Практична література – 10-15%

Ділова література – 5-15%

Мистецька література – 5%

Аналізуючи падіння попиту у різних асортиментних групах, експерти особливо відзначають комп’ютерну літературу – тут негативна динаміка є найбільшою, і це пов’язано з тиском з боку інтернету. Так само інтернет вважається винним у зменшенні продажів підручників дл ВНЗ.

Головним антигероєм ринку стала найбільша роздробова компанія – „Топ-книга”. Минулого року вона втратила майже 30% у виручці і навіть оголосила постачальниками про призупинку виплат за товар. Компанія звільнила 30% працівників, закрилося понад 100 книгарень. Видавництво „Ексмо” навіть відмовилося від поставок до закриття боргів, решта отримують гроші по факту продажу книжок. За оцінками фахівців, мережа може припинити свою діяльність вже у першому півріччі 2010 року. Втім, сама компанія продовжує боротьбу.

Неплатежі за книжки взагалі стали одною з основних проблем книжкового ринку у 2009 році – окрім „Топ-книги” багато інших мереж затримують платежі, деякі по факту перейшли на повне кредитування обігових коштів з боку постачальників.

Окремою проблемою ринку є притання повернення непроданих книжок. Адже відповідно до практики, російські видавці вклай неохоче приймають від крамниць книжки – бо це призводить до складних перерахунків ПДВ. Як вважають книготоргівці, часткове повернення непроданого товару не тільки звільнило б полиці, але й пожвавило б стосунки між книгарнями та видацями.

Торгівля електронними книжками, на переконання авторів доповіді є одним з перспективних напрямків розвитку – адже у США тільки за останній рік продажі електронних книжок зросли утричі.

Російські „Ексмо” та „АСТ” створили у своїй структурі спеціальні підрозділи, які займаються створенням та розповсюдженням електронних книжок. Найбільші оператори цього сектору пропонують на своїх сайтах до 20 тисяч назв.

Головною препоною для розвитку сегменту є те, що більшість контрактів з авторами не передбачає купівлі прав на електронну версію книжки, і це ускладнює роботу видавців та інших консолідаторів авторських прав. Нові електронні торгівці пропонують авторам удвічі більшу долю у ціні кожного проданого примірника і таким чином конкурують з традиційними видавцями у боротьбі за розкручених авторів. Зокрема Сергій Лук’яненко продав права на електронні копії своїх книжок незалежному оператору.

Провідні книгарні вже пропонують відвідувачам окрім паперових книжок також послугу з легального перекачування електронної версії тут-таки у торговій залі.

Провідні оператори ринку починають війну проти безкоштовних он-лайн бібліотек, які пропонують тексти, що є захищеними авторським правом. Ця тенденція стає провідною у правовому інтернет-просторі. Натомість з’являються досить великі легальні інтернет-бібліотеки.

Продажі рідерів електронних книжок в Росії склали 189 тис. шт. і фахівці прогнозують подальше зростання цього ринку.

Розподіл ринку рідерів 2009 року є таким:

1. «PocketBook» (43%);

2. «Sony» (24%);

3. «lBook» (18%);

4. «ORSiO»(7%);

5. «Азбука» (2%);

6. Інші (5%).

Цікаво відзначити, що перше місце належить українській компанії – торговельна марка «PocketBook» належить „Українській поліграфічній компанії”, яка є також лідером українського ринку.

Ринок аудіокнижок не показав зростання, якого від нього очікували.

За оцінками фахівців, продається лише 10% від накладу, решта залишається на полицях книгарень. Серед головних причин є те, що аудіокниги є дешевшими за паперові видання і їх продаж є менш вигідним для книгарень. Крім того більшість аудіокнижок розповсюджується нелегально. Видавці активно згортають цей сектор бізнесу. Фахівці пророкують подальше зменшення ринку аудіокнижок.

Дослідження популярності читання серед росіян показують такі результати:

Щоденну потребу у читанні книжок має лише 22% опитаних (1996 року – 31%), жінки читают більше, ніж чоловіки, більшість активних читачів належать до вікової категорії 25-44 роки.

Проте збільшилася кількість людей, які мають домашню бібліотеку до 100 книжок: 44% 2009 року проти 33% 1996 року.

Менше стало також тих, хто не має книжок вдома – до 16% з 22%.

Росіяни найчастіше беруть книжки у знайомих та родичів (51%) та купують (46%). Качають з Інтернету – 7%, 14% беруть книжки у міській бібліотеці, 3% – у науковій бібліотеці, і лише 2% замовляють книжки поштою або через Інтернет.

35% росіян заявили, що взагалі не читають книжок.

Цікаві дані про жанровий розподіл смаків росіян

26% опитаних зізналися у любові до класичних історико-пригодницьких романів.

25% читають російську та перекладну класику.

25% – жіночий детектив.

19% – класичні перекладні детективи

16% – сучасні історичні романи про дореволюційну Росію

16% – сучасну російську та перекладну літературу

15% – радянські та російські „міліцейські” детективи

14% – російські „круті” бойовики

14% – російські детективи-стилізації

13% – перекладні сентиментальні романи

11% – поезію

10% – фентезі

9% – наукову фантастику

7% – фантастику, жахи

6% – перекладні детективи-бестселери

80% росіян надають перевагу класичній, тобто паперовій книзі, 12% вибирають електронні формати, і ця кількість зростає. 49% зізналися в тому, що періодично читають книжки з екрану комп’ютера чи іншого електронного пристрою. 3% росіян слухають аудіокнижки.

Підводячи підсумок доповіді, автори зазначають основні негативні чинники, які заважають нормальному розвитку книжкового ринку:

Низька корпоративна культура учасників ринку, відсутність грамотної стратегії та тактики у лобіюванні галузевих інтересів
Відсутність державних заходів антикризової підтримки галузі (доступ до кредитних ресурсів, зняття мита на папір, жорстка муніціпальна політика зі зниження орендних ставок для книгарень та створенню нових торговельних площ)
Піратство, яке гальмує формування ефективної моделі розвитку книжкової індутрії в умовах цифрової революції та недосконалість законодавства у цій галузі
Надмірна концентрація книговидання у Москві та у кількох великих видавців.
Відсутність незалежних національних книжкових мереж, елементи монополізації у книгорозповсюдженні.
Недостатня взаємодія книговидання та книжкової торгівлі з бібліотечною громадою.

Повний текст доповіді знаходиться тут

Російські книгарні: смерть від оренди. Доповідь Роскомпєчаті

Редакція — Sat, 15 May 2010 04:39:12 +0000

Друга частина доповіді Федеральної агенції з друку та масових комунікацій Росії, який було оприлюднено у травні 2010 р., стосується роздрібного ринку.

Нашим читачам буде цікаво познайомитися з основними цифрами та тезами цієї доповіді. Перша частина, яка стосується видавництв, знаходиться тут.

2009 року кількість точок роздрібної торгівлі книжками в Росії знизилася з 3600 до 3400, з них у супермаркетах та інших мережах некнижкової торгівлі – 900.

Росія, так само, як і Україна, не знає усе достеменно про свої книгарень, тому доповідь містить експертні оцінки.

Незалежні книгарні займають 39% ринку, їхня доля зросла на 4% порівняно з минулим роком.

Книжкові мережі володіють 20 роздрібного ринку, їхня доля впала на 5% за рахунок закриття кількох мереж.

За іншими оцінками співвідношення між незалежними книгарнями та книжковими мережами є стабільним і складає 35% на 25% відповідно.

Доля продажів у відділах некнижкових супермаркетів складає 10-12%

Бібліотеки Росії купують 7% книжок, що на 3% менше, ніж торік. Для порівняння – у Європі на долю бібліотек припадає до 50% книжок.

Експерти відзначили повернення на ринок „нецивілізованих” методів продажу – зокрема „книгоношества” (маються на увазі сумчасті продажі) – до цього способу вдаються навіть лідери ринку – АСТ, Олма-прес тощо. Доля подібних продажів складає 3%.

На долю книжкових ринків (найбільший з яких працює у спорткомплексі „Олімпійський” в Москві) – припадає теж 3%.

Поштові продажі впали, проте інтернет-продажі зросли – з 6% 2008-го до 8% 2009-го. Найбільша інтернет-книгарня Ozon.ru збільшила свої оберти на 30% у грошовому вимірі та на 25% у кількісному. Фахівці прогнозують зростання інтернет-ринку ще на 10%.

„До особливостей книжкової торгівлі у Росії відноситься гострий дефіцит книгарень у середніх та малих містах та порівняно низька дохідність галузі через низьку ціну на книжки, – відзначають автори доповіді. – Задача насичення ринку книгарнями залишається дуже важливою і вимагає консолідації зусиль усієї галузі”.

Розвиток книговидання у останні роки переважає розвиток книгорозповсюдження, тому альтернативи збільшенню кількості книгарень немає.

Як вважає директор „Московського Дому книги” Н.Михайлова, сьогодні конкуренція між книгарнями має відбуватися не на рівні того, чи „перетягне до себе покупця один від іншого, а на рівні прагнення того, щоб ті, хто не читає, почали читати та прийшли до книгарні. Магазини мають боротися за кожного НОВОГО клієнта.

„ Книжкова торгівля у регіонах помирає, – говорить Н.Михайлова, – тому що немає великої гуртової ланки, яка дозволяло б купувати книжки в одному місці та слугувало єдиним джерелом інформації.”

Окрема увагу експертів привертають високі орендні ставки. Та сама Н.Михайлова твердить, що багато регіональних книгарень знаходяться на межі закриття. „Просто тому, що регіону потрібні гроші, все гамузом виставляють на аукціон. Звісно, книгарні, особливо ті, що знаходяться у нормальних приміщеннях у центрі, звідти виганять. Завжди знайдеться інша торгівля чи сфера діяльності, яка принесе більше грошей. Але хочеться, щоб влада замислилася над тим, що не все має і може вимірюватися грошами, коли йдеться про книжку. Якщо виставити зараз приміщення Московського Дому книги на аукціон, книгарні тут не буде. Враховуючи, місце розташування магазину, прибуток може бути значно вищим, ніж у нас”.

У доповіді окремо відзначається, що минулого року закрилося багато книгарень, розрахованих на інтелігенцію. Причина та сама – високі орендні платежі, які в умовах зниження попиту через кризу стають смертельними.

Найбільшими книготорговельними мережами Росії є:

1. Топ-книга (книгарні «Книгомир», «Лас-Книгас», «Литера», «Пиши-Читай») – 548 книгарень

2. АСТ (книгарні «Буква», «От А до Я») – 310 книгарень

3. Ексмо (книгарні «Новый книжный – Буквоед») – 99 книгарень

4. Інфра-М (книгарні «Библиосфера») минулого року було 50, зараз лишилася 1 книгарня

5. Уряд Москви (ОЦ «Московский Дом книги») – 41 книгарня

6. Мирс (Хабаровськ) (книгарні «Знание», «Пиши-Читай» та ін.) – 44 книгарні.

7. ПродаЛитЪ (Иркутськ) (книгарні «ПродаЛитЪ» и др.) – 40 книгарень

8. Амиталь (книгарні «Амиталь») – 36 книгарень

9. Азбука-Аттикус (книгарні «Снарк») – 24 книгарні

10. Чакона (Самара) (книгарні «Чакона») – 17 книгарень

11. Люмна (Єкатеринбург) (книгарні «Живое слово») – 9 книгарень

12. ДОМО (Казань) (книгарні «Книжный Двор») 6 книгарень

2009 року 82% книгарень відзначило зменшення кількості покупців, а 72% – зменшення суми середнього чеку.

Окремий розділ доповіді стосується інтернет-продажів.

Відповідно до опитування, яке проводилося 2009 року, 80% користувачів Інтернету робили покупки у інтернет-магазинах. Найчастіше купують книжки – 46%, за ними – побутова техніка (40%), комп’ютери та програми (35%), косметика та парфюмерія (31%)

Серед переваг інтернет-торгівлі учасники опитування визначили наступні:

1. Заощадження часу

2. Доставка

3. Відсутність метушні

4. Цілодобова робота

5. Можливість придбати рідкісні товари.

Провідними інтернет-книгарнями Росії є:

«Ozon» www.ozon.ru 335000 назв

«Books.ru» www.books.ru 160501 назв

«Библион» www.biblion.ru 180000 назв

«Библио-Глобус» www.bgshop.ru 250000 назв

«Лабиринт» www.labirintshop.ru 143635 назв

«Болеро» www.bolero.ru 140474 назв

«Co@Libri» www.colibri.ru понад 100000 назв

«Read.ru» www.read.ru – 100000 назв

«Soyuzkniga» www.soyuzkniga.ru – 100000 назв

«Bookean» www.bookean.ru – 100000 назв