Багато чого довелося бачити старому Тролеві Кумле. Журналісти та редактори наших ЗМІ плутали грішне з праведним, римського папу із власним татом, рідке та рідкісне, чоловіків та жінок. Але те, що примудрилися поплутати фахівці з новинного сайту NEWSru.ua, не має прецедентів, це такий собі філологічний рекорд світового масштабу. Його сміливо можна включати до книги Гіннесса, а як ні – то принаймні до зали слави Троля Кумле.
Утім, судіть самі.
“Фонд Брижіт Бардо порівняв Каннський кінофестиваль зі статевим органом. На сайті організації з’явився плакат, випущений з нагоди відкриття 63-го фестивалю: “Le cinéma a son festival de Cannes, la mode a son festival de c*nnes”, що у вільному перекладі може звучати приблизно так: “У кіно є фестиваль Каннський, а у моди — фестиваль м…дацький “(французьке слово “conne” позначає жіночий статевий орган)”. Читати далі »
«Віктор Лозинський вчора добровільно здався владі», – повідомляє газета «Київські відомості». «Ну то й що? – запитаєте ви мене. – Чому старий троль вчепився у це повідомлення?» А подивіться уважніше. Не помічаєте? А що написано одразу під назвою газети? Яке там гасло? «Ніколи не здавайся!» – радять «Київські відомості». І мають рацію. Прийшов депутат до міліції, розкаявся бідолашний – а йому не тільки явку з повинною не оформили, але ще й довічне ув’язнення шиють. І через що? Через елементарне вбивство! Читати далі »
Переклади – мій гарантований шмат хліба. І не тому, що я перекладаю з інших мов, а тому, що перекладачі дарують безліч “здібних булочок” – так що навіть у найскрутніші часи кризи ваш вірний Троль Кумле без роботи не залишиться.
Коли від правильної мови наших газет, телебачення та реклами мене починає нудити, коли око та вухо дарма силують себе, ловлячи неіснуючі помилки, – одним словом, у хвилини розпачу я заходжу в Інтернет та відпочиваю душею.
“У 2008 році “Білу гвардію” перевели на українську мову. Читати далі »
Чи знаєте ви, любі мої, що «В Україні чоловіки займаються сексом у півтора рази частіше, ніж жінки». Якщо ні – читайте повідомлення сайту Кореспондент, яким просто не можу не поділитися з вами. Бо все воно – суцільна насолода. Отже.
«Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного компанією Рейтинг, жителі Півдня, Донбасу і Сходу займаються сексом частіше, ніж жителі Заходу і Центру. При цьому чоловіки займаються сексом у півтора рази частіше, ніж жінки.» Читати далі »
Не хочу втручатися у передвиборчі баталії – саме тому тримав у запасі «булочку», що подарував мені теперішній, а вже скоро колишній президент. Не секрет, що промови Віктора Андрійовича пишуть професійні та кваліфіковані люди. Але гарант любить імпровізувати – чи то професіонали страйкують, чи то око у них замилюється, і в результаті ми читаємо в офіційному зверненні до народу: «Разом з тим жоден санітарний лікар не заборонив ні переміщення людей, ні їх зібрання – в тому числі і в городі-герої Києві, коли 24 жовтня зібрався відповідний майдан». Читати далі »
У мене для вас чудова новина – ця афіша не з київського кінотеатру, а з московського. У столиці наших сусідів є район Любліно, у ньому – кінотеатр “Формула кіно”. Далі – читайте на афіші. Мабуть, кіномани здогадаються, який голлівудський блокбастер рекламують у такий спосіб, а ми тільки зауважимо, що це й справді реклама для жителів Москви – ціни вказано в рублях. От тільки цікаво, якою мовою іде стрічка?
Ну і, звісно, контрольне запитання: хто там у Кремлі бореться за те, щоб в Україні з’явилася друга державна мова? Виходьте по одному! Кажуть, що тепер в Росії шикуються навпаки – найменші з правого флангу, щоб не образити національних лідерів. Читати далі »
Я не вірив у це. Це – вигадка, міф і розіграш. Не існує у світі таких людей, як Римський Тато, Підлога Маккартні та Крейда Гібсон. А якщо точніше – не існує в Україні засобів масової інформації, які би дозволили оселитися на своїх шпальтах цим анекдотичним істотам.
Не вірив і, як виявилося, помилявся. Адже українським редакторам до снаги буквально все. Про римського тата я вже писав, а от днями зайшов на новинний ресурс із гордовитою назвою newsru.com.ua і буквально остовпів, перетворився на соляний чи то пак крейдяний стовп. Читати далі »
Отримавши цю фотографію від Олександра Коноваленка з Києва, я згадав старий анекдот про Чапаєва: “Петьку, ти що у Анці найбільше любиш? – Очі, Василю Івановичу! – О, дурний! А я тобі ногу залишив”.
“Ці ніжки можуть бути вашими!” – може, тут гніздиться торгівець донорськими органами? Читати далі »
Мені часто дорікають: мовляв, смієшся з людей за те, що вони погано говорять і пишуть українською, то вони так і будуть усе життя говорити російською. Щоб із них не сміялися.
Що тут заперечити? Каюся. Це саме через мене деякі області України прийняли антиконституційні мовні рішення. Усе через старого Кумле. Але задля справедливості треба зазначити — не в усіх ЗМІ є свій троль. Читати далі »
Нічний Київ має свій неповторний колорит. Неонові вивіски звідусіль зваблюють і обіцяють затишок. Архітектура розчиняється в мороку, залишаючи нас серед вогняних іскор. Життя стає ілюзорним, а бажання загострюються.
Із такими почуттями гуляв якось я вулицею Введенською на Подолі та раптом побачив вивіску, яку просто неможливо проминути. Дістав фотоапарат і увічнив її для себе, а заразом і для вас, любі читачі. «ВВЕДЕНСЬКА ДИБА» — не більше й не менше. Може, в цьому будинку колись мешкав київський кат? Читати далі »