Єгорушкіна К., Недериця С. Будиночок з Води: казка з музичним оформленням / ілюстратор: Марися Рудська. – К. : Класика, 2011. – 37 с. – (Музична казкотерапія для малят). Казкотерапія – один із найдавніших методів психології. Спілкуючись із казковим текстом, малюк набуває абсолютно нового для нього різновиду психологічної активності – уміння діяти в уявному просторі, а [...]
Вікторія Гранецька. Мантра-омана. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 240 с. Чому зовні благополучна молода жінка стрибає з даху багатоповерхівки? Чого бракує стервозній білявці Єві, яка має увесь потрібний набір зовні успішного життя – квартиру, машину, брендові лахи, грошовитого коханця, з якого полюбляє «пити кров»? До того ж Єва (скорочення від Євпраксія) не має [...]
Сьоран (Еміль Чоран). Допінґ духу: есеї / пер. з франц. І. Славінської. – К. : Грані-Т, 2011. – 184 с. Еміль Чоран, або Еміль Мішель Сьоран, – «нестерпна дитина» французької літератури. Сьоран – антифілософ, кінік за світовідчуттям, «інтелектуал без властивостей», який навіть пішов із цього світу, не маючи «земного» громадянства. Другу половину свого життя він [...]
Пам’ятаю, років десять тому почув по київському радіо рекламну пісеньку, близьку до геніальності: Куда пойти Наташе, Наташе из Ростова? В трактир «Война и мир» На площади Толстого. Мабуть, не всі зрозуміють тонку іронію авторів. Утім, у чому ж тут іронія? Враховуючи, що Наташа Ростова для сучасної молоді є передусім героїнею анекдотів про поручика Ржевського, а [...]
Багато чого довелося бачити старому Тролеві Кумле. Журналісти та редактори наших ЗМІ плутали грішне з праведним, римського папу із власним татом, рідке та рідкісне, чоловіків та жінок. Але те, що примудрилися поплутати фахівці з новинного сайту NEWSru.ua, не має прецедентів, це такий собі філологічний рекорд світового масштабу. Його сміливо можна включати до книги Гіннесса, а [...]
«Віктор Лозинський вчора добровільно здався владі», – повідомляє газета «Київські відомості». «Ну то й що? – запитаєте ви мене. – Чому старий троль вчепився у це повідомлення?» А подивіться уважніше. Не помічаєте? А що написано одразу під назвою газети? Яке там гасло? «Ніколи не здавайся!» – радять «Київські відомості». І мають рацію. Прийшов депутат до [...]
Переклади – мій гарантований шмат хліба. І не тому, що я перекладаю з інших мов, а тому, що перекладачі дарують безліч “здібних булочок” – так що навіть у найскрутніші часи кризи ваш вірний Троль Кумле без роботи не залишиться. Коли від правильної мови наших газет, телебачення та реклами мене починає нудити, коли око та вухо [...]
Чи знаєте ви, любі мої, що «В Україні чоловіки займаються сексом у півтора рази частіше, ніж жінки». Якщо ні – читайте повідомлення сайту Кореспондент, яким просто не можу не поділитися з вами. Бо все воно – суцільна насолода. Отже. «Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного компанією Рейтинг, жителі Півдня, Донбасу і Сходу займаються сексом частіше, [...]
Не хочу втручатися у передвиборчі баталії – саме тому тримав у запасі «булочку», що подарував мені теперішній, а вже скоро колишній президент. Не секрет, що промови Віктора Андрійовича пишуть професійні та кваліфіковані люди. Але гарант любить імпровізувати – чи то професіонали страйкують, чи то око у них замилюється, і в результаті ми читаємо в офіційному [...]
У мене для вас чудова новина – ця афіша не з київського кінотеатру, а з московського. У столиці наших сусідів є район Любліно, у ньому – кінотеатр “Формула кіно”. Далі – читайте на афіші. Мабуть, кіномани здогадаються, який голлівудський блокбастер рекламують у такий спосіб, а ми тільки зауважимо, що це й справді реклама для жителів [...]
Я не вірив у це. Це – вигадка, міф і розіграш. Не існує у світі таких людей, як Римський Тато, Підлога Маккартні та Крейда Гібсон. А якщо точніше – не існує в Україні засобів масової інформації, які би дозволили оселитися на своїх шпальтах цим анекдотичним істотам. Не вірив і, як виявилося, помилявся. Адже українським редакторам [...]
Отримавши цю фотографію від Олександра Коноваленка з Києва, я згадав старий анекдот про Чапаєва: “Петьку, ти що у Анці найбільше любиш? – Очі, Василю Івановичу! – О, дурний! А я тобі ногу залишив”. “Ці ніжки можуть бути вашими!” – може, тут гніздиться торгівець донорськими органами?
Мені часто дорікають: мовляв, смієшся з людей за те, що вони погано говорять і пишуть українською, то вони так і будуть усе життя говорити російською. Щоб із них не сміялися. Що тут заперечити? Каюся. Це саме через мене деякі області України прийняли антиконституційні мовні рішення. Усе через старого Кумле. Але задля справедливості треба зазначити [...]
