Ви були на Франкфуртському книжковому ярмарку? І я не був. Але отримав звідти фото, на якому бачимо голову української делегації, а за сумісництвом голову Держкомітету радіо і телебачення Івана Чижа на тлі українського стенду. Ось він, у всій красі. А над головою напис щирою англійською мовою «THE RIGHT», по-нашому кажучи, ПРАВИЙ БІК чи права сторона.
Читати далі »
Як повідомила газета «Новые Известия», прес-служба губернатора Волгоградської області Росії надіслала до міських і обласних газет текст звернення, у якому губернатор сердечно привітав усіх жителів «із черговою річницею розгрому радянських військ під Сталінградом». Я позичив цю інформацію на korespondent.net. Уявляєте собі реакцію вдячних жителів Волгоградської (колись Сталінградської) області? Вони, напевно, ще пам’ятають, хто кого насправді розгромив.
Читати далі »
В дитинстві ми примусово вивчали російську мову. Що поробиш – окупація. А на уроках російської літератури писали твори знов-таки російською мовою. Ніколи не забуду, як мій сусіда по парті у творі за “Піснею про купця Калашникова” написав: “Эгоизм Кирибеича заключался в том, что он расцеловал ЖЕНАТУЮ ДЕВУШКУ при соседях”. Клятий егоїст цей Кірібеїч, нічого не скажеш!
Читати далі »
У Києві відкрилася чергова кав’ярня. А я, грішним ділом, дуже люблю каву. Тому зібрався вже зайти туди, але просто-таки завмер на порозі. Чому? На щастя, у мене в кишені був фотоапарат, тому я із задоволенням ділюся з вами своїм черговим уловом. На вивісці написано англійською «The Cavern» і поруч для переконливості додано «Каверна».
Ну, з англійською у мене не дуже, але українське слово «каверна» мені знайоме. Так медики називають виразки у легенях, які утворюються на останній стадії туберкульозу.
Читати далі »
Як ви ставитеся до регіональних мов? Тільки не треба кидати в мене важкими предметами – я хочу поговорити про справжні мови нацменшин. І не тільки я. Ось, наприклад, сайт korrespondent.net повідомив, що «Одеська облрада відмовилася визнати російську мову регіональною». Душа радіє. «Крім того, — пише сайт, — депутати вирішили, що на окремих територіях Одеської області будуть реалізовані положення Європейської хартії регіональних мов стосовно болгарської, гагаузької, молдавської, ІВРИТУ й інших мов».
Читати далі »
Торік у Словаччині я побачив цікаву вивіску: «Партизанські обноски». Словацька мова досить близька до української, і я легко здогадався, що під обносками мався на увазі одяг, а під партизанськими — усього лише те, що крамниця розташована у містечку Партизан. Отак буває з братніми мовами.
Інша наша братня мова — російська — дає значно більше приводів для веселощів, і перевага в тому, що не треба нікуди їхати. А досить, наприклад, перед Новим роком увімкнути телевізор. «Де мої недоноски?» — читаю я в субтитрах чергового фільму про Санта-Клауса на Новому каналі. А вуха у цей час чують російську фразу: «Где мои обноски?». Кому вірити — вухам чи очам? Вибір нелегкий. Чому в нашому телевізорі американські Санта-Клауси розмовляють російською — це окреме питання. Мабуть, на Брайтон Біч уже забагато одеських емігрантів, і їх імпортують до Голлівуда. Але в мене особисто залишилася проблема вибору. Хто каже правду — очі чи вуха? Недоноски чи обноски?
Читати далі »
Кажуть, що десять відсотків українських школярів не подолали тести з української мови. І буцімто вони не матимуть перспектив для навчання й кваліфікованої праці в дорослому житті. Ви вірите цій інформації?
Особисто я – ні. І знаєте чому? Тому що знаю, куди охоче беруть працювати тих, хто не склав тексти, – до рекламних агенцій та інформаційних ресурсів.
Переконайтеся самі. От яке оголошення з харківського метро прислав мені Микола Калюжний.
Читати далі »
У дитинстві, як і всі хлопчики, ми з однокласниками курили за шкільним туалетом. І ось одного разу нас застукав фізрук. Він критично глянув на наші дешеві цигарки марки «Спорт» (були такі за радянської влади) і сказав вікопомну фразу: «Кидайте «СПОРТ»! Займайтеся фізкультурою!»
Читати далі »
Кажуть, композитор Чурльоніс міг бачити музику. Різні звуки у нього відбивалися у різних кольорах. Звідси і пішла ідея світломузики. На такий приблизно феномен я наштовхнувся нещодавно за порадою одного з моїх читачів. На жаль, читач вирішив залишитися невідомим, але з радянських часів ми пам’ятаємо мантру: ім’я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний! А подвиг полягає у тому, що цей читач порадив мені зазирнути до косметичного каталогу фірми AVON на сторінку, де міститься інформація про помаду.
Сам я, розумієте, на цю сторінку ніколи б не зазирнув. А там, скажу вам, є чим помилуватися. Наприклад, помадою кольору ПРОХОЛОДНИЙ ВЕРЕСК. Я знаю багато кольорів, однак про такий ще не чув. Вереск – зрозуміло, це коли користувачка помади верещить від захвату. Але прохолодний?
Читати далі »
Пам’ятаєте, я писав про таку ж помилку в рукописі, одному з тих, що мені довелося редагувати? Цей випадок одразу спав на думку, коли я, ідучи Київським залізничним вокзалом, побачив вивіску (на фото) «ДУХИ на розлив». Спочатку я подумав, що йдеться про крамницю жахів. Духи на розлив, привиди на розвіс, зомбі на склянку. Новий підхід до маркетингу. Зрозуміло – не кожному потрібен цілий дух, то береш собі в пляшечку скільки треба. А вдома вже можеш робити зі своєю порцією що захочеш, наприклад, підкласти тещі в кімнату.
Читати далі »
Друг Читача працює на WordPress | Новини (RSS) | Коментарі (RSS) | Адміністрування
