<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал</title>
	<atom:link href="http://vsiknygy.net.ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://vsiknygy.net.ua</link>
	<description>Література на Друзі читача. Сучасна українська література та все що з нею пов&#039;язано: письменники, книжки, читачі, виставки, видавці та ін.</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Feb 2012 05:00:22 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.3.1</generator>
	<atom:link rel='hub' href='http://vsiknygy.net.ua/?pushpress=hub'/>
		<item>
		<title>Андрій Кокотюха: «Погодився працювати у «Голосі країни», бо не кожному хлопчику довірять фарбувати паркани»</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/interview/16728/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/interview/16728/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Feb 2012 05:00:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator>redaktor</dc:creator>
				<category><![CDATA[Інтерв’ю]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16728</guid>
		<description><![CDATA[… – Андрію, як же хочеться зазирнути у твою душу бодай на дещицю глибше, ніж розкриваєшся журналістам! – Мовила я перед початком інтерв’ю з популярним і чи не найпліднішим сучасним письменником, автором та упорядником близько тридцяти «дорослих» та «дитячих» книжок Андрієм Кокотюхою. – Справа, можливо, й безуспішна, проте я однаково спробую, – додала. На що [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;" align="center"><em><a href="http://vsiknygy.net.ua/interview/16728/attachment/img_0006/"  rel="attachment wp-att-16729"><img class="alignright  wp-image-16729" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/IMG_0006--1024x1006.jpg" alt="" width="294" height="290" /></a>… – Андрію, як же хочеться зазирнути у твою душу бодай на дещицю глибше, ніж розкриваєшся журналістам! – Мовила я перед початком інтерв’ю з популярним і чи не найпліднішим сучасним письменником, автором та упорядником близько тридцяти «дорослих» та «дитячих» книжок Андрієм Кокотюхою. – Справа, можливо, й безуспішна, проте я однаково спробую, – додала. На що почула: </em></p>
<p style="text-align: justify;"><em>– Жанно, нічого не вийде, бо, як сказали днями, я – емоційно-інший. Адже віднайти в мені душу, яка співає, чи на щось бурхливо реагує… Можливо, там, усередині, мозоль, бо давно живу? – розсміявся, чим іще більше заохотив достукатися до його найтонших душевних струн. Чи вийшло у мене?..<span id="more-16728"></span></em></p>
<p><em> </em></p>
<p align="center"><strong>«ЩО БІЛЬШЕ АСФАЛЬТУ, ТО ЛЕГШЕ ПОЧУВАЮСЯ»</strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>– Надворі зима, мороз, холод… Погодні умови, чи то пак картини завіконня впливають на твій творчий процес? </strong></p>
<p>– Дуже впливають. Коли спека, працювати не можу. Навіть надвір намагаюся не виходити, бо варто побути під сонцем у «плюс двадцять п’ять», усе, не можу нормально думати, мислити, навіть їсти. Тому, коли сніг, та ще й мороз… Це моя улюблена пора! І хоч цьому ніхто не вірить, та я направду не реагую на холод, не мерзну&#8230; Коли бачу за вікном урбаністичний пейзаж, то мені від цього легше. Бо хоч і народився у Ніжині, нібито невеликому місті, та я урбаніст, називаю себе дитям асфальту. Що більше асфальту, то мені легше…</p>
<p><strong><a href="http://vsiknygy.net.ua/interview/16728/attachment/x_9a5db31a-2/"  rel="attachment wp-att-16732"><img class="alignleft  wp-image-16732" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/x_9a5db31a1.jpg" alt="" width="241" height="362" /></a>– Що і яким чином може вибити з письменницької колії Андрія Кокотюху, який за день старається писати по сорок тисяч знаків художнього твору! Себто, за яких обставин тобі пишеться найкраще? </strong></p>
<p>– Засмітився унітаз, чи перестала запалюватися конфорка на плиті, чи не можу знайти ножиці, які лежали отут… Коли щось не на своїх місцях і якісь механізми вийшли з ладу, – це для мене форс-мажорні обставини. Побут мусить бути налаштований так, як звик. Дощ за вікном, сніг, аварія, корка, перенесення домовленостей, – це можна скорегувати і воно мене з колії не вибиває. Та коли відкриваю кран, а вода звідти не тече, або хочу подзвонити, а телефон не працює, чи зазираю у вікно, а воно брудне, – це дискомфортні ситуації. Я можу не спати, але нормально працювати. Але якщо виспався, заходжу на кухню, а хтось із домашніх не помив після себе чашку, – мій настрій зіпсовано на цілий день. Тоді годину-дві мушу затратити, щоб налаштуватися на роботу.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><strong>«МИ СЕБЕ БОЇМОСЯ. МИ СОБОЮ НЕ ЦІКАВИМОСЯ»</strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>– Наразі ти працюєш у співочому проекті «Голос країни-2», що неабияк дивує. Що цікавого запропонували тобі у такій неписьменницькій, на перший погляд, програмі? </strong></p>
<p>– Погодився на цю роботу передусім тому, що, як казав Том Сойєр, не кожному хлопчику запропонують фарбувати паркани. Я ще не працював на подібних проектах і навіть не уявляв, як можна написати сценарій для реаліті-шоу, що, нібито, не передбачено. І коли чесно зізнався, мовляв, у книжках, кіно й телебаченні творю іншу драматургію, з іншими сюжетами, то мені відповіли: «Отже відкриєш для себе щось нове». Очевидно це мене зачепило. До того ж, у цьому шоу драматичні ходи відеоматеріалу необхідно вибудувати так, аби люди, де треба, вдихнули, а, де треба, видихнули. Бо насправді українці прогнозовані. Оскільки цей проект належить до масової культури, у якій я розуміюся, то нічого не втрачаю, працюючи у ньому. З моїм внутрішнім світом ця робота не вступає у конфлікт. Тут я належу до сценарно-редакторської групи і, порівняно з минулорічним, цей сезон «Голосу країни» більше розповість про учасників, їх історії, долі.</p>
<p><strong>– Після роботи на каналі ICTV, де писав сценарії для документального фільму «Кримінальні історії», ти видав книгу «Повзе змія», після участі у «Паралельному світі» на СТБ, – гостросюжетну детективну історію «Аномальна зона»… Що може виникнути після роботи у такому проекті як «Голос країни»?</strong></p>
<p>– Гадаю, те що роблю тут, не цікаве українському читачеві. За кордоном про такий собі зворотній бік телебачення написано і пишеться багато. Але для себе нічого нового не відкриваю бодай тому, що торік прочитав роман Бена Елтона «Номер один» про те, як знімали «Х-фактор» у Британії. А ще у нього є роман «Смерть за склом» про залаштунки реаліті-шоу. Я не певен, що цільовій аудиторії українських книжок це цікаво, бо в нас не сформувалися поняття «герой» та «антигерой». От чому 1989 року ми зрозуміли, що гурт «Брати Гадюкіни» це круто, лише після того, як їх показали у програмі Алли Пугачової? Або чому ми маємо слухати «Океан Ельзи» тільки тому, що їхні пісні були саунд-треками до фільму «Брат-2»? Мені дуже хочеться урешті побачити український касовий фільм з саунд-треками українських груп. Я зациклений на тому, що робиться всередині Україні. Чи не тому і створив українську версію російської книги «Намедни» – «Україна: Нова епоха». Але українці однаково більше купують російську версію Леоніда Парфьонова, ніж книгу про себе. Ми себе боїмося, ми собою не цікавимося. І саме тому ми так ставимося до української книги, у тому числі – про наше телебачення.</p>
<p><strong>– Над якою книгою працюєш наразі?</strong></p>
<p>– Назви роману не викажу, а щодо жанру, то це гостросюжетна драма на історичній основі.</p>
<p><strong><a href="http://vsiknygy.net.ua/interview/16728/attachment/img_0031/"  rel="attachment wp-att-16730"><img class="alignright size-medium wp-image-16730" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/IMG_0031-300x225.jpg" alt="" width="300" height="225" /></a>– Один із найсвіжіших твоїх містичних детективів «Пророчиця» брав участь у конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі-2011». Хотілося перемогти?</strong></p>
<p>– Хотілося бодай тому, що там передбачена грошова винагорода. <em>(Сміється. Ж.К)</em> Але розумів, що цього не станеться, бо то детектив, головні герої якого керуються логікою. Український читач із логікою «не дружить», він живе емоціями. Тому й маємо таку країну…</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><strong>«НЕКРАСИВИХ ЖІНОК УНИКАЮ»</strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>– Андрію, з твоїх слів, ти одружився пізно. Цікаво, за якими критеріями обирав дружину? Тобто, чим наділена Ірина, що має щастя, чи нещастя, бути дружиною такого популярного і публічного чоловіка? </strong></p>
<p>– Очевидно їй не пощастило, бо її чоловік не романтик, не лірик, не читає віршів, постійно зайнятий&#8230; А щоб жінка могла мати зі мною якісь стосунки, чи то особисті, чи ділові, вона мусить бути красивою. То мій недолік, і не знаю, чи варто його на п’ятому десятку виправляти, – некрасивих жінок я намагаюся уникати.</p>
<p>По-друге, жінка мусить визнавати, що останнє слово буде лише за мужчиною. Але при цьому він сам мусить бути на своєму місці. Для мене мужчина – це не накачані біцепси і не наявність джипу. Це стан душі і життєві настанови. Справжній мужчина відповідає за слова, вчинки, забезпечує комфорт, не чекає, що йому принесуть чай у ліжко, він взагалі не лежить на дивані у присутності жінки. Хіба організовує все довкола. А ще ця жінка має потребувати певної допомоги, щоб не була «чоловіком у спідниці». Я завжди хотів мати близькі стосунки з жінкою, яку врятую, коли вона тонутиме. Така собі казкова матриця, коли принцеса сидить у вежі, яку охороняє дракон, а ти, справжній лицар, прийшов, урятував і отримав красуню у якості призу. Але надалі мусиш доводити, що ти цього призу вартий…</p>
<p><strong>– А чи має бути господарником цей мужчина? </strong></p>
<p>– Так, я сам ходжу по магазинах, наводжу лад у кімнатах, керую домом в хорошому розумінні цього слова&#8230; У мене всі шахові фігури на місці і по можливості знають свої функції. Іноді навіть може видаватися, що я домашній диктатор.</p>
<p><strong>– О, то, певно, й батько ти строгий?! </strong></p>
<p>– Радше ліберально-демократичний. Наразі я не вельми хороший батько, бо замість того, щоб проводити час удома з восьмирічним сином Данилом, ночую на роботі. Втім добре, що бодай розумію це. Загалом мені цікаво з малим, бо він багато читає: не встигаю купувати книжки. Цьогоріч ми удвох відпочивали у Болгарії, їздили до Кам’янець-Подільського… А непорозуміння виникають хіба через синів знак Зодіаку: він Лев! А Леви народжені переможцями, царями. У мене в хаті два Леви, які вважають, що все знають…</p>
<p><strong>– Чи є у твоїй родині традиції, яких свято дотримуєтеся? </strong></p>
<p><strong>– </strong>Крім Різдва і Пасхи, це неформальні свята, які я вигадую сам. Приміром, шість років, як переїхали на нову квартиру. Тоді зазвичай купуємо суші, бо Данило дуже їх любить, і шампанське «Артемівське»… І навіть ті дні, коли я вдома, теж можемо віднести до родинних свят та повечіркувати.</p>
<p><strong>– Наостанку продовж фразу: жити чудово, бо… </strong></p>
<p>– …ти почуваєшся вільним, а не таким, яким тебе проголосили.</p>
<p align="right"><strong><em>Спілкувалася Жанна Куява</em></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/interview/16728/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На 200-річчя Діккенса відкрилася виставка з вороном, якого письменник забальзамував власноруч</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16818/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16818/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Feb 2012 04:18:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Закордонні новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16818</guid>
		<description><![CDATA[Прихильники вірша «Ворон» тепер можуть помилуватися опудалом домашнього птаха Чарльза Діккенса &#8211; який, унаслідок досить заплутаної історії, з&#8217;явився у вірші його американського колеги. Вихованця Діккенса звали Грип, і після смерті пташки письменник особисто її забальзамував. Коли вона ще була жива у Діккенса виникла ідея зробити ворона другорядним «персонажем» свого роману «Барнебі Радж». Книга була опублікована [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16818/attachment/po-2/"  rel="attachment wp-att-16819"><img class="alignright size-medium wp-image-16819" title="po" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/po-300x191.jpg" alt="" width="300" height="191" /></a>Прихильники вірша «Ворон» тепер можуть помилуватися опудалом домашнього птаха Чарльза Діккенса &#8211; який, унаслідок досить заплутаної історії, з&#8217;явився у вірші його американського колеги.</p>
<p>Вихованця Діккенса звали Грип, і після смерті пташки письменник особисто її забальзамував. Коли вона ще була жива у Діккенса виникла ідея зробити ворона другорядним «персонажем» свого роману «Барнебі Радж». Книга була опублікована в 1841 році, і, ознайомившись із нею, Едгар Аллан По залишився незадоволений тим, наскільки мало уваги приділено лякаючому птахові; через чотири роки на світ з&#8217;явився один з найвідоміших віршів По &#8211; про ворону, що говорить «Nevermore».</p>
<p>Поряд із багатьма іншими незвичайними експонатами, що так чи інакше стосуються життя і творчості Діккенса, ворон буде представлений на виставці, яка відкривається в Університеті Філадельфії.</p>
<p>Нагадаємо, що 7 лютого, в цей вівторок, виповнюється 200 років від дня народження видатного британського письменника &#8211; у зв&#8217;язку з чим численні заходи, так чи інакше пов&#8217;язані з цим знаменним фактом, проходять по всьому світу. Серед інших експонатів, які будуть представлені на виставці в Філадельфії, &#8211; сотні листів авторства Діккенса і стіл, за яким письменник працював протягом останніх років свого життя і на якому почав писати свій останній незавершений роман «Таємниця Едвіна Друда».</p>
<p><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://znaki.fm/magazine/books/v_filadelfii_otkrylas_vystavka_s_uchastiem_vdohnovivshego_po_vorona" >Znaki</a></noindex></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16818/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Лауреат Шевченківської премії Тарас Федюк презентує «Хугу»</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/16810/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/16810/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Feb 2012 13:42:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>redaktor</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16810</guid>
		<description><![CDATA[Книгарня «Є» та видавництво «Зелений пес» запрошують на презентацію збірки «Хуга» лауреата Шевченківської премії Тараса Федюка, яка відбудеться 7 лютого. Нещодавно у видавництві «Зелений пес» було відновлено його проект «Зона Овідія» – це єдина велика поетична серія в Україні – який протягом 2000-х був найпотужнішим майданчиком для видання збірок сучасних авторів. Саме в рамках цієї серії з’явилася [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h4 style="text-align: justify;"><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/16810/attachment/huga_feduk_a3_6-5/"  rel="attachment wp-att-16812"><img class="alignright size-medium wp-image-16812" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/Huga_Feduk_Afisha2-213x300.jpg" alt="" width="213" height="300" /></a>Книгарня «Є» та видавництво «Зелений пес» запрошують на презентацію збірки «Хуга» лауреата Шевченківської премії Тараса Федюка, яка відбудеться 7 лютого.</h4>
<p style="text-align: justify;">Нещодавно у видавництві «Зелений пес» було відновлено його проект «Зона Овідія» – це єдина велика поетична серія в Україні – який протягом 2000-х був найпотужнішим майданчиком для видання збірок сучасних авторів. Саме в рамках цієї серії з’явилася і нова збірка Тараса Федюка «Хуга» – продовження спроб розмови зі світом і самим собою, з читачем і рідною мовою, з минулим і майбутнім, із любов’ю і смертю… Федюк не забуває про те, що поезія і кохання – синоніми, навіть коли тобі за п’ятдесят.</p>
<p style="text-align: justify;">Федюк пише начебто класичним віршем, але без будь-якої напруги, вільно, неначе розмовляє, і це приємно контрастує з модним нині вільним віршем. «Хуга» – це коли ззовні дме, але від неї можна сховатися у затишній хаті.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Для довідки:</strong><br />
Тарас Федюк народився в м. Ананьєві Одеської області. Закінчив українське відділення філологічного факультету Одеського держуніверситету. Перша книжка віршів «Досвітні журавлі» вийшла на початку 1975 року в одеському видавництві «Маяк». Відтоді було видано більше десятка збірок віршів. З 1980 по 1996 – член Спілки письменників України. З 2000 по 2011 рік – президент Асоціації українських письменників. Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (2007).</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>***<br />
Адреса книгарні «Є»:<br />
вул. Лисенка, 3, ст. м.  «Золоті Ворота»</strong>. <strong>Початок – о 18:00.</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Вхід вільний.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/16810/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Колишній радник Путіна відкриває російську книгарню в центрі Лондона</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16800/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16800/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Feb 2012 09:14:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Закордонні новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16800</guid>
		<description><![CDATA[Російський олігарх Олександр Мамут хоче відкрити в центрі Лондона російську книгарню «Слово». Мамут – колишній економічний радник Путіна, теперішній керівник однієї з найбільших мереж роздрібної торгівлі електроприладами «Евросвет» та акціонер російського Номос-банку. Минулого року він за 53 мільйони фунтів купив мережу книжкових магазинів Waterstone. Книгарня «Слово» відкриється вже в лютому на першому поверсі магазину Waterstone&#8217;s [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16800/attachment/mam/"  rel="attachment wp-att-16801"><img class="alignright size-medium wp-image-16801" title="mam" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/mam-300x198.jpg" alt="" width="300" height="198" /></a>Російський олігарх Олександр Мамут хоче відкрити в центрі Лондона російську книгарню «Слово».</p>
<p>Мамут – колишній економічний радник Путіна, теперішній керівник однієї з найбільших мереж роздрібної торгівлі електроприладами «Евросвет» та акціонер російського <em>Номос-банку</em>. Минулого року він за 53 мільйони фунтів купив мережу книжкових магазинів <em>Waterstone</em>.</p>
<p>Книгарня «Слово» відкриється вже в лютому на першому поверсі магазину <em>Waterstone&#8217;</em>s на Пікаділлі, і там буде в продажу близько п&#8217;яти тисяч найменувань оригінальних книг: від Достоєвського і Чехова, до Акуніна та авторки детективів Поліни Дашкової. Мамут розраховує, що «Слова» стануть популярним місцем зустрічі російської інтелігенції, студентів, дипломатів і бізнесменів.</p>
<p>За матеріалами<em><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://wyborcza.pl/0,75517.html" > Gazeta wyborcza</a></noindex></em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16800/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Білоруського політв’язня та поета Некляєва висунули на Нобелівську премію</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16738/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16738/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Feb 2012 06:23:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Закордонні новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16738</guid>
		<description><![CDATA[Як повідомляє газета «Салiдарнасць» із посиланням на слова заступника голови ПЕН-центру Марії Мартисевич, кандидатура Володимира Некляєва була запропонована на загальному з&#8217;їзді організації ще 17 лютого 2011 року, але відправлений номінаційний лист був до 31 січня. Шанси Некляєва оцінюють як невеликі. Адже щоб отримати премію, треба, щоб творіння поета, письменника були перекладені кількома європейськими мовами. Збірники [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16738/attachment/ne-2/"  rel="attachment wp-att-16739"><img class="alignright  wp-image-16739" title="ne" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/ne.jpg" alt="" width="200" height="300" /></a>Як повідомляє газета <noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://gazetaby.com/" >«Салiдарнасць»</a></noindex> із посиланням на слова заступника голови ПЕН-центру Марії Мартисевич, кандидатура Володимира Некляєва була запропонована на загальному з&#8217;їзді організації ще 17 лютого 2011 року, але відправлений номінаційний лист був до 31 січня.</p>
<p>Шанси Некляєва оцінюють як невеликі. Адже щоб отримати премію, треба, щоб творіння поета, письменника були перекладені кількома європейськими мовами. Збірники ж поезії та прози Некляева перекладалися здебільшого слов’янськими мовами, зокрема українською вийшла його збірка «Вічний вітер» (2011, видавництво «Ярославів вал»). Зараз триває робота над шведським перекладом книги «Повернення віри».</p>
<p>Нагадаємо, що від України цьогоріч на Нобелівську премію було висунуто Бориса Олійника.</p>
<p><strong>Друг читача</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/16738/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Харківське бібліомістечко від Білла Ґейтса</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/16740/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/16740/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Feb 2012 04:37:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16740</guid>
		<description><![CDATA[Відкрився портал дитячих бібліотек «Бібліо Містечко». На сайті є каталог Харківської обласної бібліотеки для дітей, а деякі книги навіть можна читати он-лайн. Проект фінансує Фонд Білла і Мелінди Ґейтс. Грант на створення порталу &#8211; дві з половиною тисячі доларів від Фонду Білла і Мелінди Ґейтс &#8211; Харківська обласна бібліотека для дітей отримала у квітні минулого [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/16740/attachment/bi-3/"  rel="attachment wp-att-16809"><img class="alignright size-medium wp-image-16809" title="bi" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/bi1-300x218.jpg" alt="" width="300" height="218" /></a></p>
<p>Відкрився портал дитячих бібліотек «Бібліо Містечко». На сайті є каталог Харківської обласної бібліотеки для дітей, а деякі книги навіть можна читати он-лайн. Проект фінансує Фонд Білла і Мелінди Ґейтс.</p>
<p>Грант на створення порталу &#8211; дві з половиною тисячі доларів від Фонду Білла і Мелінди Ґейтс &#8211; Харківська обласна бібліотека для дітей отримала у квітні минулого року. Спочатку ідея виглядала як сайт для бібліотекарів області, розповідає завідувачка сектором розвитку бібліотеки і зв&#8217;язків з громадськістю Наталія Саліна. І відповідно ресурс передбачалося наповнити спеціальною інформацією, пов&#8217;язаною з бібліотечною справою.</p>
<p>Проте в процесі працівники бібліотек вирішили розділити зручності, які міг надати бібліотечний портал, із читачами. У результаті з&#8217;явилося <noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://bibliomiste4ko.kharkiv.ua/" >«Бібліо Містечко»</a></noindex>: сайт для дітей, батьків і бібліотекарів.</p>
<p><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://www.mediaport.ua/news/culture/80610/harkovskiy_bibliogorodok_ot_billa_geytsa" >Mediaport</a></noindex></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/16740/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>За ґратами читають більше: до колонії, де відбуває строк Тимошенко, завезли нову літературу</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/16744/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/16744/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Feb 2012 04:04:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16744</guid>
		<description><![CDATA[Бібліотеки двох харківських колоній поповнилися сучасною літературою. Представники православної церкви виділили гроші на закупівлю романів та енциклопедій ще до Дня Великомучениці Тетяни, яка є покровителькою жінок і дітей, і от тепер книжки придбали. 320 книг купили на книжковому ринку за заявками засуджених. Довідники з рукоділля, фітнесу, флористики і безліч романів вирушили в Качанівську колонію, де [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/16744/attachment/kolo/"  rel="attachment wp-att-16745"><img class="alignright size-full wp-image-16745" title="kolo" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kolo.jpg" alt="" width="275" height="183" /></a>Бібліотеки двох харківських колоній поповнилися сучасною літературою. Представники православної церкви виділили гроші на закупівлю романів та енциклопедій ще до Дня Великомучениці Тетяни, яка є покровителькою жінок і дітей, і от тепер книжки придбали.</p>
<p>320 книг купили на книжковому ринку за заявками засуджених. Довідники з рукоділля, фітнесу, флористики і безліч романів вирушили в Качанівську колонію, де відбувають термін більше 800 жінок (серед них – екс-прем&#8217;єр-міністр України Юлія Тимошенко). А книги про футбол, видатних людей, військові події і сучасні романи подарували неповнолітнім вихованцям Курязької колонії.</p>
<p>«У кожному виправному закладі є бібліотека, а інтерес до книг тут набагато сильніший, ніж на волі, де є інтернет та інші розваги. А багато ув&#8217;язнених саме тут і навчилися читати», &#8211; розповів заступник начальника облуправління пенітенціарної служби Андрій Лапінський.</p>
<p>За матеріалами <noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://www.segodnya.ua/news/14333148.html" >«Сегодня»</a></noindex></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/16744/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Від сторінки до екрану: огляд книжкових кінопрем’єр-2012</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Feb 2012 04:00:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator>redaktor</dc:creator>
				<category><![CDATA[Неформат]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16711</guid>
		<description><![CDATA[КІНОМАНІЯ ДЛЯ КНИГОЇДІВ Першою екранізацією в історії кіномистецтва прийнято вважати короткометражну комедію основоположника ігрового кіно Жоржа Мельєса «Подорож на Місяць». В основу цього фільму покладено сюжети романів Жюля Верна «З гармати на Місяць» і Герберта Уеллса «Перші люди на Місяці». З того часу безліч визнаних шедеврів письменницької творчості були використані кінематографістами як основа для кіносценаріїв. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><em>КІНОМАНІЯ ДЛЯ КНИГОЇДІВ</em></p>
<p style="text-align: justify;"><em><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/16713/"  rel="attachment wp-att-16713"><img class="alignright size-large wp-image-16713" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/Interno_di_un_sala_da_cinema-1024x768.jpg" alt="" width="284" height="213" /></a>Першою екранізацією в історії кіномистецтва прийнято вважати короткометражну комедію основоположника ігрового кіно Жоржа Мельєса </em><em>«Подорож на Місяць». В основу цього фільму покладено сюжети романів Жюля Верна «З гармати на Місяць» і Герберта Уеллса «Перші люди на Місяці».</em></p>
<p><em>З того часу безліч визнаних шедеврів письменницької творчості були використані кінематографістами як основа для кіносценаріїв.</em></p>
<p><em>Сфокусуємо нашу увагу на найочікуваніших екранізаціях, що мають вийти у широкий світовий прокат у 2012-му році.<span id="more-16711"></span></em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Найжаданішим фільмом 2012 року є приквел <strong>«Володаря перснів» <span style="text-decoration: underline; color: #ff0000;"><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://www.thehobbit.com/index.html" >«Хоббіт: Неочікувана подорож»</a></noindex></span></strong>, який зняв режисер Пітер Джексон за книгою Дж. Р. Р. Толкієна Хоббіт, або Туди і звідти».</p>
<p style="text-align: center;"><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-15/"  rel="attachment wp-att-16714"><img class="size-large wp-image-16714 aligncenter" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Hobbit_3A-An-Unexpected-Journey_2C-The-1764807-1024x623.jpg" alt="" width="498" height="303" /></a></p>
<p style="text-align: justify;">Поки деякі студії сповідують принцип «нове <strong><em>–</em></strong> це добре забуте старе» і витрачають час та гроші на те, щоб перевести старі хіти у формат 3D (чекайте знову «Титанік» та «Зоряні війни» у кінотеатрах), Пітер Джексон готує бомбу, вартістю від 300 до 500 тисяч доларів, вперше в історії кінематографу знімаючи фільм з частотою 48 кадрів в секунду.</p>
<p>Ієн Маккеллен у новій екранізації Толкієна знову зіграє Гендальфа, а Енді Серкіс звично віддасть свій образ і голос Голуму. Елайджа Вуд <strong><em>–</em></strong> знову Фродо, а Орландо Блум – традиційно Леголас.</p>
<p>На головну роль Більбо Беггінса, який разом із тринадцятьма гномами вирушає у повну небезпек подорож, було запрошено Мартіна Фрімена. А вже старого Більбо зіграє Ієн Холм. Окрім цього, у фільмі задіяні Кейт Бланшетт, Люк Еванс, Стівен Фрай та Крістофер Лі.</p>
<p>Під час світової прем’єри фільму «Володар перснів: Повернення короля» на батьківщині Пітера Джексона, у новозеландському місті Веллінгтоні, 1 грудня 2003 року, представники студії <em>Warner Brothers </em>були настільки вражені дійством, що розгорнулося на їхніх очах, що прем’єру «Хоббіта» вони вирішили провести там-таки. Ця подія має статися 12 грудня цього року. А вже наступного дня стрічка має вийти і у вітчизняному кінопрокаті.</p>
<p>Та на цьому свято кіномана-толкієніста не закінчується. Вже на 2013 рік заплановано вихід другої частини фільму <strong><em>–</em> <span style="color: #000000;">«Хоббіт: туди і звідти»</span></strong><span style="color: #000000;">.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-17/"  rel="attachment wp-att-16719"><img class="alignright size-full wp-image-16719" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Twilight-Saga_3A-Breaking-Dawn-Part-2_2C-The-1800447.jpg" alt="" width="240" height="360" /></a>А от вихід на екрани другої частини «щастя» всіх дівчат віком від 13-ти до 16-ти запланований на 15 листопада цього року. У першій частині фентезі <a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16000/" ><span style="text-decoration: underline; color: #ff0000;"><strong>«Сутінки. Сага. Світанок. Частина І»</strong></span></a><span style="color: #ff0000;">  </span>Белла перетворюється на вампіра. У <strong>«Частині ІІ» <em>–</em></strong> вона має всіма методами звикнути до своєї нової іпостасі. І часу у неї на це тепер <strong><em>–</em></strong> ціла вічність. Чи вистачить у прихильників аж стільки терпіння? Авторам терміново необхідно рятувати ситуацію, бо на п’яти «Сутінковій сазі» уже наступають <strong><span style="text-decoration: underline; color: #ff0000;"><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://www.thehungergamesmovie.com/index2.html" >«Голодні ігри»</a></noindex></span> Сьюзан Коллінз</strong>. І мають всі шанси перетягнути на свій бік глядацьку аудиторію «Сутінок». Сама Стефані Мейєр вже висловила своє захоплення <a href="http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/8775/" >книгою Сьюзан Коллінз</a>.</p>
<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-16/"  rel="attachment wp-att-16718"><img class="alignleft size-large wp-image-16718" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Hunger-Games_2C-The-1758337-691x1024.jpg" alt="" width="246" height="364" /></a>Знімальний процес «Голодних ігор» очолив режисер Гері Росс, відомий нам за фільмами «Великий», «Лессі» та «Плезантвіль». А серед запрошених до участі у фільмі акторів, поруч із персонами, які тільки-но виходять на авансцену, можна побачити імена Стенлі Туччі та Ленні Кравіца.</p>
<p>Тож, антиутопія чи фентезі? Кохання вампіра і людини чи кохання в умовах жорстокого реаліті-шоу? Стефані Мейєр чи Сьюзан Коллінз, врешті-решт?</p>
<p>«Голодні ігри» на екранах з 22 березня. Скоро дізнаємось.</p>
<p>Навіть якщо «Сутінкам» доведеться поступитися у боротьбі за серця прихильників «Голодним іграм», свою справу у відкритті імен вони вже зробили. І навіть подарували новому поколінню нового секс-символа <strong><em>–</em></strong> Роберта Паттінсона.</p>
<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-18/"  rel="attachment wp-att-16720"><img class="alignright size-large wp-image-16720" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Bel-Ami-1802103-691x1024.jpg" alt="" width="249" height="368" /></a>А от і новина: Роберт Паттінсон змінює амплуа! Зі шляхетного вампіра з людським серцем він перетворюється на гульвісу з серцем хижака у екранізації роману <strong>Гі Де Мопассана <span style="text-decoration: underline; color: #ff0000;"><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://belamifilm.com/" >«Любий друг»</a></noindex></span></strong>.</p>
<p>Компанію актору в однойменному фільмі складуть Крістіна Річі та Ума Турман. У вітчизняному прокаті фільм з 29-го березня.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У поле зору американських кінематографістів потрапило ще одне джерело гордості французької нації <strong><em>–</em></strong> Віктор Ґюго. Слава мюзиклу «Собор Паризької Богоматері», напевно, не дає спокійно спати голлівудським продюсерам, тому, резонно вирішивши «ми підемо іншим шляхом», у теперішній момент вони знаходяться на стадії фінансування драматичного мюзиклу <span style="color: #000000;"><strong>«Знедолені»</strong></span> за однойменним романом класика. І тут можна сподіватися на достойний кінцевий продукт, оскільки у режисерське крісло запрошено самого Тома Хупера <strong><em>–</em></strong> режисера, який минулого року отримав статуетку «Оскар» за фільм «Король говорить!».</p>
<p>Свою участь у мюзиклі вже підтвердили Хью Джекман та Рассел Кроу.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Екранізація ще одного хрестоматійного літературного твору готується до виходу на великий світовий екран у кінці поточного року.</p>
<p>Баз Лурман, режисер фільмів «Австралія» та «Мулен Руж», під час світової фінансовї кризи задумав екранізувати роман <strong>«Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда</strong>. «Якщо ви поставите людей перед дзеркалом, котре скаже їм: ви були хмільні від грошей, <strong><em>–</em></strong> вони не дивитимуться у нього. Але якщо ви спроектуєте віддзеркалення на іншу епоху, то така історія користуватиметься попитом».</p>
<p style="text-align: center;"><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/the-great-gatsby-official-preview-1/"  rel="attachment wp-att-16721"><img class="aligncenter size-full wp-image-16721" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/The-Great-Gatsby-official-preview-1.jpg" alt="" width="496" height="330" /></a></p>
<p>Історію сходження людини на самий вершечок соціальних сходів Баз Лурман повідає за допомогою акторського генія Леонардо Ді Капріо. До кінотеатрів фільм надійде наступної зими.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>І от, нарешті, у бій вступає важка артилерія. Чи то пак, паровоз.</p>
<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-19/"  rel="attachment wp-att-16722"><img class="alignright size-large wp-image-16722" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Anna-Karenina-1802910-696x1024.jpg" alt="" width="181" height="265" /></a>Любов Голлівуду до російської класики давно відома. Вже не раз були екранізовані і «Онєгін» Пушкіна, і «Доктор Живаго» Пастернака, і «Брати Карамазови» Достоєвського (з хеппі-ендом). І от знову <span style="color: #000000;"><strong>«Анна Кареніна»</strong></span>.</p>
<p>Ряд акторок, які приміряли на себе головну роль, <strong><em>–</em></strong> а серед них були Ґрета Ґарбо, Вівьєн Лі, Софі Марсо <strong><em>–</em></strong> поповнився ще на одну. Цього разу це <strong><em>–</em></strong> Кіра Найтлі.</p>
<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/annakareninafeb13/"  rel="attachment wp-att-16723"><img class="alignleft size-medium wp-image-16723" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/annakareninafeb13-300x231.jpg" alt="" width="270" height="208" /></a>Джуд Лоу виступить у ролі чоловіка Кареніної, а роль Вронського виконає Аарон Джонсон.</p>
<p>Адаптацією оригінального сценарію займався Том Стоппард, у доробку якого «Закоханий Шекспір», «Імперія Сонця» та «Ватель». А режисер фільму <strong><em>–</em></strong> Джо Райт.</p>
<p>Чи зрозуміють розумом Росію? Чекаємо у вітчизняному прокаті у вересні. З нетерпінням чекаємо.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>А поки Голлівуд моргає на Росію <strong><em>– </em></strong>Росія сама йде до Голлівуду. Тимур Бекмамбетов знову стає до верстатів «Фабрики мрій».</p>
<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-20/"  rel="attachment wp-att-16724"><img class="alignright size-large wp-image-16724" title="kinopoisk.ru" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Abraham-Lincoln_3A-Vampire-Hunter-1788369-690x1024.jpg" alt="" width="223" height="331" /></a>Цього разу собі у компаньйони він обирає похмурого казкаря Тіма Бартона, і вже влітку цей дует представить перед очі глядача однойменне фентезі за романом Сета Грема-Сміта <span style="text-decoration: underline; color: #ff0000;"><strong><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://abraham-lincoln-vampire-hunter-movie.com/" >«Авраам Лінкольн: Мисливець на вампірів»</a></noindex></strong></span>.</p>
<p>На роль Авраама Лінкольна, якого, за версією Сета Грема-Сміта, до президентського крісла привело саме його заняття полюванням на усіляку потусторонню гидоту, запрошено Бенджаміна Уокера. А роль його головного ворога <strong><em>–</em></strong> голови вампірів Адама <strong><em>– </em></strong> віддано Руфусу Сьюеллу.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У жовтні на великих екранах Том Хенкс та Хью Грант у однойменній екранізації Тома Тиквера та Братів Вачовські роману Девіда Мітчелла <strong>«Хмарний атлас»</strong>. У фільмі йдеться про шість реінкарнацій однієї душі. Це шість тісно переплетених між собою історій, дія яких відбувається у різних часових просторах, у тому числі й у майбутньому.</p>
<p>Під час роботи з подібною містичною тематикою не можливо обійтися без неприємних сюрпризів. Цього разу неприємність сталася з актрисою Хеллі Беррі <strong><em>–</em></strong> під час зйомок вона зламала ногу. Але будемо сподіватися, що це не завадить творчій групі випустити фільм у широкий прокат вчасно. Адже проект, дійсно, заслуговує на увагу.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Рік 2012-й не обійде осторонь один з найтриваліших серіалів в історії кінематографу. Ні, це не «Санта-Барбара». Це Бонд. Джеймс Бонд.</p>
<p><a href="http://www.skyfall-movie.com/"><br />
</a></p>
<p style="text-align: center;"><a href="http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/attachment/kinopoisk-ru-21/"  rel="attachment wp-att-16725"><img class="aligncenter size-full wp-image-16725" title="*" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/kinopoisk.ru-Skyfall-1724842.jpg" alt="" width="472" height="251" /></a></p>
<p style="text-align: center;"><em><noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://www.skyfall-movie.com/" >23-тя частина «бондіани»</a></noindex> вийде на екрани у листопаді</em></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #ffffff;"><em> .</em></span></p>
<p>Коли Ян Флемінг, на тропічній віллі «Золоте око», попиваючи джин і вдаючись до ностальгічних роздумів, знічев’я задумував свого героя, навряд чи він передбачав, яке довге кінематографічне життя йому забезпечив.</p>
<p>Роки йдуть, кіно, як і світ, стає іншим, а Джеймс Бонд, мов Птаха-Фенікс, буде штовхати на подвиги ще не одне покоління. Навіть якщо цей подвиг <strong><em>–</em></strong> кінематографічний.</p>
<p style="text-align: center;"><em><strong>Любіть кіно! Читайте книжки:)</strong></em></p>
<p style="text-align: right;"><strong><em>Надія Купріненко</em></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/neformat/16711/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна мов: польську мову втягнули в «розборки» російської з українською</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/16703/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/16703/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 05 Feb 2012 04:39:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16703</guid>
		<description><![CDATA[У війну української та російської мов була втягнута також польська. Про це написали журналісти в польському виданні Rzeczpospolita. Вони пишуть, що все почалося з плакатів у соцмережі Facebook з написами «Вивчаємо україн &#8230; вибачте, польську мову» і «Вивчаємо московський діалект польської мови». На думку львівського публіциста Антона Борковського, інтернет все частіше використовується як інструмент дезінформаційної [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/16703/attachment/ua/"  rel="attachment wp-att-16704"><img class="alignright size-full wp-image-16704" title="ua" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/ua.jpg" alt="" width="300" height="240" /></a>У війну української та російської мов була втягнута також польська. Про це написали журналісти в польському виданні <em>Rzeczpospolita</em>. Вони пишуть, що все почалося з плакатів у соцмережі <em>Facebook</em> з написами «Вивчаємо україн &#8230; вибачте, польську мову» і «Вивчаємо московський діалект польської мови».</p>
<p>На думку львівського публіциста Антона Борковського, інтернет все частіше використовується як інструмент дезінформаційної війни проти України. «Це нове явище в нашій політиці. У мережі з&#8217;являється все більше коментарів найнятих експертів, які роблять абсурдні заяви на тему історії України або належного «місця українців» в Європі та світі», &#8211; пояснив він <em>Rzeczpospolita</em>, підкресливши, що в ці ігри почали втягувати Польщу й поляків.</p>
<p>«А перевірити, чиї це теорії &#8211; справжніх чи лже-експертів &#8211; неможливо, бо автор розміщуваної інформації часто залишається анонімним», &#8211; додає Борковський.</p>
<p>До коментарів експертів і псевдоекспертів додаються й інші матеріали. Наприклад, на <em>YouTube</em> можна подивитися фільм «Правда про походження української мови». У фільмі йдеться, що назву «Україна» вигадали поляки, оскільки ці землі називали «малоросійськими». Також поляки вигадали релігійних колаборантів &#8211; уніатів, а самих українців вигадав австро-угорський Генштаб під час Першої світової війни, щоб відокремити частину російських земель від Росії. Українську мову створив Михайло Грушевський.</p>
<p>У статті зазначається, що українські філологи та історики дотримуються різних думок з приводу походження української мови.</p>
<p>«На російськомовному сході України, в Донбасі, в Криму та Одесі, з&#8217;являється багато книг і журналів з тезами, що українська мова &#8211; це сільський діалект російської мови або результат впливу польської мови на російську. Так можна було писати в XIX столітті, але не зараз, коли ми вивчили історію цих трьох мов &#8211; української, польської та російської. Серйозні люди не бачать тут місця для дискусії. Однак потрібно визнати, що проблеми з українською мовою в Україні залишаються: вона слабо охороняється, а політика нинішньої влади в цьому напрямку нейтральна або ворожа», &#8211; коментує філософ, академік НАНУ Мирослав Попович.<br />
<noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://gazeta.ua/articles/life/_u-vijnu-ukrajinskoji-z-rosijskoyu-movoyu-vtyagnuli-polsku-inozemni-zmi/421037" >Gazeta.ua</a></noindex></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/16703/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>5</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Андрухович просуває молодих поетів: книгу Любки видано в Австрії</title>
		<link>http://vsiknygy.net.ua/news/16733/</link>
		<comments>http://vsiknygy.net.ua/news/16733/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 05 Feb 2012 04:34:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator>jakyma</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://vsiknygy.net.ua/?p=16733</guid>
		<description><![CDATA[Австрійське видавництво Edition BAES видало збірку поезії молодого українського поета Андрія Любки. Книга «Notaufnahme», до якої увійшло 50 перекладених на німецьку віршів Любки, продаватиметься у книгарнях Австрії, Німеччини і Швейцарії. «Мою книжку «Notaufnahme» (Ukrainische Gedichte) видало австрійське видавництво Edition BAES, котре розташоване в місті Інсбрук. Власне, слово Notaufnahme українською перекласти з німецької дуже важко, немає [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://vsiknygy.net.ua/news/16733/attachment/al/"  rel="attachment wp-att-16734"><img class="alignright size-medium wp-image-16734" title="al" src="http://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/02/al-300x232.jpg" alt="" width="300" height="232" /></a>Австрійське видавництво <em>Edition BAES</em> видало збірку поезії молодого українського поета <strong>Андрія Любки</strong>. Книга «Notaufnahme», до якої увійшло 50 перекладених на німецьку віршів Любки, продаватиметься у книгарнях Австрії, Німеччини і Швейцарії.</p>
<p>«Мою книжку «Notaufnahme» (Ukrainische Gedichte) видало австрійське видавництво <em>Edition BAES</em>, котре розташоване в місті Інсбрук. Власне, слово Notaufnahme українською перекласти з німецької дуже важко, немає одного відповідника. Приблизно це перекладається як екстренне відділення швидкої допомоги, реанімація. Йшлося про те, що вірші є способом допомоги, порятунком, а творчість &#8211; кардіограмою серця», &#8211; розповів Gazeta.ua Андрій Любка.</p>
<p>Вірші перекладали в різний час Клаудія Дате, Катерина Ковальчук, Еліас Шнайтер під загальною редакцією професора університету Інсбрука <strong>Гьольмута Шьонауера</strong>.</p>
<p>«А сталося це завдяки тому, що в 2009 році Юрій Андрухович як віп-учасник дуже престижного міжнародного фестивалю в Інсбруці Sprachsalz («Сіль мови») мав право запросити на фестиваль молодого українського поета, і він запросив мене. Там мої вірші почув видавець і письменник Еліас Шнайтер, сказав, що це «американські вірші» і неможливо, щоб їх писав український поет. Настільки здивувався, що вирішив їх видати книжкою, праця над нею тривала три роки», &#8211; зазначив поет.</p>
<p>З кінця лютого книжку можна буде купити в книгарнях німецькомовного світу – Австрії, Німеччини, Швейцарії, а також через інтернет на сайті видавництва.</p>
<p>Також поет розповів, що цього року виступатиме на читаннях у Варшаві, Берліні й Відні.</p>
<p>«Мені, безумовно, приємно, що ця книжка сталася, тепер буде цікаво почитати відгуки на неї. Чесно кажучи, тоді, в 2009-му році, я навіть не повірив цій пропозиції перекласти й видати мої вірші, думав, що це просто світська розмова і компліменти. Просувати свою творчість за кордоном можна тільки в один спосіб – писати краще і дедалі краще, тоді воно само піде. Зараз знаходжуся у Варшаві на стипендії міністра культури Польщі, тож матиму кілька читань у різних містах Польщі. У березні поетичний фестиваль <em>Meridian Czernowitz</em> в рамках своєї міжнародної діяльності є співорганізатором двох поетичних вечорів в Берліні, тож виступатиму там. Видавництво, яке видало книжку вже запланувало презентації в Інсбруці й Відні», &#8211; поділився планами Андрій.<br />
<noindex><a target="_blank" rel="nofollow" href="http://vsiknygy.net.ua/goto/http://gazeta.ua/articles/culture/_knigu-andriya-lyubki-vidali-v-avstriji/421280" >Gazeta.ua</a></noindex></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://vsiknygy.net.ua/news/16733/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

