Кандидат еротичнах наук Леся Мудрак: «Це був когнітивний оргазм. Без перебільшень»

Вона захистила першу в Україні дисертацію на «пікантну» тему: «Еротична лірика: жанрова специфіка та ідіостилі». Вона – активний учасник літературного еротичного руху, посіла друге місце у Народному Кастингу Еротичних Поетів. Вона доклала чимало зусиль  для появи цікавої номінації «Найеротичніший твір» у літературному конкурсі «Коронація слова». Одним словом вона знає толк в еротиці, пише, що дійсно знає, і знає, що пише. Її – Лесю Мудрак – знов можна буде почитати у новій збірці «Ніч Еротичної Поезії non-stop», а побачити і послухати на презентаціях цього видання, у тому числі і на Форумі видавців. 

 

– Пані Лесю, цього року саме Ви були нестандартною і несподіваною зіркою еротичної поезії. Видання скандальної збірки «Ніч еротичної поезії» зірвало дах навіть депутатам. Розкрийте таємницю свого успіху.

– Ой, який там успіх!.. То – велика насолода… задоволення від слова, що обрамлює тебе зі споду. Тебе кидає водночас то в експресію, то в передчуття творчого оргазму. Екстаз спільного ритму з читачем-слухачем – позапросторовий. Ти німієш і вибухаєш віршами. І поза цим справді нічого не існує. 

– Як давно Ви працюєте в жанрі еротичної лірики і що цьому створювало передумови?

– Еротична поезія – моя стихія. Я не уявляю, що я не еропоетка… (сміється).

Ще років вісім тому вийшла у світ моя перша еротична збірка «Оголена самотність», що вийшла накладом 1000 примірників, і дуже скоро, менш ніж за півроку, тираж розійшовся. Я вдома маю єдиний «золотий» примірник, який бережу як реліквію.

Ви ж розумієте, коли з’являється щось яскраве – то його обов’язково треба припнути до стіни, що і зробили певні особи (не називатиму їх) «так звані» письменники, які, маючи в руках іще й депутатський мандат, при будь-якій моїй з’яві кричали: «Мудрак! Тебе в літературі забагато!» А заступники директора Телерадіокомпанії «Культура» заборонили запрошувати мене на будь-які радіопередачі. Що стосується навіть мого покоління, то на літтусівках соромилися, коли я виходила до мікрофону.

У мене був шок. Здавалося би, часи цензури і моралізаторства давно минули!

Я вирішила тоді довести цінність еротики на письменницькому матеріалі – себто, написати наукову роботу. Проблеми з пошуком керівника, затвердження теми, вибір опонентів… Нарешті, сталося! Захистила першу в Україні дисертацію з еротичної лірики. Тепер тішуся, коли Брати Капранови лагідно називають мене «кандидатом еротичних наук»…

– Так що ж для Вас таки головне: наука, чи поезія, чи їх синтез?

Таки поезія! Вона роз’їдає мізки своїми напрочуд розкутими випадами, ошелешеними образами, напруженими метафорами. Наука для мене як допоміжний інструмент, яким можеш створити додаткову какофонію. От і тепер, коли чіпляються до моєї творчості – можу дати достойну відсіч цитуючи класику і фольклор.

– Поясніть присутність юнгіанства у Вашій творчості…

– Ні, не подумайте, я ніколи, помітьте, не хизуюся своїм інтелектом у текстах. Навпаки, – обираю фольклорну підвалину вірша, щоб легше сприймалося. Може, на підсвідомому рівні виникають архетипи Аніми і Анімуса, Тіні і Персони… Дещо Фройдівське і Фраївське… але я думаю, що психоаналіз таки головний компонент еротики. 

Яка, на Ваш погляд, специфіка Вашого віршового тексту.

– Ви про метрику? Якщо про метрику – так це спроба вдосконалення традиції говірного вірша, що була розповсюдженою у барокових поетів і футуристів, а не «школа Антоніни Цвид».

Імпровізації з Олегом Коцаревим на Ночі Еротичної Поезії. Фото: kievcult.com

–  Ваші виступи – це своєрідне шоу. На кожній презентації чи то прес-конференції чекають від Мудрак якось вибрику. Це – заманка?

– Ні! То моя забаганка! Я люблю, коли феєрія. Не люблю пісного і прісного. Хотіла ж колись на акторський факультет вступати – готувалась… А потім довелось йти на філологію, бо батьки побоювалися, раптом на другорядні ролі тільки годитимусь. Може, і досі шкодую… Хочу створити цілу моновиставу із залученням музики, живопису , хореографії…

Самій це складно?

– Трохи так. Я планую співдружність з художниками і хореографами.

– Цьогорічна «Коронація слова» після першоквітневого жарту «Друга Читача» створила спеціальну відзнаку «За кращий еротичний твір». Ми були переконані, що премія дістанеться Вам. Приголомшило те, що преміювали Ви. Та й такі подарунки повигадували…

– По-перше, мене ніяк не могли преміювати, оскільки поки не пишу прози. Хоча, у одному з інтерв’ю, хтось з письменників зауважив, що писати вірші після 30-ти непристойно. Але у мене ж ще є пару років (сміється)!

Коли мені потелефонували від Тетяни Логуш, я була трохи збентежена. Кажу їм: «Я ж не можу підкріпити матеріальний бік премії. Хіба що тільки щось вигадати». Голос із слухавки: «А ми саме на Вашу фантазію і сподіваємося».

Так і виникла Камасутра – теоретична, і Камасутра – практична – збірка «Ніч еротичної поезії». Ступку подружжю Логушів вирішила дарувати вже дорогою на свято, вискочивши з машини і за 2 секунди купивши.

Це був оргазм когнітивний. Без перебільшень. Думаю, наступного року, якщо допустять – то щось придумати в ролях…

– Заздрощів вистачає. І категоричного несприйняття Вашої персони…

– Авжеж! Такі міти творять. Такі анекдоти вигадують! Жах! Колись почула: Фонд культури. Поетичний вечір при свічках. Заходить Мудрак. Примусила вимкнути світло, лягла на стіл, підняла ногу…повернула голову і запитала: «Ну, як?!».

Уявіть, що щось нове і те, що не натягується на вуха, чуєш про себе дуже часто… Так і живу!

–  А як Ваш чоловік, відомий професор, Юрій Ковалів, ставиться до Класика сучасної еротичної лірики? У вас же різниця понад тридцять років!

–  (Усміхаючись) Чудово! У нас «збіжність горизонтів розуміння» і довіри. А це для сімейного життя – головне. Ми підживлюємо любов еротичними віршами (іронічно)… І маленька Даринка тішиться…

–  А як Ви ставитесь до конкуренції, наприклад, із Келею Ликеренко?

– Навпаки вважаю, що коло еротичної свідомості і поезії українців треба розширювати: не брутально, не вульгарно, а красиво. Існує ж категорія прекрасного. Отже, якщо коло розширюється і пружніє, стає потужнішим – то міцніший жіночий аркан.

Я ніколи не ревную і не конкурую ні з ким! Конкурують зі мною!

У еротичній ліриці не варто ділити місця – на всіх вистачить. А ні – то поділимось! (сміється)

Вважаю, що історія розтавить свої пимпочки й на куртуазній літературі, як це було кілька століть потому.

–  Плани якісь маєте?

– Так маю, але не виголошую. У мене, як у жінки, існують певні таєминки, в які зазирати не раджу навіть найвіртуознішим еротоманам…

– Не боїтеся такої ситуації, яка відбулася з Винничуком і його віршем?

– Я до цього ставлюся по-філософськи…

Спілкувалася Анна Лобановська

  • Kalina200607

    цікавезна розмова!