Андрій Тимошенко: «Тицяти по клавіатурі – справа нехитра»

*

 

Нещодавно світ побачила книга українського автора Андрія Тимошенка «Вчений із Ваани». Свій твір письменник класифікує як соціально-екологічну фантастику. Що за це за жанр, як з’являється сюжет фантастичного твору та скільки часу потрібно для того, щоб написати роман – з такими питаннями ми звернулись до Андрія Тимошенка.

 

Читайте також: «Вчений із Ваани» – роман-фантастика, що вчить українців думати

 

 

Як з’явилася ідея написати книгу «Вчений із Ваани»?

Як з’явилась?.. Та хто ж його знає, як у нашій голові з’являються думки; поки що це наукова загадка.

Ну а загалом, можна сказати, що ця книга є продуктом моїх власних спостережень, досліджень, аналізу довколишньої дійсності. Якщо ви зібрали багато якоїсь цікавої інформації, зробили незвичні висновки, природно, що раніше або пізніше у вас з’явиться бажання поділитися всім цим з іншими людьми, з суспільством. Коли я відчув таку потребу, то став обирати спосіб, як це найкраще можна реалізувати. Були думки щодо ряду публіцистичних статей, документальних фільмів, навіть скульптур. Але врешті зупинився на такій формі як художній літературний твір у жанрі фантастики. Саме через художній текст, на мій погляд, можна найкращим чином стимулювати мислення, уяву одержувача інформації, разом із тим, не розмиваючи його думки, а навпаки, структуруючи їх, надаючи їм цілісності. Звичайно, якщо автор має таку мету. Фантастична ж форма дозволяє розважити читача, в моєму випадку запропонувати йому певну гру – впізнай у нових подобах своє життя, знайди підказки до розв’язання питань, які тебе турбують. А от кому нецікаво копати вглиб, той може просто насолодитись захопливою історією з багатьма колоритними персонажами. Принаймні я докладав зусиль, щоб було так.

 

Існує думка, що головного героя літературних творів автор «списує» з себе. Чи так це у Вашому випадку? Що схожого у Вас з головним героєм?

По-перше, я не став би нав’язувати читачеві думку, хто з героїв моєї книги головний; для кожного він може бути свій.

По-друге, якби я хотів написати про себе, то так би й зробив.

В цілому ж відповім так. Насправді, всі ми на когось схожі, я маю на увазі – на інших людей, тим не менш кожен у чомусь індивідуальний, неповторний. Саме так і з моїми персонажами. Інколи вони виявлялись навіть не тими, ким я бачив їх на початку. Взагалі, це може здатись дивним, але хід подій в книзі я контролюю тільки частково, багато в чому вона живе своїм власним життям, і в її подіях я сам інколи знаходжу щось нове, чомусь вчусь у її героїв.

*

Купити книгу.

 

Читаючи книгу, стає зрозуміло, що Ваш фантастичний світ відображає нашу реальність. Протистоять один одному цивілізація розумних істот і гармонія природного світу. Чи вірите Ви, що в нашому житті є особистості, здатні змінити хід історії в кращу сторону?

Взагалі-то, я намагаюсь якомога менше у щось вірити. Я вивчаю дійсність і ґрунтую свої погляди головним чином на фактах. А факти показують, що основна частина суспільства сьогодні ще майже не усвідомлює життєву важливість збереження природного середовища. Люди не пов’язують свій добробут і процвітання зі здоров’ям біосфери Землі. На жаль, ці поняття у них асоціюються лише з власними споживацькими можливостями.

 

У книзі порушується питання віри у вищі сили, Творця. Тема не проста, делікатна. Чи не боїтеся Ви зачепити, образити релігійні почуття своїм нетривіальним підходом?

Саме це одна з причин, чому я обрав фантастичну форму оповідання – щоб мати змогу говорити про негаразди соціуму, так би мовити, відсторонено, не зачіпаючи чийогось внутрішнього світу. Зрозуміло ж, що через образи ні до кого своїх думок не донесеш, і, тим паче, нікого ні в чому не переконаєш.

 

Яка Ваша особиста позиція відносно віри? Чи вірите Ви у Бога?

Ну я вже казав, що намагаюсь менше вірити й більше думати. Така моя позиція. А загалом, свої міркування з даної теми я вже почав й буду надалі викладати у книжках «Вчений з Ваани». Обговоримо, коли завершу всю історію. Подивимось, які питання у вас виникнуть тоді.

 

Чому, не дивлячись на те, що «Вчений із Ваани» по духу українська книга, вона написана російською мовою?

Тому що я – російськомовний українець.

 

Хто Ваші улюблені автори? Чи вплинули якось вони на Вашу творчість?

Ви знаєте, не можу сказати, що безпосередньо світ художньої літератури – це мій світ. Я більш за все надихаюсь діяльністю вчених, дослідників, поборників за збереження життя на нашій планеті, також великих просвітників, мислителів, людей, які самовіддано працювали й працюють над усталенням свідомого й справедливого правового суспільства в багатьох країнах світу. Безумовно, серед таких людей є й видатні письменники.

 

Як Ви вирішили стати письменником? Це вплив близьких чи покликання, яке Ви відчули?

Письменник?.. Ні, пропоную використовувати слово «літератор». Мені здається, що «письменник» – це певний титул, який може присвоїти людині тільки суспільство за її літературні заслуги. Проте й бути саме літератором я не мав конкретної мети, та й зараз не маю. Просто у мене виникли деякі думки, котрі, на моє ж припущення, можуть щось дати людям, і я вирішив донести їх у художній формі.

 

Скільки годин на день Ви зазвичай працюєте?

Я працюю весь час, коли не сплю. Робота над книгою відбувається в моїй голові майже постійно. Нерідко, коли знаходжусь поза робочим комп’ютером, роблю записи в телефоні. Насправді, записувати – тицяти по клавіатурі – справа нехитра, 95% часу займають роздуми, формулювання думок.

 

Що чекає читачів у другій книзі?

Продовження й розвиток подій першої книги. А що Ви думали? (Посміхається.)

Розпитувала Марина Гаєвська