З худого кабана хоч вишкварки




Чутки про екранізацію «Choke», чи то пак, «Задухи» Чака Палагнюка, який подарував нам «Бійцівський клуб» і ще десяток добрих книжок, ходять фансайтами вже три роки. І тільки півтора роки тому фільм вийшов на американські екрани та навіть здобув спецприз критиків на фестивалі «Санденс». Зараз от дістався і до деяких наших кінотеатрів. На цю подію довго чекали не тільки фанати Палагнюка, однак побачене сподівань не виправдовує. Принаймні моїх.

 

Історії «Задухи» обертаються навколо Віктора Манчіні. Він сексоголік, який ходить на курси анонімних сексоголіків геть не з бажання позбутися своєї залежности. Радше навпаки: Віктор шукає і знаходить там партнерів, які теж прийшли не боротися зі своєю хіттю, а швидше плекати її. Разом із товаришем (у якого пунктик на мастурбації) Манчіні працює в історичному парку, в якому відтворюється атмосфера початку ХІХ століття, тож всі ходять у костюмах тої епохи і відтворюють типові тоді заняття. Істерик-начальник пильно стежить, аби працівники не відходили від історичної дійсности, тож якщо хто жує жуйку чи читає газету, його карають. Прив’язують до ганебного стовпа. Коли ж герої не втрапляють у такі халепи, Манчіні ходить у дорогі ресторани, де на очах у публіки вдає, що їжа не в те горло втрапила. Його неодмінно «рятують», а оскільки «ми зобов’язані тим, кого приручили», то вечорами Віктор розсилає листи «рятівникам» із проханням про невелику позику – зуби полікувати, абощо. З цих грошей Віктор оплачує перебування матері у дорогій психлікарні. І це, між иншим, тільки експозиція.

 

У книжці Палагнюка, яку навіть фанати визнають недосконалою, ще чимало сюжетних ліній, петель та вузликів. Наприклад, мати Віктора раптом зізнається, що зачала його від ДНК Ісуса Христа. І частину книги (і фільму) він намагається усвідомити як це – бути сином Месії. Як слід жити, щоб раптом ним не стати. Або ж раптом товариш починає приносити в дім каміння. Не камінчики, а чималий брукняк. Усіх цих ідей будь-кому иншому вистачило б на кілька апокаліптичних трилерів. Палагнюк же обертає все на мильну бульбашку: «Там, де ми стоїмо серед руїн у темряві, все, що ми збудуємо, може стати будь-чим». Останнє речення книги.

 

Зазвичай адаптація передбачає насильницькі дії над ориґіналом. І у випадку «Задухи» вони б геть не завадили. Натомість Кларк Ґреґґ, фанат Палагнюка, автор сценарію і режисер фільму, не схотів нічим жертвувати і все, що надавалось до перенесення на екран – переніс. А що не надавалося – пустив закадровим голосом. У результаті, в маячні на екрані годі розібратися без книжки в руках. Плутана, та все ж досить захоплива сатирична філософська історія цілком збагненним чином перетворилася на підліткову комедію про секс із кількома сценами істерики. До того ж, зовсім несмішну і затягнуту – Ґреґґ же знімав Велике Кіно, а не драйвове «бугага».

 

Поліпшити враження могла б пристойна гра, але складається враження, що актори (самі по собі непогані, до речі) не дають тямки, куди вони втрапили. Сем Роквел в ролі Віктора весь фільм захоплено тягне ковдру на себе – мовляв, гляньте, хто тут найвидатніший комік і трагік, на тлі майже дзенівської апатії инших акторів це справляє гнітюче враження. Не рятує ані камео режисера, ані поява у кадрі самого Палагнюка.

 

Після стількох ложок дьогтю закінчувати компліментом виглядає на блюзнірство. Але слів подяки заслуговує саундтрек до фільму – чудова збірка невідомих у нас (і, підозрюю, у них теж) інді-гуртів, яка дозволяє не тільки перебути фільм, а й надається до окремого прослуховування. З худого кабана хоч вишкварки.

 

Від редакції. Текст подано в авторському правописі.

стронговський

  • Шанувальни

    Якщо автору цього матеріалу подобаються якісь-там нікому невідомі інді-гурти, то навіщо писати такі неаргументовані й через це голослівні критичні матеріали на відоме кіно зняте за відомою і поважною книгою? Я не розумію логіки! Хай краще пан Срогновський пише про свою улюблену музику. Особисто я, обурений такою поверхневістю, рецензії. Нащо мені сюжет переказувати, я читав і добре його знаю, а хто не читав – той зайвий.

  • Христя Нечитайко

    Шановний Шанувальнику КіТП!
    а скажіть-но, як бути з такими, як я, нечитайками? гадаю, рецензії й розраховані на тих, хто ПОКИ ЩО не читав книжку, а відтак нам цікавий сюжет – принаймні у такому вигляді, як написав п. Стронговський. я-от прочитала рецензійку, прочтала її вдруге, зрозуміла, про що фільм, і що фільм насправді ніякий. але я довіряю музичному смакові вищезнгаданого п. Стронговського, а тому подивилася і фільм заради музички, а згодом і саундтрек скачала. тепер-от сиджу й насолоджуюся однією піснею гурту Радіогед 🙂

  • Анонімний

    Шановний Шанувальнику КіТП!

    а скажіть-но, як бути з такими, як я, нечитайками? гадаю, рецензії й розраховані на тих, хто ПОКИ ЩО не читав книжку, а відтак нам цікавий сюжет – принаймні у такому вигляді, як написав п. Стронговський. я-от прочитала рецензійку, прочтала її вдруге, зрозуміла, про що фільм, і що фільм насправді ніякий. але я довіряю музичному смакові вищезнгаданого п. Стронговського, а тому подивилася і фільм заради музички, а згодом і саундтрек скачала. тепер-от сиджу й насолоджуюся однією піснею гурту Радіогед 🙂

  • Шанувальни

    Читайте, шановна, читайте Паланік насправді набагато краще написав "Задуху" ніж зняли ті ідіоти з фоксу. Я б за цей нікчемний фільм навіть одиниці не поставив і режисерський диплом би анулював. Якийсь відеоспектакль їй бо, суцільні діалоги, ні тобі символіки, ні красивих панорам, ні загальних планів – бездарна стрічка! Хай він мені поверне півтори години змарнованого часу!

  • Шанувальни

    Люди, не качайте і не дивіться "Задуху"! Тим більше не здумайте ходити на неї в кінотеатр! Це повна лажа! Краще знайдіть час і прочитайте книжку.

  • Шанувальни

    Як писав Подеревянський "Вы б говорили яснее"