Скопські скопища книгоманів

КНИЖКОВИЙ ТУРИЗМ

Столиця сучасної Республіки Македонія – місто Скоп’є – нараховує близько 500 тисяч мешканців. Та й сама країна невеличка – усього лише 2 мільйони. Трохи більше половини її населення складають власне македонці, які розмовляють македонською мовою, решта – етнічні албанці, рідною мовою яких є албанська. Відповідно, й література цієї країни теж розподілена за етнічно-мовним принципом. Звісно, за такої обмеженої кількості потенційних читачів важко займатися видавничим або книготорговельним бізнесом. Проте, це зовсім не означає, що в Македонії не пишуть і не читають книжок.

Стенд із книгами сучасних македонських авторів

 

Можна сказати, столичне літературне життя тут по-своєму «кипить»: майже щодня в Скоп’є відбуваються різні презентації, поетичні вечори, конкурси, фестивалі. Македонські письменники зустрічаються за кавою або ракією (міцним алкогольним напоєм), дискутують-сваряться-миряться, критикують владу або ж, навпаки, шукають шляхів до порозуміння з нею. Майже – як скрізь…

 

Вхід до Товариства письменників Македонії та ресторану «Йоле»

Одне з найдавніших богемних закладів у місті – ресторан «Йоле», розташований у цокольному приміщенні Товариства письменників Македонії (аналог, на жаль, вже неіснуючого київського «Енею»). Щоправда, тут «засідають» переважно сивочолі члени Товариства. Дуже рідко можна побачити в «Йоле» когось із представників молодших генерацій літераторів – вони збираються в інших місцях. Одним із таких місць «для молоді» є затишна арт-кав’ярня «Менада» в старій частині міста. Окрім звичайних посиденьок, у «Менаді» регулярно відбуваються різні цікаві вечори-зустрічі з македонськими та європейськими письменниками. На другому поверсі кав’ярні є спеціальний салон, в якому кілька разів на рік проводяться невеличкі книжкові ярмарки. Другим таким місцем можна назвати кав’ярню в мистецькому центрі «Мала станіца» (приміщення старого вокзалу). Тут також проходять неформальні літературні зустрічі, творчі вечори, дискусії, презентації нових книжок – за участі молодих авторів і старших членів альтернативної до ТПМ організації «Незалежні письменники Македонії». Раніше в мистецькому центрі «Мала станіца» була і власна книгарня, але, на жаль, рік тому її закрили через нерентабельність.

А взагалі мистецькі кав’ярні в Скоп’є – досить розповсюджене явище. Так, щосуботи о 20:00 у кав’ярні «Лі», розташованій трохи далі від центру міста, обговорюються нові книги, видані в македонських видавництвах – художні, наукові, релігійні, публіцистичні. Зазвичай до таких обговорень запрошуються як фахівці різних галузей: літературознавці, соціологи, лінгвісти, священики, так і усі зацікавлені, переважно – молоді люди, студенти різних закладів і спеціальностей.

 

Культурний центр «Фенікс»

У культурному центрі «Фенікс» (при видавництві з однойменною назвою) існує традиція щорічного проведення зимового фестивалю «Чаювання і читання». Це – цикл полудневих зустрічей, які відбуваються протягом місяця (в лютому) за участі фахівців з Інституту македонської літератури, письменників, журналістів і, звісно ж, читачів. Кожна така зустріч має конкретну назву, наприклад, «Проблеми сучасної македонської літературної критики», «Македонська література у світі», «Література для дітей в Македонії» і т.д. Протягом години ведеться жваве обговорення заявленої теми, опісля чого господарі фестивалю запрошують усіх присутніх на чай. Гостям також надається можливість ознайомитися із усіма новинками видавництва, – а це переважно книги для дітей та переклади світової літератури, – і придбати їх за зниженими цінами.

 

Директор культурного центру «Фенікс», письменник Хрісто Петрескі під час робочої зустрічі з директором Болгарського культурно-інформаційного центру в Скоп’є Дімітром Хрістовим

Якщо ж говорити про місця, де найчастіше проходять презентації книжок сучасних македонських авторів, то це зала Товариства письменників Македонії, Національний музей міста Скоп’є та Салон «19:19». Особливість останнього закладу полягає у тому, що всі імпрези тут починаються рівно о 19 год. 19 хв.

У сучасній Македонії налічується близько півсотні видавництв найрізноманітнішого спрямування. Найбільші з них мають власні книгарні в центрі столиці: «Матіца», «Культура»,  «Просветно дело», «Три», «Фенікс».

Книгарня «Матіца»

Видавництвом та книгарнею «Матіца» керує голова Товариства письменників Македонії, поет і літературний критик Раде Сілян. Гасло цього видавництва: «Щотижня – по одній книзі». Книгарня має зручне розташування (на одній із центральних вулиць Скоп’є), досить велику площу і працює з 8-00 до 21-00. Тут представлено чи не найширший асортимент сучасної перекладної і оригінальної белетристики, а також наукова література, підручники, посібники та словники. «Матіца» активно співпрацює з найвідомішими світовими видавництвами: Prentice Hall, Paramount International, Penguin, а також має свій читацький клуб, який налічує понад 30 000 читачів.

Книгарня «Три» в Столичному Торговому центрі

На другому поверсі Столичного Торгового центру розташована невеличка кав’ярня-книгарня видавництва «Три». Як і в «Матіці», там регулярно проходять різні акції, конкурси, зустрічі читачів з авторами. Щоправда, замала площа книгарні «Три» унеможливлює проведення більш масштабних заходів.

Македонські видавництва, які спеціалізуються на художній літературі, виживають переважно у два способи: або видають світову класику і бестселери сучасних світових авторів, перекладені македонською та албанською мовами, або ж беруть участь у конкурсі, який щороку проводиться Міністерством Культури РМ і отримують державні кошти на видання творів сучасних поетів та прозаїків Македонії. Наклади таких книжок зазвичай невеликі (300-1000 примірників), щоправда, видавництва, які мають власні книгарні, можуть дозволити собі і дещо більші наклади – залежно від попиту, популярності автора та рівня розрекламованості книги.

Щовесни, вже протягом двадцяти трьох років, в одному з виставкових павільйонів Скоп’є проходить Міжнародний книжковий ярмарок, організаторами якого є Товариство видавців та книгорозповсюджувачів Македонії та Товариство албанських видавців Македонії. Вхід на ярмарок для відвідувачів – платний. До участі у ньому, як правило, запрошуються і видавці з інших країн, переважно – із сусідніх балканських: Болгарії, Сербії, Албанії, Хорватії, Словенії, але також – із Німеччини, Італії, Англії, Франції, Росії та ін.

Що ж до читачів, то їх у місті побачити дуже важко. Мабуть, це пов’язано із тим, що в Скоп’є немає ні метро, ні трамваїв, ні тролейбусів, а маршрути міських автобусів не є такими довгими, як у Києві. Про читацький попит можна судити хіба що зі спостережень, проведених у книгарнях та на книжкових ярмарках. Пересічні мешканці міста купують переважно те, що є добре розрекламованим на весь світ: твори Дена Брауна, Пауло Коельо, Стівена Кінга, Харукі Муракамі та ін. Або ж – світову класику. Значно менше уваги вони приділяють сучасним вітчизняним авторам, хоча македонська література досить широко представлена в усіх скопських книгарнях.

Спеціального книжкового ринку на кшталт київської Петрівки в Скоп’є немає. Натомість є кілька вуличних розкладок, де продається букіністична література.

Одна із книжкових букіністичних яток – у дворі Столичної бібліотеки

Македонські ціни на книги мало чим відрізняються від українських. Водночас, для тих скоп’ян, котрі не мають фінансової можливості купувати необхідну літературу, існує добра альтернатива – міські бібліотеки.

Директор Столичної бібліотеки – поет Бранко Цвєтковскі у своєму кабінеті

Окрім Національної, академічної та університетської бібліотек, в Скоп’є також є Столична бібліотека імені Братів Міладінових, яка, в свою чергу, нараховує 23 районні відділення по всьому місту.

Столична бібліотека імені Братів Міладінових

Столична бібліотека має кілька великих читацьких залів, які працюють 24 години на добу і постійно переповнені відвідувачами, а також спеціальну залу для проведення різних презентацій і творчих зустрічей. Усі бібліотеки міста Скоп’є щорічно поповнюються новими виданнями, про закупівлю яких дбає Міністерство культури Македонії та столична влада. Отже, скопським книгоманам гріх жалітися на відсутність доступу до улюблених книжок.

 

Анна Багряна

спеціально для «ДЧ»

  • Mavka

    Хочу в Македонію…