Янголи та демони Маленького Принца

Коли народжується дитина, за її плечима оселяються дві примарні постаті: ангел-охоронець та демон-спокусник. Їх боротьба за душу людини – це і є життя. Однак з Маленьким Принцом, персонажем з однойменної казки Антуана де Сент–Екзюпері – випадок винятковий. Війна між ангелами та демонами велася не за його життя, а за його народження. Бо врешті–решт, одразу було зрозуміло: якщо цього маленького мудреця показати людям – він полонить їхні серця і добро перемагатиме знову і  знову…

Янгол перший. Дядько, що залишає в спадок життя

Ще в шістнадцять років вищі сили обрали графа Антуана де Сент-Екзюпері –  майбутнього пілота французької авіації Тоніо Сент-Екса, а згодом і всесвітньо відомого письменника –  в батьки Маленького Принца. Це трапилося в той день, коли ще підлітком помер улюблений брат майбутнього письменника  – Франсуа.  Бідолашний заповів Тоніо велосипед та рушницю, а для Маленького Принца він, сам того не знаючи, став охоронцем, залишивши йому у спадок життя. Бо в той момент, коли Антуан дивився на спокійне та серйозне обличчя небіжчика, він зрозумів – там, за порогом смерті, щось таки є. І, можливо, те щось набагато краще і справедливіше, аніж непередбачуваний світ навколо. І в цей момент в уяві Антуана народився Маленький Принц.
Пам’ять про загиблого брата змушувала Антуана виховувати новонародженого гідно, вкладаючи в його серце усе найкраще, що міг знайти навкруги себе: дружбу та вірність, кохання та повагу, дитячу цікавість та недитячу мудрість. Тоніо намагався показати Маленькому Принцові всю планету – і став для цього  пілотом. Він хотів познайомити його з мужністю та відвагою – і вступив до французької армії. Освіта Маленького Принца тривала понад десять років, перш ніж старанний батько дозволив йому хоча б  прочинити двері жорстокого, але прекрасного світу, впустивши його у свої малюнки, листки, чернетки.

Янгол другий. Руда мордочка друга Рудий та пухнастий

Другим ангелом–охоронцем є той загадковий дорослий, якому присвячується казка про “Маленького Принца". Його ім’я – Леон Верт. Він був найкращим другом Антуана і одним з небагатьох, хто знав про Маленького Принца іще до того, як було надруковано книгу. Саме в листах до Леона  Сент-Екзюпері вперше малював Маленького Принца, його планету, Квітку і пустелю… Лише Верт повністю розумів усю глибину олівцевих нарисів із зображенням свого “хрещеника”, він серцем бачив усі таємниці Антуана. І, в свою чергу, в хвилини скрути був для свого друга рятівним кругом:  “…Друже мій, ти потрібен мені, немов гірська вершина, на якій так легко дихати,” – писав Антуан до Верта. Врешті–решт, саме він став прототипом одного з найбільш зворушливих образів в казці – Лиса.  Не дивно, що йому належать афоризм, який став лейтмотивом книги: “Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима”.

Демон перший.  Батьківська нерозважливість

Схоже, демони постійно спокушали Антуана де Сент-Екзюпері бути жорстоким до власного сина. З одного боку, Антуан займався ретельним вихованням Маленького принца, а з іншого – поводився з його життям, м’яко кажучи, недбало. 27 років письменник протримав Маленького Принца закритим на найміцніший замок у власній душі під приводом неосвіченості і повної неприлаштованості до людського життя. І лише в 1943 р. за тисячі кілометрів від батьківщини в чужій та неприязній Америці дозволив йому вийти назовні, опублікувавши свою казку. І за час довгого синового ув’язнення Антуан постійно піддавав своє, а разом із тим і  його життя небезпекам. Про недбалість пілота Сент-Екса ходили не просто чутки, а справжні авіаційні байки: він міг забути прибрати шасі після злету, не пристебнутися, не надягти шлем, він міг без дозволу керівництва взяти на випробування новий літак. Та й знакова катастрофа в лівійській пустелі (після якої Антуан став потроху виписувати і вимальовувати образ Маленького Принца) могла закінчитися трагічно. Однак, на щастя, демон батьківської нерозважливості не переміг.   

Демон другий. Погана матуся

Консуело Гомес Карілло, пристрасно кохана дружина Антуана,  була неоднозначною постаттю в житті Маленького Принца, зрештою, як і в житті його батька. Вона мучила Сент-Екзюпері скандалами, істериками, ревнощами, витягувала з нього душевні сили – нитку за ниткою, змушувала Антуана страждати, гніватися, битися в розпачі і …кохати до нестями. Саме через Консуело розбився літак графа де Сент-Екзюпері, адже усю ніч перед польотом замість відпочинку він блукав паризькими барами у пошуках дружини. І, можливо, саме через неї, постарілий і знесилений, він пішов на війну – свою останню війну, з якої він не повинен був повернутися, так само, як Маленький Принц не повинен був повертатися на землю. Крихітна екзотична пташка у жіночій подобі постійно ставила під загрозу народження Антуанового літературного сина, проте її казки, що їх вона розказувала теплими та зоряними аргентинськими ночами захопленому Тоніо були першими казками Маленького Принца.

Війна ангелів та демонів загартувала Маленького Принца настільки, що в рік свого повноцінного літературного народження він одразу ж зміг дати бій корінню баобабів, яке в той час вже почало розривати нашу планету. І тепер, дивлячись на зоряне небо, де в куточку сховався яскравий місяць астероїду „45 Eugenia” , ви думаєте: „Там живе Маленький Принц”.

Ольга Зайченко.