Антресоль з картинами й книжками

Мистецькі кав’ярні у Києві, на жаль, залишаються рідкістю. Особливо це стосується тих закладів, у яких можна знайти і почитати книжку. Але ж так хочеться іноді відволіктися від проблем насущних, заховавшись за сторінками хорошої книги у затишному напівмороці кав’ярні… Президент Форуму видавців Леся Коваль колись зізналася, що її улюблена київська кав’ярня ─ “Антресоль”. Можливо, ця кнайпа і є саме тим місцем, де можна задовольнити свої книжково-кавові смаки? Ми вирішили перевірити цю гіпотезу на власному досвіді. Тож до вашої уваги ─ наше враження від “Антресолі”.

Мистецька оаза
 Почнемо з того, що ”Антресоль” належить до “Родини Бабуїн”, заклади якої давно і добре відомі книжково-мистецькому Києву неповторною арт-атмосферою.  І “Антресоль” тут ─ не виняток. Знайти заклад неважко – він знаходиться на  розі Хрещатика та бульвару Шевченка. Відчиняємо двері, й перед нами два поверхи затишку із оазою зимового саду, фантазійними світильниками ручної роботи (які виготовлені з корпусів пташиних кліток і є своєрідною візитівкою усіх закладів “родини”) та величезним вікном по всій довжині кафе. По один бік вікна галасливе місто, а по другий – запахи солодощів та книжкові полиці до стелі. Кав’ярня не тісна, проте дуже приватна: прийшов, перекусив, розслаблено випив кави, оглядівся…
   По-перше, впадають в око картини. Кожного місяця у закладі нова виставка ─  знайомство із модними українськими художниками. Нам пощастило потрапити на фантасмагоричних героїв картин Леоніда Берната – дивні пастельні міста та летючі праски. Можна поблукати залою, роздивитися все досхочу. От тільки робити це краще не у вихідний і не ввечері ─ на вихідних  та після шостої бажаючих відвідати “Антресоль” забагато, а «посадочних місць» лишень 85 і всі вони майже хронічно зайняті.
 По-друге, тут можна послухати музику: відомих та не дуже діджеїв чи імпровізації на фортепіано.
      А дітей беріть із собою обов’язково! У “Антресолі” працює дитяча музично-театральна студія “ФаСоль”. Це оригінальний проект, який розвиває у дітей ази акторського мистецтва, пантоміми, образотворчого мистецтва та навіть гри на ударних. Тож поки батьки провадять дискусії на літературні чи мистецькі теми, діти також не ловлять ґав. У закладі вже заплановано заходи, до яких будуть залучені діти: спектаклі за мотивами відомих дитячих творів  та видання книги казок, які придумають та проілюструють маленькі відвідувачі.
Але перш за все “Антресоль” – це кафе. Сучасне, з європейською кухнею, багатою кавовою картою та прийнятними цінами. Тому любителі  та творці сучасного мистецтва бувають у кав’ярні  достатньо часто. Іноді ─ щоб випити чашку кави, а частіше ─ відкрити виставку чи презентувати книгу, адже  “Антресоль” відома своїми мистецькими акціями.

 Читати ─ не модно?

  Але нас, завзятих книголюбів, цікавить перш за все література. І тут доводиться зізнатися: ситуація з книжками, чесно кажучи, додає ложку дьогтю до цієї “мистецької ідилії” на Бесарабці.
Так, книг чимало (кількість примірників, звичайно, не порівняєш з Бабуїнівською бібліотекою, але підбірка достатньо пристойна та цікава). Вони розмістилися на полицях одразу біля входу. Той, хто вищий, дотягнеться до поличок із яскравими мистецькими альбомами, а найменші самі знімуть собі барвисті казки. Завжди є свіжі номери журналу “культурного опору” “ШО”. Отож і наші очі пробіглися книжковими поличками ─ адже ми прийшли відпочивати, а що може бути краще за поєднання приємного з корисним? Так, бачимо сучасну зарубіжну прозу, є і твори класиків… а де ж сучасні українські автори? А книги українською мовою? Не цікаві? Не потрібні?
    Якось трохи образливо стає за «нашу» книгу. Виходить – не модна! Беґбеде та Муракамі зубами тримають зайняті в серцях і душах вітчизняного читача позиції… З поезією ─ ще гірше. Її на книжкових поличках “Анторесолі” не бачимо взагалі… Робимо висновок – студентові філфаку шукати тут поживи для мозку нема чого, та й для шлунку – тільки в день стипендії.
    Та все ж обрану книжку (хай і російськомовну), як і годиться у закладах такого типу, можна роздивитися, погортати, а якщо сподобалася чи зацікавила – то і купити, бо в Антресолі завжди працює книжкова крамничка. Якщо потрібної книги не виявиться, треба лише зробити замовлення і невдовзі прийти за нею. Тут завжди можна отримати грамотну консультацію та без незручностей задати запитання (наприклад, «Коли відкриють Бабуїн?»). А Moleskine – улюблений блокнот знаменитостей, культовий записник, що ним користувалися і Сартр, і Пікассо, і Хемінгвей – дійсно «фішка» закладу. Можна придбати, дістати олівчика і почати творити на його сторінках майбутні шедеври прямо «не відходячи від каси». Чи просто повихвалятися аксесуаром.
    Залишаємо заклад, не зважаючи ні на що, задоволеними. Але сподіваємось, що у найближчому майбутньому, зайшовши до однієї з улюблених кав’ярень, знайдемо на її полицях модну українську книгу.

Анна Саніна

  • там накурено

    і ціни зависокі