13 фільмів про письменників 2013 року

*

Минулого року у світ вийшло чимало цікавих фільмів про життя письменника. Читомо підготувало перелік стрічок, які варто подивитися до появи подібних у цьому році, сподіваємось, іще цікавіших.

 

«Вона», Спайк Джонс, США

Футуристична драма про нещасливе кохання розлученого письменника Теодора, який, попри те, що заробляє на життя написанням теплих, сповнених ніжності листів, страждає від самотності. Несподівано для себе він закохується в свого віртуального помічника – нову комп’ютерну програму, яка називається Самантою  та говорить голосом Скарлетт Йоганссон.  Фільм здобув багато нагород, зокрема, статуетку Оскар за найкращий оригінальний сценарій.  

 

«Врятувати містера Бенкса», Джон Лі Хенкок, США, Велика Британія, Австралія 

Письменниця Памела Треверс після багаторічних сумнівів наважується віддати своє літературне дітище – історію про Мері Поппінс, під екранізацію  голлівудському гіганту – студії Дісней, сам директор якої заприсягся власним донькам зробити фільм про їх улюблену няню.  Затвердження сценарію перетворюється для прискіпливої місіс Треверс  на справжню боротьбу, у проміжках між якої вона поринає у дитячі спогади, де і живуть прототипи її персонажів.

Фільм цікавий документальною історією, яка передувала створенню оскароносного мюзиклу про   Мері Поппінс, що увійшов до списків кращих фільмів США. Хоча у фільмі і показане закулісне життя Голлівуду, кіноспільнота залишила стрічку без Оскару та Золотого глобусу.

 

«Убий своїх коханих», Джон Крокідас, США


Фільм про знайомство визначних бітників – Аллена Гінсберга, Вільяма Барроуза та Джека Керуака, які проголошують свій літературний маніфест про «нове бачення»,  а також стають свідками убивства (останні два письменника поклали цей злочин в основу свого роману «І бегемоти зварились у власних басейнах»).  Також  минулоріч вийшов  біографічний фільм про постарілого  Керуака –  «Великий Сюр»,  а позаминулого – вперше був екранізований  його роман «На дорозі».

 

«ПосольССтво», Юліуш Махульский, Польща

 

Молодий письменник так захоплений роботою над своєю книжкою про двійника Гітлера, що навіть можливість особисто зустрітись з фюрером (завдяки шпарині в часі, яку знайшла його дружина)   видається йому відволіканням від писання. Однак коли ігнорувати цей паралельний  світ, в якому от-от розпочнеться друга світова війна,  молодому подружжю вже не вдається – вони стають безпосередніми учасниками історичного процесу. Ба більше, змінюють хід історії.  Комедія Махульського обійшлась без уваги кінокритиків – а дарма, альтернативна історія 20-го століття у режисера вийшла дуже оптимістичною.

 

«Опіум», Арієль Домбаль,  Франція

Музична комедія про письменника та  режисера Жана Кокто (він же автор уже кінокласичної трилогії   «Кров поета», «Орфей» та «Заповіт Орфея»), який  переживає смерть свого коханця Раймона Радіге. Історію про любов і творчість зняла акторка та музикант Арієль Домбаль. Вона ж, до речі, вже 20 років одружена з філософом Бернаром  Анрі Леві.  На минулорічному Канському кінофестивалі фільм показали в програмі Cannes Classics – до 50 річчя зі смерті Кокто.

 

«Велика краса», Паоло Соррентіно, Італія, Франція

Відома з класичної стрічки Фелліні «Солодке життя» історія про публіциста, який проходить крізь кризу середнього віку, постає у фільму Соррентіно у нових реаліях старого Риму. Зірку глянцевого журналу Джепа Гамбарделло  перестають цікавити звичні розваги та жінки, і  він занурюється у свої спогади.

«Я шукав велику красу, але я її не знайшов», — така його відповідь на питання, чому він став автором однієї книжки.

Фільм отримав  Оскар як кращий іноземний фільм,  Європейська та Британська кіноакадемії також не обійшли стрічку своїми нагородами.

 

«Перед опівніччю», Річард Лінклейтер, США, Греція 

Криза подружнього життя приходить до письменника, чий роман про випадкову  коротку зустріч з незнайомкою став бестселером, а сама незнайомка – його дружиною. Як і попередні два фільми, в яких розвивається ця любовна історія,  третя частина здобула увагу американських кінокритиків, номінувалась на премію Оскар за кращий адаптований сценарій, а також на Золотий глобус – за акторство.

 

«Такі красиві люди», Дмитро Мойсеєв, Україна

Молода жінка, яка втекла від цивілізації  і живе у маленькому будинку на березі моря, закохується у чоловіка, який забрів у її краї у пошуках сенсу життя. Після нетривалої ідилії чоловік повертається до свого буденного життя, в якому він невизнаний філософ з однією книжкою, написаною десять років тому . Стрічка була  у  міжнародному конкурсі кінофестивалю «Молодість».   До речі,  позаторік в українському кіно також був фільм про поета-невдаху — «Звичайна справа» Валентина Васяновича.

 

«Селінджер», Шейн Салерно, США

Документальний фільм про американського класика Джерома Селінджера претендує розкрити таємницю його усамітнення після успіху  «Ловця у житі» . Через три роки після смерті письменника молодий американський режисер збирає свідчення людей з його оточення, які радо діляться своїми спогадами про самітника.

 

«Сон метелика», Ільмаз Ердоган, Туреччина

Два молоді провінційні поети –  Рюшту Онур й Музаффер Таїп Услу, хворі на туберкульоз та закохані в одну багату дівчину в розпал Другої світової війни. Туреччина висувала цей великобюджетний фільм на Оскар, однак так і не потрапила у номінацію.

 

«Країна Сарояна», Лусин Динк, Франція, Туреччина, Вірменія

Біографічний фільм про  Вільяма Сарояна, американського письменника вірменського походження, який повертається на свою батьківщину  через півстоліття після того, як його родина урятувалась від  геноциду вірмен, виїхавши з Туреччини до США. На новій батьківщині  Сароян став визнаним автором та  був нагороджений Пулітцерівською премією.

 

«Папуша», Йоанна Кос-Краузе, Кшиштоф Краузе, Польща

Біографічна драма про поетесу Броніславу Вайс, яка стала відома під своїм ромським іменем Папуша, що  в перекладі означає «лялька».  У фільмі – історія її  стосунків з Єжи Фіцовським, поетом і критиком, який опублікував її вірші.  Фільм отримав нагороду на міжнародних фестивалях у Карлових Варах та у Стамбулі.

 

«Рукописи не горять», Мохаммад Расулоф, Іран

Трилер про убивство письменника в Ірані, окрім документальної основи про репресії в країні, цікавий ще й тим, що був знятий режисером таємно, оскільки влада цієї ісламської республіки заборонила йому знімати упродовж 20 років. Фільм був високо оцінений на Каннському кінофестивалі, де здобув нагороду кінокритиків, а на батьківщині Расулофа цю роботу, як і попередні, осудили та не показували.

Читомо