Як художники дають друге життя старим книжкам (фото)

Катерина Паніканова, Луї Джовер: Картини народжуються з книг

…Точніше на книжках. Саме вони стають основою для ілюстрацій петербурзької художниці Катерини Паніканової. Сайт про книги Reмарка у спецпроекті ДивоКниги пише про серію «книжкових» картин художниці під назвою «Робота над помилками» (в оригіналі Errata Corrige).

Читати також: Голландський митець створює з книжок архітектурні шедеври (фото)

DYVO1

Книжкові розвороти утворюють великий пазл. Деякі з них майстриня не закріплює, тобто, перегорнувши сторінку, можна натрапити на нову частину мозаїки і створити власні химерні поєднання. Люди, солодощі, звірі, велосипеди — сюжети родом з дитинства, сюжети, близькі всім.

DYVO2

Для Катерини важливо, щоби книги, які стануть полотнами для її робіт, були вже прочитаними, бо такі книги є відображенням індивідуальності своїх власників, їхнім портретом. «Часто на полях лишаються знаки, малюнки, помітки, деякі рядки підкреслені. Саме це має для мене значення», — наголошує художниця.

DYVO3

Катерину та Луї розділяє океан і навряд чи вони коли-небудь були знайомі, та недарма в них сьогодні один заголовок на двох. Луї Джовер — австралійський художник, який вміло поєднує чорнило з пожовклими книжковими сторінками і створює шедеври в дусі мінімалізму. На його картинах — силуети людей, в існування яких втручається романтика, емоції і дуже часто — дощ, що змушує героїв плакати, поспішати чи ховатися під парасольками.

Луї пояснює, чому старі книжкові сторінки перевершують чисті аркуші, — у них є передісторія. На такому тлі силуети здаються невагомими, наче зникнуть за мить між рядками від одного необережного погляду.

DYVO4

Більшість робіт Луї, як і Катерини, навіяно його дитячими спогадами. То, мабуть, і ми недаремно малими лишали свої закарлючки на книжкових сторінках. То, мабуть, даремно нам через це дорікали дорослі.

DYVO5

Звісно, можна назвати таке поводження з книгами варварством, але старі дешеві видання, що їх покупці так безнадійно оминають на ринках, і життя яких закінчиться на звалищі або на вогнищі, стають основами шедеврів. Не найгірша доля, чи не так (зважаючи на те, скільки «червоних» книг залишила нам у спадок минула епоха)?

Друг Читача висловлює вдячність інтернет-проекту про книги Rемарка за наданий матеріал.