Лекція Євгенія Стасіневича: “Центрально-Східна Європа: Єврейські письменники”

Остання лекція курсу — і поговоримо ми про творчість тих авторів, які витворюють у світовій літературі окрему «наднаціональну» єдність.

З певною мірою неточності можемо назвати їх єврейськими письменниками, хоча писали вони не тільки на івриті чи їдишем: є серед них і ті, кого вважають невід’ємною частиною польської, французької і американської літератур.

Нобелівські лауреати Шмуель Агнон й Ісаак Башевіс Зінгер; Елі Візель, Єжи Косинський і Юліан Стрийковський — чи поєднує цих настільки різних авторів щось, окрім походження? Чи, розійшовшись у різні літератури, ці письменники дійсно утворюють те явище, яке можна назвати «єврейською літературою центрально-східноєвропейських теренів»? І якщо так, то якою мірою подібний тип «мистецької чуттєвості» впливає на літературу сьогоднішню і чи можемо ми зарахувати до цього «клубу», скажімо, Людмилу Уліцьку?

Наостанок спробуємо дати відповідь на достоту «прокляте» питання: що робить центрально-східноєвропейський роман явищем непроминальним і безкінечно важливим — актуальність проблематики чи ті художні пошуки, які присутні у цій прозі? І чи взагалі можливо — і в даному випадку, і в літературі як такій — розмежовувати «етику» й «естетику»?

Де: арт-гастрономічний простір «Остання Барикада», біля Лядських воріт

Коли: 25 червня, 12:00

Бронювання столиків: 068 907 1991