Поет закодував свої вірші в геном бактерії

Поет, який спеціально вивчив молекулярну біологію та програмування, закодував власні вірші в геном бактерії Escherichia coli.
Геноми живих істот складаються з ДНК – особливого полімеру, який складено з чотирьох типів мономерів (їх називають буквами А, Т, Г і Ц, а хімічно вони є нуклеотидами). Певні трійки таких «букв» кодують ті або інші амінокислоти – елементарні «цеглинки», складові білки. Автор нової роботи придумав власний “генетичний код”, де певні трійки нуклеотидів кодують літери алфавіту. Відповідно, послідовностей, що кодує рядки віршів, відповідають певні білки, яких в нормі в клітці немає.

На створення «генетичного коду» у поета пішло чотири роки. Він домігся того, що послідовність амінокислот у білку, синтезованих за з послідовності першого рядка, можна перетворити у другий рядок, використовуючи інший код, де певні поєднання амінокислот кодували літери алфавіту.

Це не перший випадок, коли дослідники кодують за допомогою ДНК ті чи інші слова. Раніше Крейг Вентер – одіозний вчений, який брав участь у проекті “Геном людини” і створив перший організм зі штучним геномом, “вписав” в геном цього організму своє ім’я та імена своїх колег.

www.lenta.ru

  • Бамбуляка

    А як це читати? Хіба в електронний мікроскоп?