Брати Капранови своїм новим романом „Щоденник моєї секретарки” кидають виклик Бегбеде з його „99 франків” та Вейсбергер з її „Диявол носить Прада”.

Усе почалося із особистого щоденника, який вела у робочому журналі передачі змін секретарка офісу Братів. „Віталій Віталійович сьогодні пригостив мене яблуком. Я не взяла. Я вважаю, що наші стосунки ще не дійшли до такого ступеню, коли можна взяти у нього яблуко,” – саме цей запис спровокував ідею написання роману, і саме з нього починається текст.

 

Ніхто не повірить у те, що в наш час існують дівчата, які вважають: для того, щоб взяти яблуко у чоловіка, треба дійти до певного рівня стосунків. Але вони є.

 

Ніхто не повірить у те, що до офісу може прийти людина з двомастами тисячами доларів у валізі й залишити їх біля порогу. Але це відбувалося насправді. Так само, як реальною є бійка між телеведучою та дружиною господаря провідного телеканалу з вириванням волосся; модель вітрильника, замість гармат озброєного чоловічими статевими органами, яка стоїть у кабінеті заступника Голови Верховної Ради; віце-прем’єр Росії, який виконує шансон для сонцевської братви; гра на себе спочатку у казино, а потім – у камері попереднього ув’язнення та інші яскраві моменти роману.

 

Це спроба глянути очима нормальної, чистої людини на життя українського істеблішменту. Є люди, які вважають, що вони визначають долю країни, – зазвичай вони не публічні, бо реальні гроші люблять тишу, реальний бізнес робиться у кулуарах, а реальні рішення так і не потрапляють на шпальти газет. Але у цих людей є дружини, коханки, утриманки, дочки – саме вони виблискують на гламурних вечірках, ведуть шоу на телеканалах, стають героїнями таблоїдів та глянцевих журналів. Український істеблішмент наполовину ховається від людських поглядів, а другою половиною нав’язливо лізе в очі – і саме тому ми знаємо про нього тільки те, що він хоче, щоб ми знали.”

 

Головний герой, типовий київський бізнесмен, який має дружину, коханку, багато справ та секретарку в офісі, одного разу потрапляє у халепу – американський громадянин приносить йому хабара у розмірі 200 тисяч доларів і залишає на порозі. А халепа полягає в тому, що на перший погляд нічого не заважає взяти ці гроші – тільки чуйка. І досвід реального бізнес-життя з його кидками та провокаціями. І секретарка, яка пише щоденник у журналі передачі справ. І знайомий генерал СБУ, і політичні хмари, що згущаються на обрії.

 

Колись роман француза Фредеріка Бегбеде „99 франків” наробив багато галасу через те, що в ньому автор показав реальні механізми та підкилимні стратегії рекламного бізнесу. Так само вразили читачів відвертості американки Лорен Вейсбергер, яка у книзі „Диявол носить Прада” викрила реалії світу моди, глянцю та гламуру.

Щоденник моєї секретарки” певним чином кидає виклик цим авторам – бо завдяки тому, що український істеблішмент є ще незрілим і не вміє як слід охороняти свої таємниці, погляд нашого героя сягає усіх темних закутків, які охороняють „господарі життя” – від бізнесу, піару, реклами та політтехнологій і до гламуру, телебачення, мистецтва, зірок і глянцю.”

 

Усі події, описані в романі, є справжніми, але усі герої – вигаданими.

 

Наш герой ходив тими самими стежками, що й ми, бачив тих самих людей та був свідком тих самих подій. Тільки, на відміну від нас, він має право розповісти про них відкрито.”

 

Проте „Щоденник моєї секретарки” не є ані політичною сатирою, ані романом-викриттям. Він не зроблений за зразками Бегбеде та Вейсбергер. І, крім того, він зовсім не схожий на попередні твори братів.

 

Це розповідь про особисту драму героя, який є частиною українського істеблішменту – на тлі драми країни, що відбувається влітку 2004-го. Кожен чоловік колись обирає між Мавкою та Килиною, і страждає при цьому аж ніяк не менше, ніж літературні герої…

Наш герой розривається між коханням та звичкою, між бізнесом та переконаннями, між совістю та грішими – втім, як і більшість українців у наш час.”

 

Роман вийшов чималим – понад чотириста сторінок. Від задуму до втілення минуло два роки. Читачі зможуть познайомитися з книжкою під час Форуму видавців у Львові.