Законопроект «Про національну культурну спадщину»: буде куди звернутися за реєстрацією тюремного фольклору

Міністерство культури розробило законопроект «Про національну культурну спадщину». Запропоновані законодавцями шляхи охорони пам’яток культури викликають величезну кількість запитань.

Зокрема, виявляється, наша культурна спадщина приречена без нового центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Автори законопроекту обійшли питання назви такої установи, а головне — її підпорядкування. Однак примудрилися відзначити, що «територіальні органи центрального органу складають єдину систему органів охорони культурної спадщини України». Це, очевидно, можна трактувати так: МВС та інші органи не беруть участі в охороні.

Окрім того, обіцяють, що надалі забезпечення високої якості роботи буде гарантовано завдяки системі професійної кваліфікації та акредитації окремих осіб, підприємств та установ. Хто і як буде надавати право або акредитувати — невідомо. Але цей пункт відкриває простір для корупції.

В іншому пункті закону йдеться: «Дозволи та ув’язнення, передбачені цим Законом, надаються строком на один рік … Дію дозволу може бути продовжено одноразово на той самий термін». У результаті може статися так, що право на земельні угіддя, на яких розміщується курган, доведеться переоформляти щороку.

На думку авторів закону, нам ніяк обійтися і без Міжвідомчої консультативної ради з питань охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини. Її буде створено «для координації роботи міністерств, органів місцевого самоврядування, наукових установ з виявлення, ідентифікації, документування об’єктів нематеріальної культурної спадщини, їх державної реєстрації». Чим порушується право громадянина створювати культуру, бути носієм культури, бути активним і незалежним у своїх конституційних правах. Наприклад, можна звернутися до цієї ради з проханням здійснити державну реєстрацію в центральному органі виконавчої влади тюремного фольклору України.

Детальніше про недоліки і недолугості даного законопроекту читайте у статті Богдана Радченка “Нездоровий переділ забутої культурної спадщини” у свіжому номері ZN.UA.