Ірена Карпа на Форумі видавців пригощатиме «Піцою «Гімалаї»

Новий довгоочікуваний роман Ірени Карпи зі смачною назвою «Піца «Гімалаї» вийде друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» й надійде у продаж 10 вересня.

Нову книгу авторка презентуватиме на Форумі видавців у Львові. Роман «Піца «Гімалаї» – це історія про дівчину з дивним іменем Редька, що безперестанно мріє про мандри. Старша сестра скидає героїню з небес на землю: краще б на роботу влаштувалася – он хоч піцу доставляти. Тільки от у Редьки, вочевидь, у крові дзен-туризм. Одна коробка з італійським наїдком стає для дівчини справжньою скринькою Пандори, і тепер вже інстинкт самозбереження жене її від київської піцерії через Лейпциг аж до Індії. Піцу замовляли? А нове життя?

 

Сама Ірена Карпа про свій новий роман каже: «Ця книга, певно, писалася найдовше з усіх. Як я люблю жартувати, тут нарешті можна переказати сюжет, відповідаючи на зашкарубле питання «а про що ти ото пишеш?». Ідея її виникла під час мого першого великого гімалайського походу, на межі двох Мустанґів, Нижнього і Верхнього, коли ми, намагаючись втриматися на ногах, проходили Долиною вітрів до Чорної ріки. Я наче побачила фінальну сцену фільму, який колись знімуть за цим, тоді ще не початим, романом. Нотатки до неї я збирала по всій Азії, від М’янми до Лаосу й Бутану, тому географія подій вийшла радше мітичною, ніж фактичною. І найкумедніше те, що найбільшу частину я писала за рекордно стислий термін під час останнього гімалайського походу минулої осені, заряджаючи лептоп від сонячних батарей і збираючи довкола себе натовпи цікавих дітей і дорослих в кожному селі, де зупинялась на ніч. 150 кілометрів пішки, нелегально перейдений кордон із Тибетом, відсвяткований на льодовику ювілей і фактично готовий текст. Видно, просто мобілізував дефіцит часу з появою дитини розумієш, що роззявлятися ніколи».

 

Автор передмови до нового роману Карпи справжній гуру сучасної української літератури Юрко Іздрик про книгу такої думки: «Піца «Гімалаї» книга такою мірою різнопланова, що навіть той, хто прізвище Карпа на обкладинці бачить уперше, самостійно і без зусиль сам визначить для себе «про що», «для кого» та до якого жанру належить цей роман. Когось поглине захопливе road-movie з усім арсеналом обов’язкових елементів: таємницями, пошуками скарбів, небезпечними подорожами, екзотичним пригодами etc.; хтось побачить тут чергове персональне дао, загорнуте в кілька шарів белетристичних фантиків; комусь почується звичайна родинна історія, котра передається з уст в уста, обростаючи невірогідними деталями й міфологічними обставинами».

Також Іздрик говорить про те, що всі, хто любить ототожнювати автора з його персонажами, певно, шукатимуть у книзі документальні підтвердження чуток жовтої преси про особисте життя Ірени Карпи.

 

«Друг читача»