Антон Кушнір написав роман про молодь, яка живе вуличними протестами

У вінницькій книгарні „Є” 28-річний Антон Кушнір презентував свій роман “Urban Strike”. Це – твір про молодь, що живе акціями соціального протесту та вуличною політикою.

“Свого часу я з різним успіхом займався диґґерством, паркуром, трафаретним графіті, брав участь у молодіжних акціях непокори, – розповів молодим людям на презентації Антон. – Між цим усім встиг закінчити Інститут журналістики Київського університету та працював журналістом і редактором. Потім написав “Urban Strike” і став дипломантом літературного конкурсу “Коронація слова-2011″.

Члени химерного угруповання Urban Strike у 90-ті роки організовують зухвалі витівки – гру у футбол у каналізаційному колекторі або пікніку на опорі лінії електропередач, ризикуючи власним життям та викликаючи обурення у пересічних громадян. Усі описані персонажі – друзі Антона, та й сам він колись жив таким життям.

„Моя книжка – не маніфест і не протест, це лише художня література. Я прагнув написати соціальний текст”, – зауважив молодий автор.

Головні дійові особи у Кушніра – це міська молодіжна спільнота, що самоутверджується беручи участь у екстремістських заходах.

„Вони ходять на усі акції незалежно від ідеології, для них це – певний наркотик і вони продовжують наражатись на небезпеку, аби лише відчувати себе живими”, – сказав автор, який у часи Помаранчевої революції сам брав участь у подібних заходах.

„Це історія про пошуки себе у світі. Ми дорослішаємо і опиняємось у ситуації, коли всі дні одноманітні і проходять за схемою „робота-кабак-дім”, і ти поступово розумієш що ті мрії та прагнення, з якими ти ріс, лишились на узбіччі твого життя і лише крутишся у цьому зачарованому колі. Це історія про людину, яка почала шукати вихід. Мій герой знайшов компанію, яка приймає участь у протестах заради протестів. Як на мене, то це вихід не найкращий.

Текст книжки писався 2008 року і я вже від нього доволі далекий, тому коли мене просили внести правки чи змінити закінчення, я вирішив хай уже все лишається, як є, адже я сьогоднішній написав би усе геть інакше”, – зізнався Кушнір.

„Я лише хотів би, аби ця тема вуличної політики дістала ширшого обговорення. Я не беру зараз участі у акціях, які організовують конкретні осередки, але час від часу залучаюсь до перформансів, які не мають політичного забарвлення”, – підкреслив Антон.

У автора запитали, чи будуть коли-небудь протестувати проти протесту, чи не стануть протести ділом звичайним.

„Я думаю, що висловлювати протест будемо проти тотальної комп’ютеризації, коли надзвичайним досягненням стане самостійний похід в супермаркет за їжею. Колись я носив на шиї флешку, на якій була вся потрібна мені інфа, і тоді я відчував, що ось тут, в ній, вся моя душа. Все, що стається з людською психікою та самоусвідомленням, з появою технічних ґаджетів, – це цікаві мені процеси і саме їм я присвячу свою наступну книжку”, – відповів Кушнір.

Gazeta.ua