Через рецензію на твори Поваляєвої колись закрили журнал

Письменниця Світлана Поваляєва розказала про найяскравіших людей із київського андеграунду 1990-х років.

«Іда – художниця. Справжнє ім’я – Світлана Фесенко. З нею я познайомилася, коли геть безбашені тусівки вже закінчувалися. Ми тусувались у жовтому корпусі університету Шевченка з місцевими філологами. На руках Іда носила півтора кілограма фенічок. Бісер, нитки й шкіра вкривали її руки до самих ліктів. Із зачіскою а-ля «маленький голландський наркоман», в косусі, плетеній сукні та військових черевиках. Вона постійно малювала всіх нас, поки ми бухали, читали вірші й грали на роялі. У журналі «Молода Україна» вийшла рецензія Іди на мої твори під назвою «Єбля в метро з українським Берроузом». Буквально наступного дня тодішній мер Олександр Омельченко скликав засідання Київради, і журнал закрили. Зараз вона заміжня за телеведучим Юрієм Макаровим», – розказала письменниця.

Інший друг письменниці захворів на СНІД.

«Джон – із династії хіміків. Коли вони експериментували з виведенням нових наркотиків, квартира наповнювалася токсичним смородом. Його батько-хімік розумів, що за реакція відбувається, тому називав їх уродами й ходив у протигазі. Джон досі живий і здоровий, хоча – системний і глибокий наркоман. Чого варта лише його фраза: «Клизма – тупиковая ветвь эволюции «баяна». Я ніколи не розуміла, як можна так колотися й мати ідеальні голлівудські зуби та сяючі очі. Вражало його знання органічної й неорганічної хімії. Наприклад, поїдаючи салат, він міг описувати реакції, які при цьому відбуваються в організмі. Із часом виявилося, що в Джона – СНІД. Його дівчина померла – чи то від передозу, чи від імунодефіциту. А він залишився жити, лише повторював усім: «СНІД – це вітамінка», – поділилася Поваляєва.

Gazeta.ua