Що почитати. Рецензії. Новинки

Історія літератури по-королівськи

*

Бредбері Малколм. Британський роман нового часу / переклад з англ. Віктора Дмитрука. –  К. : MSBrand Corporation, 2011. – 480 с.  Роман – «класичне мистецтво людяності», – писав один із чільних істориків британської літератури ХХ століття Малколм Бредбері у праці «Британський роман нового часу» в 1979 році. В 1993 році Бредбері дещо доповнив свою історію, окреслив історичну перспективу [...]

Що почитати. Рецензії. Новинки

Хату з привидами продаю. Недорого. І привиди – я їх знаю – вони хороші

*

Тарас Федюк. Хуга. – К. : Зелений пес, 2011. – 144 с. Це – правдиві ліки від кризи середнього віку (пробачте за паразитну риму). Звиклі до думки, що поезія, а тим більше поезія лірична – справа молодих, киньте себе дурити. Досвід не заперечує романтики, принаймні у людей талановитих та порядних. А саме такі люди пишуть [...]


Украинская Баннерная Сеть
28-01-2012

Володимир Лис презентував роман про Івана-дурника, який зваблює модель

26 cічня у столичній книгарні “Є” луцький письменник Володимир Лис презентував роман “Іван і Чорна пантера”. На презентацію книжки прийшов поет Олексій Кононенко та голова Спілки письменників Віктор Баранов.

Книжка вийшла у харківському видавництві “Клуб сімейного дозвілля” накладом 3 тис примірників. У книгарнях її продають по 39 грн.

Дія роману відбувається у поліському селі Кукурічки. Головний герой Іван знаходить на автобусній зупинці журнал з фотографією чорношкірою моделі Таумі Рембпелл і закохується в неї.  Він вирішує за будь-яку ціну заманити модель в село.

“Всі  роблять наголос на головній героїні роману – моделі Таумі Рембпелл. Та для мене головним і цікавішим героєм є хлопець Іван. Він схожий на дурника, та насправді він просто людина з іншим світобаченням. Він добрий, світлий і нестандартний персонаж. Іван мріє, щоб у його селі було сто хат. Він каже: “От прийдуть німці, побачать, що в селі рівна кількість хат і не будуть село руйнувати, бо вони порядок люблять”.  Іван подобається усім, хто читав роман”, – розповів Володимир Лис.

“Писав роман рік. Комп’ютером користуватися не вмію, досі пишу ручкою. Ручка – продовження руки, а рука – продовження голови. Раніше писав звичайною ручкою, тепер користуюся гелевою.  На роботі не написав жодного рядка. Робив це вранці, ввечері і на вихідних. Влітку відпочивав в санаторії, там теж працював. Одна жінка побачила мене за роботою і каже: “Це ж треба бути таким сумашедшим, щоб замість відпочинку мордувати себе роботою”, – додав письменник.

Він також розповів, що писати почав у 3 класі. Тоді з-під його пера виходили вірші.

“Якось однокласниця розповіла, що теж пише. Запропонувала змагатися, в кого вийде краще. Дівчинка постійна перемагала. Я так засмутився, що два роки нічого не писав. А потім почав знаходити вірші тієї дівчинки, але під іншими прізвищами. Виявилося, що вона їх безбожно списувала”, – поділився Лис.
Gazeta.ua

VkontakteShare