На виставці, присвяченій фантасту Берднику, представлені документи з архівів СБУ

У приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України триває виставка «Всесвіт Олеся Павловича Бердника (1926-2003)».

Унікальність виставки полягає у тому, що на ній вперше представлені документи з життя Бердника, які раніше не бачив ніхто, навіть його родина. Документи з архівів СБУ розкривають невідомий раніше бік митця.

Олесь Бердник – один з найвидатніших українських письменників-фантастів, дисидент, один із засновників Української Гельсінської групи. Відомий своїми оригінальними поглядами, вважається засновником романтичної фантастики. Підтримував контакти з Реріхами. За словами, працівників архіву, Бердник також спілкувався з Річардом Бахом та Пауло Коельйо. Останній, вперше приїхавши до України, прагнув зустрітися з українським фантастом.

 

Виставка показує всю багатогранність його особистості – художника, письменника, мрійника, громадського діяча, мандрівника, батька, чоловіка і навіть політика. Окрім речей, які традиційно асоціюються з Бердником (фото, книги, ілюстрації), представлені несподівані документи.

Бачимо першу справу, заведену на нього КДБ. У 1948 році на політзборах в театральній студії у театрі ім. І. Франка Бердник відверто висловив свою позицію. Тоді йому довелося тікати прямо із зібрання, щоб не бути схопленим.

Дочка Мирослава передала лист-відповідь Бердника до одного з читачів. У ньому письменник виклав цікаві міркування з приводу трансу і присутності цієї теми у його творах.

Документи з архіву СБУ показують матеріали спостереження над Бердником.

«Він сів у 79-му, а вже з 72-го за ним постійно стежили. Писали різноманітні довідки на нього, виробляли стратегію, поведінку щодо нього. Збирали навіть любовні листи. Багато листів, які йому писали, не доходили до Бердника, осідали в КДБ», – говорить співробітник архіву Юлія Бентя.

Приводом до першого арешту стала виявлена у Бердника книга Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація». Саме за цей твір арештували самого Дзюбу. За однією з версій, автор під тиском назвав людей, які мали вдома його книгу.

Поміж секретних матеріалів також є лист про виключення Бердника зі спілки письменників за підписом її тодішнього голови Павла Загребельного.

Цікавими є перехоплені листи авторства самого Бердника. Є звернення до посольства Канади посприяти в отриманні дозволу на подорож до країни. Інший – відкритий лист до Леоніда Брєжнєва. Навряд чи він потрапив до рук вождеві.

«Я переступив межу страху – мене не можна застрахати. А смерть. Смерть заради життя завжди була Перемогою! Так буде і тепер!», – закінчував листа Бердник.

Незважаючи на участь у Гельсінській спілці, Бердник мав доволі натягнуті стосунки з багатьма українськими дисидентами. Юлія Бевдя зазначає: «Коли вже була друга відсидка, кажуть, що його зламали. У 1984 році він написав покаяльний листа. Чому Бердник не вписувався у коло дисидентів? Вони посварилися, бо він малював агітаційні плакати, коли вдруге сидів».

Цікавими є матеріали, які стосуються періоду незалежності. Тоді Бердник багато подорожував, створив «Українську духовну республіку», яку вважав утіленням своєї мрії. Є матеріали про його участь у виборах першого президента України, зокрема дебати з Леонідом Кравчуком. Тоді Бердник зайняв передостаннє місце.

Значна частина документів з виставки складе окремий фонд архіву-музею літератури і мистецтва.

«Це була спільна ініціатива, наша та старшої доньки Бердника Мирослави, яка давно хотіла зробити таку виставку. Вона ж передала частину фондів, які були, надані нам на зберігання. А іншу частину вона дала у тимчасове користування. Також приходила його молодша дочка Громовиця і друга дружина. Вони сказали, що нам передадуть частину того, що в них є», – пояснила Юлія Бевдя.

Триватиме виставка до 31 серпня 2012 року.

Gazeta.ua