Фіни німцям не турки. Помста Франкфуртського ярмарку за закриття заводу Нокіа

Франкфуртський книжковий ярмарок відмовив Фінляндії у праві стати спеціальним гостем цього року. Попри 10-річне лобіювання з боку фінів та обіцянки заплатити 12 мільйонів євро, німці обрали Ісландію, повідомляє Гардіан.

Експерти пов’язують таке рішення із німецько-фінським промисловим конфліктом, який виник через те, що концерн Нокіа переніс завод з виробництва мобільних телефонів з Німеччини до дешевшої Румунії. Без роботи залишилося 3000 людей. Німці у відповідь стали відмовлятися від фінських товарів та демонстративно трощити свої модні “Нокіа”. Коментатор німецької “Ді Вельт” зізнався, що Франкфуртський ярмарок ніколи не керувався виключно літературними критеріями.
Своє обурення висловив міністр культури Фінляндії, а шведські газети, проявивши скандинавську солідарність закликали співвітчизників бойкотувати німецькі товари.

Треба зазначити, що проблеми з почесними гостями у Франкфуртського ярмарку виникають не вперше. Зокрема 2004 року, коли цей статус мала Ліга арабських країн, організаторам ярмарку довелося червоніти через купу антисемітської літератури, яку привезли з собою почесні гості.

Та й цьогорічний гість Туреччина не є безпроблемною через діяльність лауреата Нобелівської премії Орхана Памука, який уперто твердить, що на батьківщині його переслідують націоналісти. Що має Памук від дискредитації своєї країни зрозуміло – статус “борця за європеїзацію” і прихильне ставлення європейських структур, зокрема Нобелівського комітету. А от чи виграє книжковий ярмарок від політичних ігор, невідомо. Хоч зараз, коли війни пересунулися на інформаційний фронт, книжники несподівано опиняються на передовій.

Нагадаємо, що позаминулого року несподівано з’явилася інформація про те, що Україну запрошено до Франкфурта як спеціального гостя, але це виявилося перебільшенням – Держкомтелерадіо тоді видав бажане за дійсне. Після історії з фінами стає іще очевиднішим фантастичність самої думки про те, що Україна може потрапити в поле зору німецьких книжників. Адже для того, щоб представляти свою країну на книжковому ярмарку, треба мати як мінімум книжки. А з цим у нас не надто – на одну вітчизняну книжку в магазинах, як і раніше, продається 9 іноземних. І владі на це досі начхати.