Львівські митці отримали обласні премії й подякували владі й творчим спілкам


29 грудня у золотій залі львівського палацу Потоцьких голова Львівської облради Мирослав Сеник та голова Львівської облдержадміністрації Микола Кміть нагородили лауреатів обласної премії у галузі культури «Львівська слава», – про це повідомив ЗІК.

Цьогорічна церемонія нагородження лауреатів обласної премії «Львівська слава», що її присуджують щорічно, мала дещо динамічніший сценарій, із якого зник пункт репрезентації номінантів іншими іменитими митцями. Вів церемонію занківчанський актор і режисер Олександр Чеков, а святковий настрій створювала музика у виконання лауреата «Львівської слави» 2003 року – камерного оркестру «Академія» ЛНМА ім. М.Лисенка під керівництвом Артура Микитки.

На церемонії Микола Кміть вручав лауреатам дипломи, Мирослав Сеник – конверти із грошовою винагородою, а всі нагородженні дякували владі, журі та творчим спілкам, які висунули їхні кандидатури на здобуття премії.

За словами Романа Яціва, відзнака засвідчує увагу влади до проблематики культури, перспективи розвитку українського мистецтва. «Для мене особлива честь прийняти відзнаку ім. Святослава Гординського, бо він був митцем, із яким я особисто знався і мотивація моєї діяльності частково перейнята від цієї людини: у наукових студіях нашого мистецтва намагаюся розкривати велич людського духу та інтелектуальних ресурсів», – пояснив пан Яців.

Схвильована Ярослава Павличко дякувала за те, що на її скромну працю під назвою «Вибране» звернули увагу і оцінили, Левко Різник подякував журі за те, що воно визначило «харч, що знадобиться для нашого читача, бо автор то сівач, який висіває своє зерно в ґрунт, якщо зерно добре і потрапляє в гарний ґрунт, тоді починає народжуватися книга – рослина, яка потрапляє на жорна апробації». Андрій Содомора дякував Львову із його бібліотеками й науковим оточенням та рідному селу Вирову, а ще – Борису Тену, Григорію Кочуру, Олесю Гончару, Михайлу Москаленкові, Сергієві Аверінцеву та іншим, чиї голоси звучать у відзначеній премією книжці, що зачіпає близькі йому проблеми перекладності й неперекладності.

«Якось так в світі ведеться: або нічого, або все одразу. Під кінець цього важкого високосного року гарні люди і гарні сили зробили нам багато гарних подарунків: і звання, і сьогоднішню премію, яку ми з вдячністю приймаємо. Очевидно, суспільство починає підтримувати не просто театр, а театр експериментальний, пошуковий, який не розрахований аж на дуже широкі маси, але елітарний в тому тільки значенні, що елітарність ця не є поняття соціальне, а перш за все духовне. На жаль, так склалося, що ми маємо дуже мало можливостей показувати наші вистави у Львові. Нас бачать в Європі, в Америці, Арабських еміратах, а у Львові із цим складніше. Гарним продовженням цієї премії могло би бути, коли б ми всі разом подумали, як би знайти хоч маленьке приміщення, щоб ми могли вітати глядачів на наших виставах», – сказала Ірина Волицька.

Олександр Масляник, чиє слово репрезентували як «актуальне, правдиве й незалежне», подякував за те, що Мирослав Сеник і Микола Кміть не втручалися у роботу журі й цим допомогли йому отримати премію ім. Чорновола. «В’ячеслав Максимович позначив свою присутність у моєму творчому житті. У 1990 році він двічі подавав мені свою доброзичливу руку, чим змінив мою журналістську долю», – зазначив Олександр Масляник.

Ігор Платюк, розкривши усім, що його життєвим кредо є «українська музика, яку завжди любив і пропагував», продиригував виконання колядки «Що то за предиво» в обробці Віктора Камінського та 3 колядки («Небо і земля», «На небі зірка», «У Вифлеємі») в обробці Мирослава Скорика. Юрій Лесюк зізнався, що для нього як педагога творча робота є хобі, а премія ім. Труша – дуже відповідна, бо цей митець є патроном коледжу, де викладає пан Лесюк. Оксана Липа дякувала насамперед батькам та, цитуючи апокрифічне Євангелії від Єви, доводила, що шлях людини полягає в осягненні Бога: «Якщо ти захочеш, то осягнеш мене, бо осягаючи мене, ти осягнеш і саму себе». Дослідження, над яким я працюю 20 років, «Полісема» – знакова система, яка від трипільських часів лучить нас, що є в епіцентрі Європи, із цілим світом»

Марія і Володимир Чмирі подякували 350 сім’ям діти яких від 3 до 25 років танцюють у їхньому ансамблі – це близько 3.5 тисяч людей, які називають себе «Веселі черевички»: «Наша праця збігається із нашим захопленням, ми себе не уявляємо поза роботою із дітьми, і символічно, що нагородження відбувається в час народження Ісусика». Михайло Царик пояснив, що Олена Кульчицька, чиє ім’я має присуджена йому премія, для нього не чуже: «Мій батько мав честь бути її студентом, тому як мистецтвознавець і книжковий графік опосередковано передав мені частку того натхнення». Миколі Рибенчуку нагородження нагадало дарування санок у дитинстві, оскільки «третину життя людина витрачає на житло, розваги та все інше, що пов’язане із архітектурою», то він побажав українцям, які люблять будуватися, робити це за гарним проектом.

До присутніх із вітальним словом звернувся голова ЛОДА Микола Кміть: «Приємно під кінець року знаходитися серед вас робити приємні речі. Так сталося, що з якоїсь частини 2008 рік став інформаційно став приносити очікування неприємностей. А закінчувати рік треба на оптимізмі. Це дуже приємно. Від вас залежить, як Львівщина розвиватиметься далі, ви є ті, хто надихають, дарують щастя, радість. Інтелектуальне творіння є найдорожче, тому що воно найважче робиться. Та нація, яка може мати найбільше нових ідей, є найінтелектуальнішою. Комісія була дуже строга. Десь не по-мистецьки скажу, що на Львівщині насправді є чесні справедливі люди, які (може, таких людей є більше), але є обмеження, тому вибрали тих, хто в дійсності в цей момент є найдостойніший. Комісія показала зразок відповідальності, чесності і принциповості. Ми можемо це перенести на інші галузі власного життя і добитися тої прозорості, якою суспільство було б задоволено. Хотів би вас перед різдвяними світами і Новим роком привітати, щоб ці дні були веселі, була кутя смачна, коляда весела і всі гаразди приходили у вашу домівку. Але я ще забув приємну новину: доповнити від обласної адміністрації нагородити Мики…., Микт..»

Тут Микола Кміть кілька разів затнувся, чим вніс інтригу в зал, де всі стали здогадуватися про кого йдеться – Олега Микиту чи Артура Микитку, але очільник області попросив вибачити його за хвилювання, й викликав замученого 20 судовими справами одночасно Олега Микиту, аби вручити йому грамоту за вагомий внесок в розвиток національної культури до ювілею, який відбувся давніше.

Мирослав Сеник запевнив усіх, що обласні премії не є нижчі за державні, бо обласну важчу заслужити, оскільки ті, хто присуджують премії, є ближчими до митців і найкраще всі знають. «Обласна премія не має механізму: кого, як і в який спосіб пролобувати, щоб дістати нагороду. Особисто я дізнався, хто став лауреатом, коли в п’ятницю підписував грамоти. Це заслужена перемога, нехай вона надихає на нові успіхи, щоби ви своїм талантом і мистецтвом радували наших львів’ян і нашу Україну. Зичу веселого Нового року і веселого Різдва», – сказав Мирослав Сеник.

Сценарій церемонії неочікувано переламав, узявши слово, Роман Лубківський. «Циніки про премії кажуть: навіщо держава вмішується у творчий процес? Я кажу: тому, що це наша держава! Я хочу жити у нашій державі, у нашому Львові, а не Лємбергу, Галіції, де святкують День батяра та ставлять пам’ятники чужинцям. Шкода, що цього року львів’яни не змогли домогтися вулиці Олеся Гончара, що Серветник досі бореться за свою майстерню, горять дерев’яні церкви, а жодна особа в рясі чи без ряси не покарана. Шкода, що указ Президента про надання статусу національних Музею Івана Франка у Нагуєвичах і Львові до ювілею Каменяра не виконується, так само, як і указ про вшанування пам’яті Святослава Гординського», – сказав Роман Лубківський, услід за яким заньківчанський актор Святослав Максимчук віншував присутніх новорічним привітанням Івана Франка.

Якщо оцінювати успіх свята за анекдотом «Звиняйте, що без мордобою», то воно не вдалося, адже голова Львівської організації Національної спілки письменників України Марія Якубовська своїх віршів не читала!

Довідка ЗІКу.

8 грудня, у Львівській ОДА відбулося підсумкове засідання журі з присудження Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури 2008 року. В Обласній премії представлено 12 номінацій. Про це сьогодні, 9 грудня, ЗІК повідомила прес-служба Львівської ОДА.

Члени журі визначили лауреатів премії за номінаціями:

1. Культурологія, мистецтвознавство, музейна справа – імені Святослава Гординського: Роман Яців – за вагомий внесок у розвиток мистецтвознавчої справи, художньої освіти, активність у культурно-мистецькому житті Львівщини та низку мистецтвознавчих праць.

2. Поезія – імені Маркіяна Шашкевича: Ярослава Павличко – за книгу поезій «Вибране».

3. Проза – імені Богдана Лепкого: Левко Різник – за книги «Самотність пророка, або Добрий Ангел Івана Франка» та «Крук, або П’ятдесятилітня війна».

4. Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади – імені Михайла Возняка: Андрій Содомора – за книгу есеїв «Студія одного вірша» та переклад поеми «Пісня про Зубра» слов’янського латиномовного поета доби Відродження Миколи Гусовського.

5. Драматургія, театральне мистецтво – імені Бориса Романицького: Творча майстерня «Театр у кошику» у складі Лідії Данильчук та Ірини Волицької – за постановку вистави «Річард після Річарда» за В. Шекспіром.

6. Журналістика та публіцистика – імені В’ячеслава Чорновола: Олександр Масляник – за книгу публіцистики, нарисів та есеїв «Люди з Вавилону».

7. Музичне мистецтво – імені Станіслава Людкевича: Ігор Пилатюк – за концертні програми 2007-2008 років з творів українських композиторів.

8. Образотворче мистецтво – імені Івана Труша: Юрій Лесюк – за творчі роботи, виконані протягом останніх трьох років та персональну ювілейну виставку, організовану в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.

9. Декоративно-ужиткове мистецтво – імені Зеновія Флінти: Ганна-Оксана Липа – за творчі роботи в галузі художньої кераміки, виконані протягом 2006-2008 років.

10. Народна творчість – імені Анатоля Вахнянина: керівники Зразкового дитячого вокально-хореографічного ансамблю «Веселі черевички» Володимир та Марія Чмирі – за оригінальні роботи, створені протягом останніх трьох років, зокрема, вокально-хореографічні композиції «Чорнобривці», «Весняний дарунок», «Любисток», «Карпатські забави», «Баранята»; Буковинський народний танець «На полонині»; Закарпатський народний танець «Дубо-танець».

11. Дизайн – імені Олени Кульчицької: Михайло Царик – за альбом «Андрій Бокотей. Скло».

12. Архітектура – імені Івана Левинського: Микола Рибенчук – за проект торгового центру «Скриня» по вул. Городоцькій, 179 у м. Львові.