Українською вийде книжка лауреатки премії Астрід Ліндґрен

*

У «Видавництві Жупанського» побачить світ український переклад повісті відомої шведської письменниці Барбру Ліндґрен, яка у 2014 році стала лауреаткою престижної міжнародної премії пам’яті Астрід Лінґрен. Барбру Ліндґрен пише чудові книжки для дітей та дорослих, її твори перекладено багатьма мовами світу. Повість «Лоранґа, Масарин і Д’Артаньян» – перший твір письменниці, перекладений українською. Переклад здійснилаГалина Кирпа. Повідомляє БараБука.

 

У цій книжці йдеться про кумедну родину, що живе геть не так, як усі нормальні люди. У них на хуторі немає котів і собак, зате є тигри у хліві. А ще є своя жирафа, яка возить їх у крамницю, де вони без грошей купують сосиски. І, звичайно ж, є басейн. От лиш не там, де заведено мати басейни, а в гаражі. До того ж у тому басейні плавають щуки.

 

Очевидно, вся ця родина живе не так, як заведено жити. Та нічого не вдієш – герої книжки вибирають лише те, що їм подобається. Їх не обходить, що хтось із нас про них подумає.

 

Такого тата, як Ліндґрен, ви, звісно, ніколи не бачили. У нього неймовірно безтурботне життя: він не ходить на роботу! І знаєте чому? Бо не хоче гайнувати свої найкращі літа! Йому більше подобається слухати попсову музику і під неї співати.

 

На хуторі з ним живе його батько – дідусь Д’Артаньян. Але й він поводиться геть не так, як поводяться звичайні дідусі. Час од часу цей Д’Артаньян когось із себе вдає – то слюсаря-сантехніка, то маляра, то лікаря, то індіанця на ім’я Оленяче Копито…

 

Звісно, є тут і син Лоранґи – опецькуватий хлопчик Масарин, який замість того, щоб учитися в школі, наминає булочки і любить багато спати.

 

«Мене щоразу шокують ці химерні небилиці. Ні Лоранґа, ні Масарин, ні Д’Артаньян не кажуть жодного розумного слова, але без них я не уявляю свого життя», – писала про цю книжку найвідоміша шведська письменниця Астрід Ліндґрен.

БараБука