Книжка про дивізію "Галичина": дивізія не чинила військових злочинів

Львів – «Дивізія «Галичина» у запитаннях та відповідях ветеранів», така книжечка вийшла у Львові. Кожен охочий міг поставити через інтернет запитання дивізійникам і троє колишніх вояків дивізії Ваффен-СС «Галичина» відповіли на них, щоб люди могли дізнатись правду про події Другої Світової війни. Чому молоді хлопці, яким було по 17-19 років йшли служити у воєнну дивізію, яка підпорядковувалась німецькій армії?

Понад 80 тисяч молодих і старших людей зголосились добровільно йти в ряди Дивізії. Вони усвідомлювали, що ніхто їм даром не дає зброї і не проводить вишкіл, але водночас вони розуміли, що настав час воювати за волю України, вони не мали бажання йти в Червону Армію. Серед добровольців був і 17-річний Леонід Муха, народжений у Варшаві в родині петлюрівського еміґранта.
«Я пішов у дивізію по велінню свого серця. Я так був вихований у сім’ї в любові і повазі до свого народу, я не міг інакше. Бо знав, що треба Україні незалежність».

 

14-а гренадерська Ваффен СС «Галичина» – підрозділ у складі військ Ваффен-СС Німеччини, який існував у 1943–1945 роках. У його складі були українці. З 19 квітня 1945 року підрозділ отримав нову назву – 1-а Українська Дивізія УНА.
У 1940 році, щоб компенсувати військові втрати військ СС було потрібно близько 18 тисяч рекрутів.
За угодою з вермахтом, СС могли отримувати тільки 2 % від загального числа німецьких новобранців, що складало близько 12 тисяч чоловік в рік. Тому вирішили створити чужинецькі частини. Першою була частина з фольксдойче в Чехословаччині, потім в країнах Бенілюксу і Скандинавських, 7-а гірська дивізія «Прінц Ойген» з фольксдойче Угорщини, Румунії і Югославії…

Дивізійник воював у Словаччині та Австрії, де й опинився в госпіталі. Як українець був переданий американцями радянській владі. 8 років Леонід Муха провів в ГУЛАГу. Після звільнення оселився з дружиною на Львівщині, де донині мешкає в Миколаєві. Леонід Муха міг еміґрувати до США чи Польщі, але ніколи не мав такого бажання.«Мене американці пораненого передали, тому що я сказав, що я українець. Якби назвався поляком, то потрапив би в Польщу, де народився. Міг опинитись би в Америці, якби не сказав правду. Але я не міг так вчинити і приховувати, що є українцем». Дивізія ніде не була засудженаТри дивізійники – Леонід Муха, Богдан Маців і Роман Колісник (обоє мешкають у Канаді) відповідають на численні запитання користувачів інтернету. Зокрема, про непричетність дивізії «Галичина» до злочинів СС. Як факт вони наводять те, що ані в Словаччині, ані в Югославії, ані в Австрії Дивізія не була засуджена в жодних злочинах. Одразу після війни англійці та американці перевіряли усіх дивізійників, а Прем’єр-міністр Канади, де мешкало багато українських вояків, викликав для перевірки Комісію судді Жуль Дешена. Після двох років ретельного контролю, членам Дивізії не було висунуто обвинувачень у воєнних злочинах. На запитання, як правильно називалась дивізія «Галичина» чи СС «Галичина», дивізійники пояснюють, що «СС» – це хибне сприйняття. Адже Дивізія належала до військових збройних сил, Ваффен СС, а не до елітарних чистокровних німецьких частин, що були пов’язані з каральними завданнями. Усі чужинецькі дивізії були підпорядковані військам Ваффен СС, наголошує Леонід Муха.Назви чистокровних німецьких дивізій починались з СС, а чужинецькі – Ваффен СС. Загалом було створено 38 дивізій, з них 22- чистокровні німецькі і 16 чужинецькі. Вибір бездержавного народу був непростийЧимало запитань стосуються і озброєння вояків Дивізії, про архіви, ставлення до українців німецьких вояків. Книга розрахована на громадян України, а не  дивізійників, яких стає з кожним роком усе менше, зазначив упорядник Ярослав Сватко. Важливо пояснити, в яких непростих умовах жили люди, були бездержавним народом, і чому і як вони робили свій вибір і яку велику ціну заплатили у житті, коли їхню державу роздирали дві імперії. «Як можна називати Леоніда Муху колаборантом, людину, народжену в еміґрантській родині у Варшаві? Чому він мусив іти в Червону Армію, а не іншу?»Книжечка «Дивізія «Галичина» у запитаннях і відповідях ветеранів» вийшла тиражем тисяча примірників. Її автори і упорядники сподіваються, що на прикладі долі трьох дивізійників чимало людей оцінять трагічне історичне минуле, відкриють для себе правду про події 65-річної давнини.