Американський письменник опублікував ідеальне оповідання для Фейсбуку

Робін Слоун

Робін Слоун

15 березня американський письменник Робін Слоун опублікував у Фейсбуці пост із приміткою:

«Це оповідання я знайшов у своєму захищеному ящику в кінці лютого. Автор просив опублікувати його в Фейсбуці саме сьогодні і саме в такому вигляді. Підозрюю, що текст одержав не тільки я. Ручитися за його справжність я не можу, але мені здалося, що історія досить цікава, щоби нею поділитися». Meduza пише про задум Слоуна і про новий жанр — оповідання для Фейсбуку.

За сюжетом оповідання, внутрішній алгоритм Фейсбуку навчився пророкувати майбутнє, але це не приносить щастя співробітникам соцмережі.

Розповідь ведеться від імені колишнього співробітника Фейсбуку. Він працював у підрозділі зі збору статистики для великих рекламодавців соцмережі — Partner Intelligence Group. Працівники мали надавати компаніям і брендам звіти про те, як їхні продукти обговорюють користувачі. Для цього в PIG використовували спеціально розроблену програму «Енчіллада» — софт, який відслідковує згадки за запитом, причому не тільки в постах, а й в особистих повідомленнях користувачів (анонімно). Якщо в якісь дні програма фіксувала сплеск обговорення продукту — значить, рекламна кампанія в соцмережі пройшла успішно.

Одна з ілюстрацій до оповідання

Одна з ілюстрацій до оповідання

«Сплески обговорення трапляються перед фіналом спортивного чемпіонату; коли зливаються або розоряються компанії; коли політики опиняються в центрі скандалу; якщо хтось помер », — сказано в тексті.

У якийсь момент двоє співробітників — сам автор тексту і його колега Джулі Рубікон — випадково виявили, що «Енчіллада» вміє передбачати майбутнє, а саме спалахи обговорення тих чи тих продуктів або компаній на місяці вперед. Пояснити це вони не змогли, але почали використовувати зібрані відомості для інсайдерського трейдингу (без особливого успіху). А потім герої спробували пошукати в «Енчілладі» самих себе.

Про автора оповідання програма нічого не видає, а за запитом «Рубікон» Джулі показують сплеск, який припадає на 15 березня. Розуміючи, що сплеск супроводжує якусь значну й зловісну подію, Джулі впадає в паніку. За кілька тижнів до фатального дня вона зникає. Щоби врятувати жінку, колега вирішує штучно організувавши сплеск обговорення Джулі Рубікон і так відвести від неї удар долі. Саме тому опублікувати цей текст було важливо 15 березня.

Робін Слоун ніде не вказав, що автор оповідання — він сам. За тиждень його записом поділилися в соцмережі більше 1500 разів. Найцікавіше — це те, як автор використовує форму. Розповідь про Фейсбук опубліковано як пост, що існує всередині соцмережі й вірусно розповсюджується. Понад те, читачі самі могли стати учасниками розв’язки.

Опубліковане оповідання Слоуна рясніє посиланнями на вікторіанську літературу (мотив «випадково знайденого листа»), фантастику XX століття (антиутопії про нейромережі й суперкомп’ютери), а також античну й класичну трагедії (мотив долі й влади героя над нею).

Видання Slate пише, що запис Слоуна засвідчив появу нового літературного жанру: оповідання для Фейсбуку.

Meduza

Оригінальний текст оповідання