У Фейсбуці проходить флешмоб на честь Станіслава Лема #Лемдлямене

STANISLAV_LEM_900x350-02

Напередодні 95-ї річниці від народження всесвітньо-відомого польського фантаста Станіслава Лема в соціальній мережі Фейсбук триває своєрідний флешмоб. Його ініціювали організатори фестивалю «Місто Лема», який вперше відбуватиметься у Львові 13-18 вересня.

Читати також: 9 новинок фантастики до Форуму Видавців, які неодмінно вас захоплять

Різним людям пропонується продовжити фразу «Лем для мене», а відповіді публікуються на сторінці фестивалю в Фейсбуці Місто Лема. У флешмобі вже взяли участь відомі журналісти, письменники та митці та підприємці. При цьому ми можемо побачити дуже різні погляди на постать великого фантаста й мислителя, почути різні голоси про одну й ту саму людину, яка стала явищем, про одного з двох найвідоміших у світі письменників-львів’ян.

 

Віталій Портников:

Лем для мене… — це космос

 

Леся Воронина:

Не знаю, чи здогадувався автор “Кіберіади”, “Казок роботів”, “Зоряних щоденників Йона Тихого”, “Повернення з зірок”, “Соляріса” про те, скількох радянських підлітків він заразив вірусом вільнодумства, рятівної іронії та скепсису. А головне – бажанням думати. Пам’ятаю, як вразила мене “Маска” 

 

Марина Щербенко:

Станіслав Лем для мене, в першу чергу, письменник, який неймовірно переконливо написав про неспроможність людини терпіти самотність. Де б ти не був, яким би не був самодостатнім, рідна людина буде тобі потрібна наче повітря, наче їжа, і ця потреба буде навідуватися до тебе як фантом у «Солярісі»… Лем унікальний фантаст, адже у своїх творах він пророкував розрив між моральними, етичними нормами людини і стрімким поступом науки і техніки, з яким ми стикаємося і в ХХI столітті.

 

Вікторія Амеліна:

Лем для мене – дуже різний. Трагічний і дотепний, цікавий і складний, про космос – і раптом вглиб, у людську порожнечу, науковий, відсторонений, але також людяний. Лем далекий – здається часом, пише у XXI століття, і ми ще не можемо повністю його зрозуміти. Водночас близький мені – і за світовідчуттям, і просто – тут, поруч, неймовірно львівський. … Лем – найвідоміший у світі львівський письменник, на будинку якого досі не було пам’ятної таблички…

 

Роман Вибрановський:

Лем для мене… перший, хто показав як працювати з цільовою аудиторією. Який захопив історією про science fiction і провів закапелками уяви в геніальному solaris від якого досі холоне в жилах. Який одночасно лякає тим, хто ми є насправді і звеличує те, ким ми хочемо стати. Бо каже правду… #Лемдлямене — авторитет, яких нам так бракує сьогодні.

 

Олеся Стужук:

Лем для мене – це улюблений підлітковий письменник, того віку, в якому дуже важливий «чужий» досвід задля набуття свого.

 

Владислав Кириченко:

Лем та його біографія для мене… — одна з чисельних мікро-історій в мега-історії заміщення довоєнної львівської жидівсько-польської і трохи україно-адекватної популяції гірськими рагулями та рязанськими ітеерівцями.
Але я люблю Лема не тільки за це  Хоч то і журлива любов, бо шкодую, що Лем, як і Захер-Мазох з Енді Ворхолом, чи Макаренко з Корольовим, Гоголь і тато молекулярної біології Чаргаф, народжений в Чернівцях, не були українцями.

Більше можна знайти у Фейсбуці за хештегом #Лемдлямене