Виходить збірка оповідань Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок»

Фото: Видавництво Старого Лева

«Видавництво Старого Лева» видає одну із найяскравіших книг малої прози класика американської літератури.

Сьогодні, 21 липня, виповнюється 118 років із дня народження великого письменника, лауреата Нобелівської та Пулітцерівської премій Ернеста Гемінґвея. Він любив полювання, мохіто та дайкірі, пригоди, своїх котів та жінок. Але найбільше за все дядько Гем любив писати. Твори генія, які вплинули на літературу ХХ століття й далеко далі, вперше в сучасній Україні видає українською «Видавництво Старого Лева». Услід за книгами «Старий і море» та «Фієста. І сонце сходить» світ побачить збірка оповідань Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок», яку переклала Ганна Лелів. Обкладинку створила художниця Анастасія Стефурак.

«Чоловіки без жінок та інші оповідання» — збірка короткої прози Ернеста Гемінґвея, що охоплює твори 1923-1927 рр. «Гемінґвеївській малій прозі повною мірою притаманне усе те, за що ми так любимо цього письменника: тут і велика кількість біографічних епізодів, і мінімалістичний стиль письма, щемке звучання тем сенсу життя, життєвого призначення людини, дружби, дорослішання, війни, смерті, «втраченого покоління», — розповідає редактор серії Ольга Ренн. — Дуже цікаво відчитувати якісь приховані й неочевидні моменти, адже Гемінґвей і у коротких оповіданнях дотримується свого відомого «принципу айсберга».

Упорядкування збірки здійснила редакційна колегія «Видавництва Старого Лева», до книги увійшли найяскравіші оповідання зі збірок «Три оповідання і десять поезій» та «За нашого часу», а також повна збірка «Чоловіки без жінок». Переклала збірку Ганна Лелів, а візуальний образ книжки створила художниця Анастасія Стефурак, яка у обкладинці дуже тонко відтворила і атмосферу збірки, і настрій оповідань.

«Я відчула передовсім велику відповідальність, коли мені доручили перекладати Гемінґвея, — розповідає про свою перекладацьку роботу Ганна Лелів. — Бо перекладати такого автора дуже відповідально, радісно і почесно. Вперше збірку „Чоловіки без жінок“ було видано 90 років тому. І вона дуже різнопланова: тут є оповідання про кориду, особисті стосунки, розлучення, смерть, кохання…. Саме така тематична різноплановість є великим викликом для перекладача, бо всі ці герої з різних світів та говорять по-різному. І перекладачеві треба передати кожного з персонажів особливим, а також загальний стиль автора. Мені було цікаво шукати виходи з цих ситуацій. Я певна, завдяки цій книзі ми матимемо можливість прочитати Гемінґвея по-новому».

Ернест Гемінґвей — автор книг «Старий і море», «Фієста. І сонце сходить», «По кому подзвін», «Прощай, зброє!», «Свято, яке завжди з тобою» та інших. У його творах багато автобіографічного матеріалу, війни, любові. «Писати насправді дуже просто, — казав він. — Ти сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров’ю». Письменник народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в штаті Іллінойс (США). Почав писати ще підлітком. Обожнював спорт, займався футболом і боксом. Після закінчення школи почав працювати репортером в газеті Канзас-Сіті. Згодом брав участь у Першій світовій війні, був поранений. Працював журналістом у різних газетах. Військова тематика була однією з найулюбленіших у творчості Гемінґвея. Він багато мандрував, зокрема Африкою, якийсь час жив у Франції, Іспанії, Кубі. Отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море» («The Old Man and The Sea», 1952). А у 1954 — Нобелівську премію з літератури. В останні роки життя Гемінґвей страждав на тяжку депресію і розлади психіки. У 1961 році письменник покінчив життя самогубством.