Що почитати. Рецензії. Новинки

Щоденник не зовсім вагітної дівчини

*

Лу Е. Мулей: роман / пер. з норв. І.В.Сабор. – Х. : Фоліо, 2011. – 223 с. – (Карта світу). Письменник має бути неабияким сміливцем, якщо наважується написати роман-щоденник від дівочого імені, перевтілитися в жінку, бо не так уже й просто жінкою бути. Особливо повнолітньою гімназисткою, хай навіть і не в Україні, а в Норвегії, [...]

Що почитати. Рецензії. Новинки

Скарби Олексія Огульчанського

*

Олексій Огульчанський. Скарб солоного лиману. – К. : Грані-Т, 2012 – 116 с. – (Серія «Українська дитяча класика»).  До сторіччя відомого письменника Олексія Яковича Огульчанського (1912-1996) «Грані-Т» опублікувало повісті автора «Скарб солоного лиману» та «Дарунок Кніповича». Як пише Галина Малик у передмові до книжки, перевидання – «найкращий подарунок письменнику до сторічного ювілею». Але насправді це [...]


Украинская Баннерная Сеть
16-03-2010

У Росії знайдено найдавніший автограф автора на книжці

Книжку 1660-го року видання з автографом автора знайшли у Москві. До рук дослідників потрапило видання так званого Прологу – збірки повчальних повістей для домашнього читання. На нижньому березі аркуша було зроблено напис, частково знищений при обрізанні спорохнілого краю. Як вдалося довести науковцям, цей напис є дарчим і його зробив дяк Іван Щепоткін, який є автором однієї з повістей збірки.

Автор подарував Пролог церкві Богородиці Грузинської у Москві. Іван Щепоткін окрім служби дяком був також заможним купцем та книговидавцем.

Пролог містить його “Повість про явлення ікони Богородиці Грузинської”. Ікону, на честь якої і було збудовано храм, привіз сам Щепоткін з Архангельської губернії під час чуми 1654 року, бо вона вважалася поміжною від морової хвороби. Ікону було написано у Грузії на початку XVII сторіччя, потім вивезено до Персії, звідки викуплено архангельськими купцями, пише Інфо.ру

Отже традиція ставити автографи на своїх книжках має глибокі корені. Цікаво, коли з’явилися збирачі таких автографів?

VkontakteShare