Що почитати. Рецензії. Новинки

Щоденник не зовсім вагітної дівчини

*

Лу Е. Мулей: роман / пер. з норв. І.В.Сабор. – Х. : Фоліо, 2011. – 223 с. – (Карта світу). Письменник має бути неабияким сміливцем, якщо наважується написати роман-щоденник від дівочого імені, перевтілитися в жінку, бо не так уже й просто жінкою бути. Особливо повнолітньою гімназисткою, хай навіть і не в Україні, а в Норвегії, [...]

Що почитати. Рецензії. Новинки

Скарби Олексія Огульчанського

*

Олексій Огульчанський. Скарб солоного лиману. – К. : Грані-Т, 2012 – 116 с. – (Серія «Українська дитяча класика»).  До сторіччя відомого письменника Олексія Яковича Огульчанського (1912-1996) «Грані-Т» опублікувало повісті автора «Скарб солоного лиману» та «Дарунок Кніповича». Як пише Галина Малик у передмові до книжки, перевидання – «найкращий подарунок письменнику до сторічного ювілею». Але насправді це [...]


Украинская Баннерная Сеть
21-07-2010

Пушкін з картами та колесом постав у Ольгополі

Незвичайний пам’ятник російському класику відкрили у селищі Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області. Бронзовий Пушкін біжить за колесом, а в руці тримає колоду карт.

Фото Олега Нича

Приводом для подібної монументальної пропаганди став буцімто віднайдений у архівах вірш, що його написав Алєксандр Пушкін саме в Ольгополі, дорогою на заслання. “Здесь ось кареты я сломал. Да сто рублей еще спустил в картишки” – зізнається російський поет. Саме ці рядки й увічнені в скульптурі.

Жителі Ольгополя давно почуваються європейцями, адже в центрі села є справжній куточок Європи. Коштом місцевої агрофірми створено сільський культурний центр: це прекрасні алеї з ліхтарями, фонтани, газони й клумби. Сюди приходить відпочивати сільська молодь, пенсіонери приводять онуків. Приїздять подивитись на таке диво й позаздрити ольгопільчанам жителі інших сіл.

Ініціатором створення такого культурного центру, як і багатьох інших проектів, є директор АФ «Ольгопіль» Павло Євгенович Каленич. Своїм невгамовним характером, потягом до прекрасного й навіть бунтарством він є близьким по духу до Олександра Пушкіна. В нього й народилась ідея відкрити в Ольгополі пам’ятник Пушкіну. За втілення ідеї Павла Каленича у бронзі взявся відомий скульптор Микола Крижанівський.

«Назвімо ідею встановлення пам’ятника Пушкіну в Ольгополі нашим хорошим культурним розвитком», — говорить Павло Каленич. І справді, на високу духовну планку, яку запропонували ольгопільчани, рівняється і обласна влада. «Тепер, з відкриттям пам’ятника Пушкіну, нам виділили 2,5 млн. гривень на будівництво дороги між Ольгополем та Чечельником, і вже закінчують її прокладання», — розповідає Павло Євгенович.

Цікаво, що сам Пушкін називає Ольгопіль “сквєрним городішком”, проте це словосполучення не знайшло відбутку у бронзі. Крім того ольгополянам пощадстило, що класик лише програвся там у карти – цікаво, як виглядав би монумент, якби Пушкін у Ольгополі побився чи напився – класик це полюбляв не менше, ніж азартні ігри. А якби ще знайшлася якась краля, що її Алєксандр Сєргєєвіч приголубив – ото б міг вийти монумент!

До речі, як ви гадаєте, якби у Ольгополі встановили пам’ятник Франку чи Шевченку, обласна влада теж брязнула б капшуком на 2.5 мільйони?

За повідомленнями ІТАР ТАСС та ДНЯ

VkontakteShare