Що почитати. Рецензії. Новинки

Неочікувана актуальність Кіплінга

*

Презентована на вісімнадцятому Форумі видавців книга Ред’ярда Кіплінга «Легенди з Книги Джунглів» у перекладі молодого та обдарованого перекладача Володимира Чернишенка, вмістила у собі маловідомі оповідання та поезії автора, а також знайому всім радянським дітям через мультиплікаційне втілення новелу «Рікі Тікі Таві». Не знаю, чи можна у зв’язку з виходом цієї книги сказати, що нарешті дочекалися, [...]

Що почитати. Рецензії. Новинки

Меч проти мислі

*

Роман Іваничук. Хресна проща. – Л. : ЛА «Піраміда», 2011. – 284 с. Романний триптих «Хресна проща» – це двадцята книга 82-річного класика української історичної прози. Ім’я Іваничука на обкладинці заздалегідь обіцяє дбайливе авторське поводження з фактажем та інтелігентність стилю. Робота над твором тривала три роки, протягом яких письменник то працював вдома у Львові, то [...]


Украинская Баннерная Сеть
21-07-2010

Пушкін з картами та колесом постав у Ольгополі

Незвичайний пам’ятник російському класику відкрили у селищі Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області. Бронзовий Пушкін біжить за колесом, а в руці тримає колоду карт.

Фото Олега Нича

Приводом для подібної монументальної пропаганди став буцімто віднайдений у архівах вірш, що його написав Алєксандр Пушкін саме в Ольгополі, дорогою на заслання. “Здесь ось кареты я сломал. Да сто рублей еще спустил в картишки” – зізнається російський поет. Саме ці рядки й увічнені в скульптурі.

Жителі Ольгополя давно почуваються європейцями, адже в центрі села є справжній куточок Європи. Коштом місцевої агрофірми створено сільський культурний центр: це прекрасні алеї з ліхтарями, фонтани, газони й клумби. Сюди приходить відпочивати сільська молодь, пенсіонери приводять онуків. Приїздять подивитись на таке диво й позаздрити ольгопільчанам жителі інших сіл.

Ініціатором створення такого культурного центру, як і багатьох інших проектів, є директор АФ «Ольгопіль» Павло Євгенович Каленич. Своїм невгамовним характером, потягом до прекрасного й навіть бунтарством він є близьким по духу до Олександра Пушкіна. В нього й народилась ідея відкрити в Ольгополі пам’ятник Пушкіну. За втілення ідеї Павла Каленича у бронзі взявся відомий скульптор Микола Крижанівський.

«Назвімо ідею встановлення пам’ятника Пушкіну в Ольгополі нашим хорошим культурним розвитком», — говорить Павло Каленич. І справді, на високу духовну планку, яку запропонували ольгопільчани, рівняється і обласна влада. «Тепер, з відкриттям пам’ятника Пушкіну, нам виділили 2,5 млн. гривень на будівництво дороги між Ольгополем та Чечельником, і вже закінчують її прокладання», — розповідає Павло Євгенович.

Цікаво, що сам Пушкін називає Ольгопіль “сквєрним городішком”, проте це словосполучення не знайшло відбутку у бронзі. Крім того ольгополянам пощадстило, що класик лише програвся там у карти – цікаво, як виглядав би монумент, якби Пушкін у Ольгополі побився чи напився – класик це полюбляв не менше, ніж азартні ігри. А якби ще знайшлася якась краля, що її Алєксандр Сєргєєвіч приголубив – ото б міг вийти монумент!

До речі, як ви гадаєте, якби у Ольгополі встановили пам’ятник Франку чи Шевченку, обласна влада теж брязнула б капшуком на 2.5 мільйони?

За повідомленнями ІТАР ТАСС та ДНЯ

VkontakteShare