25 років з дня загибелі Василя Стуса у радянському концтаборі – 4 вересня

У суботу, 4 вересня, о 12.00 запрошують вшанувати пам’ять поета на його могилі на Байковому цвинтарі в Києві (збір об 11.30 на центральному вході до цвинтаря).

«Кожна небайдужа людина може допомогти співвітчизникам долучитися до творчості генія, відчути дух його зверненого до кожного людського серця слова», – повідомили організатори заходу. З нагоди роковин українців закликають перечитайте тексти Стуса, згадати сповнені гідності слова та вчинки цієї людини.

Нагадаємо, у січні 1972 року поета заарештовують «за антирадянські наклепницькі документи і антирадянську агітацію». Стус одержав присуд: 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. Ув’язнення відбував у в’язниці Мордовської АРСР, заслання – в селищі Матросова Магаданської області. Присуджений термін відбув повністю.

До Києва повернувся влітку 1979 року. Згодом вступив до Української Гельсінської спілки. У травні 1980 р. знову обшук на квартирі, арешт, а восени суд і ще суворіший вирок: 10 років таборів особливого режиму і 5 – заслання. Відбувати особливий режим ув’язнення він був відправлений до табору в селищі Кучино Пермської області, де в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері зустрів свій останній час. Був похований на табірному цвинтарі у с. Борисово. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. У листопаді 1989 поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.

1991 Стуса посмертно відзначено Шевченківською премією за збірку поезій «Дорога болю» (1990).

ЗІК