Кокотюха написав сиквел Нестайківських “Тореадорів”

У Києві презентували підлітковий детектив видавництва АБА-Ба-Га-Ла-Ма-Га автора Андрія Кокотюхи “Таємниця козацького скарбу”.

За сюжетом детективу, двоє школярів і дівчинка Галка намагатимуться відшукати козацький скарб – бочку золотих монет і золоту козацьку булаву. Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє друзів під час літніх канікул наближаються до розгадки таємниці. Пан чи пропав, втікати чи залишатися, жити чи вмерти – ось такі непрості дорослі запитання постають перед відважними героями книги.

– Свою книжку я почав писати, ще коли мені тринадцятий минало, – зізнається Андрій Кокотюха. – Тоді я перечитував чи у восьмий, чи у двадцять восьмий раз Всеволода Нестайка “Тореадорів з Васюківки”. Так у мене і з’явилась ідея написати щось схоже.

За словами автора, навіть більшість героїв запозичено в Нестайка. Лише цапа Жору претворено на страуса Футбол. Але так само молоді герої протистоять компанії підлітків-розбишак та “чорним” археологам.

– Я не можу назвати цю книжку дитячою, – каже письменник. – Вона підліткова. Адже вибір за дітей часто роблять батьки, а підлітка можна обдурити лише раз. Тож їхній вибір книжки – це обдуманий крок. А для письменника найважче – це заставити когось купити його твір.

Андрій Кокотюха – український письменник, що заявив про себе в 1997 році своїм твором “Шлюбні ігри жаб”, написавши після цього ще майже два десятки книжок. Серед його доробку такі суспільно-політичні роботи, як: трилогія “Кримінальна Україна”, “Резонансні справи МВС” (у співавторстві з К.Стогнієм), “Чому Україна не Росія” та інші.

УНІАН

  • кокотюха

    да, молодці уніан: в кокотюхи 20 художніх книжок, а їх цікавить зовсім інший, не надто творчий доробок. до того ж цапа Жору назвали цапом Борею. тішить, що справді працюєш не для тих, хто погано переписує анотації та читає прес-релізи. мені б подзвонили, чи шо…

    • Редакція

      Розуміємо і визнаємо частку гріха на собі. У нас є рубрика "З перших вуст". Чи не напишете 2-3 тисячі знаків про цю книжку – те, що хочете, щоб читачі про неї знали. Ми надрукуємо.

  • кокотюха

    та причому тут редакція… це уважні професійні журналісти з уніану… про себе якось теж не козирно писати: сам пишу, сам читаю, сам високо оцінюю.

    • Редакція

      Ми передрукували, не читаючи 🙁 А з приводу самопрезентації – на жаль, типовий випадок. І коли йдеться про Вашу нову книжку, це якось можна зрозуміти – все-таки письменник з іменем і не обділений увагою журналістів – то решта авторів, які з різних причин не займаються розкрутом своєї нової книжки, це хвороба української літератури

  • кокотюха

    сьогодні о 14.00 буде прямий ефір по радіо з цього приводу. радіо державне, хрещатик, 26, а ось яка програма – забув. інформація на правах реклами :). між іншим, запитати в письменника (не тільки в мене), про що його нова книжка – тема для рубрики. хай самі спробують розказати, про що пишуть. а то пишуть потік свідомості… якщо автор чітко не скаже кількома реченнями, що і для чого написав, як читачам бути? ось так вирішаться болючі проблеми необхідності самореклами. принаймні, я так думаю. хоча можу помилятися, я не геній, це генії не помиляються.

    • Редакція

      Маєте рацію. Ми спеціально для таких самопрезентацій завели рубрику "З перших вуст". Послали журналістів на виставки, щоб вони порозпитували молодих письменників у бліц-режимі, саме так, як Ви говорите. І що? Жодне бліц-інтерв'ю не вийшло через те, що ЖОДЕН МОЛОДИЙ ПИСЬМЕННИК НЕ ЗМІГ ПОЯСНИТИ ПРО ЩО ЙОГО КНИЖКА І КОМУ ВАРТО ЇЇ ПРОЧИТАТИ. Отаке. Найкраща фраза належить Артемові Чеху: "Мою книжку раджу почитати тим, хто цікавиться мною та моїми думками". Це було після виходу його першої книжки. І сміх, і гріх, але правда.

  • кокотюха

    сумна правда. а потім кажуть, чому в нас такі письменники і такі книжки.