У Римі відкрили музей-вітальню Гоголя

Майже п’ять років Микола Гоголь провів у Римі. Тепер тут у помешканні, де він завершив написання першого тому «Мертвих душ», відкрили «музей-вітальню».

 

Невелике трикімнатне помешкання на вулиці Сістіна, 125 придбала дирекція Міжнародної асоціації «Премія ім. М.В. Гоголя в Італії». «Але це буде не музей, – зазначає директор асоціації Наталія Солоділіна. – Тобто, звичайний турист не зможе будь-коли піднятися в квартиру. Її можна буде відвідати лише з нагоди культурних заходів. Тут відбуватимуться презентації книг, поетичні читання, музичні вечори, художні виставки, спрямовані на слов’янсько-італійський культурний діалог».

 

На Щасливій вулиці

Відкриття «вітальні» відбулось святково: у театрі «Сістіна» поруч з будинком письменника відбувся пам’ятний вечір. На нього прибули 11 лауреатів премії ім. М.В. Гоголя. Вони символічно запалили маленькі свічки від однієї великої та вшанували пам’ять письменника й своїх колег-лауреатів, яких уже немає в живих: італійського режисера Тоніно Гуерра, російську поетесу Белу Ахмадуліну, українського актора Богдана Ступку.

 

Гоголівські герої на один вечір ожили в римському театрі Сістіна Гоголівські герої на один вечір «ожили» в римському театрі «Сістіна».

Усі лауреати зізнаються, що теж так би мовити «вийшли з «Шинелі» Гоголя». А для італійського актора Паоло Вілладжо гоголівська «маленька людина» стала долею. Вілладжо увічнив у відомому кожному італійцю багатосерійному фільмі інженера Фантоцці – вайлуватого, смішного та водночас зворушливого невдаху. «Працюючи над цим образом, я надихався творами Гоголя», – каже він.

 

У часи Миколи Гоголя вулиця Сістіна називалась via Felice, тобто – Щаслива вулиця. І для письменника це так і було. Живучи у кварталі художників у районі площі Барберіні, Гоголь плідно попрацював: тут з’явилась на світ остання редакція «Тараса Бульби», були написані знамениті «Шинель» та «Рим». За власним визнанням, італійська столиця була для письменника «батьківщиною душі». Ініціатори відкриття письменницької вітальні обставили її в дусі Гоголя; деякі меблі є справді антикварними тієї епохи, інші виконали на замовлення.

 

Римський декаданс

Чому українець Гоголь почувався вдома саме в Римі? «Гадаю, що Гоголь відчував зв’язок між римським бароко та українськими традиціями 17 сторіччя», – сказала в інтерв’ю DW професорка Веронського університету Джованні Броджі, яка присвятила одну зі своїх наукових робіт саме стосункам Гоголя з його улюбленим містом. На її думку, Гоголь відчував безсумнівний декаданс Рима, який йому нагадував декаданс давнього козацького світу. «У його часи це так і було: відблиски минулої слави, яка водночас залишалася наріжною спадщиною – для римської та української культурних традицій», – каже Броджі.

  Декаданс Рима нагадував Гоголю декаданс давнього козацького світу. На фото: будинок Гоголя в Римі
Дослідниця переконана, що Гоголь у Римі «знаходив якісь культурні координати, які йому були ближчі, ніж ті ж російські». Вона не погоджується з тими літературними критиками, які вважають оповідання Гоголя «Рим» не дуже вдалим. «Воно є просто чудовим, хоча, можливо, не таким досконалим, як, скажімо, оповідання петербурзького періоду, але в «Римі» є захоплюючі сторінки. Оповідання складне, там також кілька шарів прочитання». До того ж, підкреслює Броджі, з цього твору постають відносини письменника та міста.

 

Цей особливий зв’язок відчувається й донині. Святковий вечір став чудовою можливістю пригадати гоголівських героїв. У цьому організаторам допомогли студенти римського театрального вишу. Вони втілили Манілова і Коробочку, Хлєстакова та Чічікова, Городничого та Плюшкіна. А насамкінець сталось маленьке диво: зацокотіли копита, і на вулицю Сістіна в’їхав справжній фіакр, з якого вийшов Микола Васильович (актор Павло Кіпніс), обійняв своїх персонажів, а відтак піднявся у «своє» помешкання. Для лауреатів премії вечір продовжився вже «вдома» у письменника.

Dw.de