500 років Реформації. Як Мартіну Лютеру вдалося змінити хід історії й видати бестселер

«Мартін Лютер спалює буллу», гравюра на дереві, 1557

«Мартін Лютер спалює буллу», гравюра на дереві, 1557

У цей понеділок, 31 жовтня, у Німеччині офіційно почався ювілейний рік, присвячений Реформації, котра святкуватиме свій 500-річний ювілей 2017 року. У контексті цього пропоную згадати її «винуватця», німецького монаха з докторським званням, який зрушив світогляд середньовічного люду в напрямку секуляризації й модернізації, осмілившись піти в розріз із владою церковною й мирською — Папою Римським та кайзером. Згадати Мартіна Лютера.

Не лише до релігійної революції спричинився він, а й до політичних перетворень, які змінили світ. Сьогоднішнє розуміння свободи особистості й прав людини немислимо без 95 тез Мартіна Лютера. Вони з’явилися 31 жовтня 1517 року в місті Віттенберг на Ельбі й викликали релігійний розкол Європи, поділивши її на переважно німецьких протестантів і романських католиків. Бунтаря ж Мартіна було відлучено від церкви.

Бунтарство Лютера грунтувалося на переконанні, що віра — це дар Божий, самі лише добрі справи не можуть гарантувати пізнання Бога, а прощення гріхів слід чекати не від людей, а від самого Бога. Таким чином, відносини між людиною й Богом виходили на якісно новий рівень. Відтепер людина може звернутися до свого Творця безпосередньо, безпосередньо може просити прощення — для цього не потрібна ні церква, ні священики, ні святі як посередники. У його розумінні, Бог — це не суворий караючий суддя, а милосердний батько, рятівник тих, хто твердий у своїй вірі.

Відтак, чотири «кити» християнської віри — це:

  • Святе Письмо. Біблія є єдиним орієнтиром. (А не церковні діячі, в т.ч. й Папа Римський)
  • Божа благодать. Християнам прощаються гріхи не за заслуги, а з милості Божої. (І не через індульгенції або інший фінасовий «викуп»)
  • Христос. Жертва Ісуса на хресті за вину людей — це місток до Бога.
  • Віра. «Лише через віру Христос є серед нас, у нас».

Мартін Лютер нагадав, що християнство — це не релігія ієрархій, себелюбства, накопичення та егоїзму, а це релігія милосердя, прощення й турботи про ближнього. Він заклав інтелектуальні основи демократизації, модерного розуміння свободи віросповідання та права на самовизначення. Це богословське послання припало з одного боку на розквіт продажу індульгенцій церквою (що й стало поштовхом до лютерової критики), а з іншого — на початок книгодрукування. В результаті жодне оновлення світової релігії не мало такого величезного соціального впливу, як Реформація.

Хоча Лютер і не планував церковного розколу, та його динамічні ідеї були достатньо радикальними, аби це сталося. У той час, як лютеранська церква є відносно модерною, наближеною до народу, католицька церква шукає шляхів до модернізації. Через майже 500 років католики та протестанти символічно об’єднуються у святкуванні Дня Реформації ойкуменічною (спільною) месою в місті Лунд. Це історична подія. Адже Папа Римський і Головний представник лютеранських церков ще ніколи не робили нічого подібного на такому рівні спільно. Вони дають сигнал, що намагаються перенести фокус на спільні витоки, і що Реформація — це нагода, скажімо «перевідкрити» для себе Ісуса Христа. Тенденція міжконфесійного порозуміння вималювалася в цьому році яскраво. Декілька тижнів тому, коли до Риму прибуло близько тисячі паломників з Німеччини — католиків і протестантів, Папа Франциск на питання: «Хто краще: протестанти чи католики?», відповів німецькою(!): «Краще усі разом».

… А того далекого 1521 року на шляху до Віттенберга підводу Лютера зупинили озброєні вершники. І викрали реформатора. Як згодом з’ясувалося, це був наказ саксонського курфюрста Фрідріха. На благо Мартіна: щоб вберегти бунтаря від небезпеки. І ось тут в Тюрингії, у вежі Вартбург, Мартін Лютер стає перекладачем. У вимушеному екзилі він працює над Новим Завітом, а згодом «дарує» Біблію люду. У вересні 1522 року надруковано перше видання на 3000 екземплярів. Це бестселлер. І його розпродано протягом декількох тижнів. Згодом Лютер та його колеги почали перекладати Старий Завіт. Перше повне видання Біблії Лютера з’явилося 1534 року. Імпульсивний, драматичний, творчий — переклад Мартіна Лютера водночас захоплював та шокував сучасників.

Втім, Лютер не є першим перекладачем Біблії народною (німецькою) мовою. Ще до нього було надруковано 18 видань. Та лише його переклад, цього «скандального автора», блискавично розійшовся великим тиражем (дякуючи й революційним технологіям друку Гутенберга). По-перше, це відбулося почасти тому, що для перекладу Лютер обрав не якийсь один із багатьох німецьких діалектів, а так звану lingua franca німецького варіанту, найбільш поширену на ті часи мову канцелярії — саксонську. Це була мова офіційна для всіх князів і королів в Німеччині. Її розуміли і на півдні, й на півночі, на заході, й на сході німецьких земель. По-друге, Мартін Лютер використовував зрозумілі для народу метафори. По-третє, він був першим, хто працюючи над перекладом, звертався не лише до латинського перекладу Біблії з IV століття, а й до першоджерел грецькою мовою та на івриті, які було опубліковано лише декількома роками раніше. А ще він мав під рукою модерні на той час критичні тексти Еразма Роттердамського з 1519 року. Винахідливим був Лютер також: наприклад, «козел відпущення» (в оригіналі «Sündenbock») — це його творча знахідка. За такий творчий підхід до мови його століттями хвалебно підносили німецькі літератори й мовознавці.

З літературної ж перспективи Мартін Лютер створив один із найважливіших документів, завдяки яким розвинулася загальнонімецька мова, література й культура. Завдяки його перекладу зрозумілою усім народницькою мовою, церква втратила централізоване право «розповідати» про Письмо. Кожен міг сам його читати. Це була «демократизація» Святого Слова, адже відтепер можна було аналізувати написане самостійно. А у школах до 1800 року Біблія була основною навчальною книгою. «Лютер дав нам нашу мову. Це також мова Гете, Шиллера, Віланда», — стверджує колишній президент Німецької академії мови та літератури Клаус Райхерт.

Через памфлети, проповіді, церковні пісні та переклад Біблії на німецьку мову, Лютерові ідеї й переконання проникали в народ. Поряд з тим, Реформація була б не мислима без винаходу друкарства, як сьогодні ютюб-канали немислимі без інтернету.

До ювілею Реформації в 2017 підготовано й нове видання Біблії Лютера, з корективами. Над ним працювала команда з 50 експертів Святого Письма. Багато неточностей і помилок тепер відкориговано. А 31 жовтня 2016 року на церковній службі в Айзенах нове видання лютеранської Біблії урочисто вийшло у обіг.