Джим Кей про роботу над ілюстраціями до Гаррі Поттера

Джим Кей — британський художник та ілюстратор. Серед великої кількості його робіт найвідомішими стали ілюстрації до серії книг про Гаррі Поттера і книги Патріка Несса «Голос монстра», за яку в 2012 році він отримав медаль Кейт Ґрінвей (щорічна нагорода кращим ілюстраторам дитячих книжок).

Крім того, Джим займається створенням інсталяцій для галерей і концептів кіно й телебачення. Джерелом натхнення його творчості є старовинні книги, фільми Девіда Ліна, моделі комах, садівництво, музика різних епох, музеї, бібліотеки та галереї, особливо Тейт і Королівські ботанічні сади Кью.

В Україні завдяки видавництву А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, вийшло дві книги проілюстровані Джимом Кеєм: «Гаррі Поттер і філософський камінь» та «Гаррі Поттер і таємна кімната».

«Я була глибоко зворушена, коли побачила малюнки Джима Кея. Мені до вподоби його бачення Гаррі Поттера. Вдячна йому за такі талановиті ілюстрації. Це для мене велика честь», каже Джоан Ролінг.

Ось що сам Джим Кей розповідає про свою роботу над малюнками до книг Джоан Ролінг на його офіційному сайті:

Ви можете побачити, як я працював над книгою:

Працювати над «Таємною кімнатою» було неймовірно важко. У мене з командою зайняло два з половиною роки на розробку оформлення першої книги. І лише вісім місяців, щоб зробити другу. Ускладнило процес ще й те, що я захворів. Спасибі всім моїм друзям за допомогу протягом року, я б ніколи не закінчив книгу без вашої підтримки. Видавництво «Bloomsbury Publishing» випустило кілька зображень з «Таємної Кімнати», і одне з них Фенікс, що зображений нижче.

Ця ілюстрація стала для мене ідеальною можливістю використати найяскравіші кольори. Я великий шанувальник серії книг про тамплієрів «Ology», які надихнули мене на створення малюнків у цьому стилі.

Я обожнюю Геґріда, малювати його — одне задоволення. Одного прекрасного дня зроблю власне видання про велетнів. Маю невелику ідею щодо сюжету (в Китаї), але їй доведеться трошки полежати на полиці, поки не зроблю всього Поттера. У всякому разі, ось хатина Геґріда. З нетерпінням чекаю початку роботи над деталями інтер’єру та обрамлення цієї халупки.

Захоплююсь книгами, про які автор згадує в магічному світі Поттера, я б дуже хотів проілюструвати їх! Особливо текст про Драконів. Було дуже весело та смішно, як головний герой описував яйця в «Фантастичних звірах».

Сортувальний Капелюх у книзі «Гаррі Поттер і філософський камінь» описаний Ролінг як «сильно залатаний». Пригадую, як бачив декілька років тому в Королівському музеї в Единбурзі один латаний перелатаний шматок тканини. Ніколи не знаєш, коли стануть корисними нотатки.

А ось Герміона чаклує над синім полум’ям у банці. Двері на зображенні подібні на портал церкви Всіх Святих у Торнхемі, яку я відвідав минулого року. Красива будівля і повна кажанів! Я відвідав багато церков, величних будинків та особняків, ілюструючи цю книгу. Коли жив у Харроу, то помітив, що на школі видряпані імена випускників, тож вони наче вросли в цеглини. Був абсолютно зачарований цим графіті; деякі чудові старі різьблення можна побачити в Абердинському університеті, але кращі на тепер знаходяться в Лондонському Тауері.

Мелфой у магічної швеї мадам Малкін. Цікава маленька хитрість в тому, що якщо ви зображуєте очі людини абсолютно симетрично, обличчя виходить трошки моторошним (обличчя більшості людей дещо хиткіші в реальності). Малювати обличчя, дотримуючись ідеальних пропорцій — досить важко, але я не можу витрачати більше, ніж кілька днів на одне зображення, бо на кожну книгу припадає понад 100 ілюстрацій. Я зобразив Мелфоя в слизеринській мантії, сподіваючись, що він виглядатиме досить самовпевнено.

Геґрід в дерев’яній халупі. Повторюсь, що цей мій улюблений персонаж, і я нарешті визначився, як зобразити відзнаки та емблеми на його пальто (коли я був дитиною, шкільний сторож мав звичку носити значки та маленькі дрібнички, подаровані дітьми, це і дало мені ідею). Обожнюю малювати гігантів. Вони нагадують дорослим, час дитинства, час, коли ти був маленького зросту, а дорослі — тільки лісом ніг.

А ось і начерки портрету Рона, яке було використано в прес-релізі. Думаю, що ці портрети матимуть важливіше значення в першій книзі, оскільки потрібно представити читачеві нашу інтерпретацію головних героїв. (Від редактора: книгу вже видано і Рональда Візлі зображено саме таким чином).

Спасибі за ваш інтерес. Для всіх тих молодих читачів, які люблять малювати — так тримати! Пам’ятайте, що ваші ідеї є дуже важливими, а техніка прийде разом з практикою. Тому не засмучуйтесь, якщо речі не завжди виходять так, як ви б цього хотіли. Я ніколи не робив ілюстрацію, яка була б «закінчена», або якою я був би особливо задоволений, але продовжую пробувати та творити щось досконаліше. Інколи ці помилки роблять нас кращими та сильнішими.

За матеріалами сайту http://www.jimkay.co.uk/home/harry-potter/