Юрко Юрченко: “Мудрість твору про Колобка мені досі не зрозуміла”










Юрій Нечистяк раніше був відомий українському загалові під псевдонімом „Юрко Юрченко”; тепер же його дедалі ліпше знають як Юркеша – у складі однойменного гурту. Важко впізнати романтичного й дещо меланхолійного Юрка в колоритно-ексцентричному, нестримно-бурхливому Юркеші, що всією своєю творчістю доводить: немає сумних часів – є сумні люди, але він – не з таких.

 

 

– Чи маєте намір зібрати власну бібліотеку? Які книжки Ви насамперед поставили б на полиці?

– Бібліотеку збирають у двох випадках. Перший – як елемент дизайну – тоді це повне зібрання модних і не дуже авторів у гарній кімнаті з дорогими меблями. Друзі приходять і розуміють, що в тебе гарний смак. Другий випадок – внутрішня потреба інтелектуально розвиватися. Бо є питання, на які конче необхідні відповіді. О! А відповіді є в розумних книжках. От люди й шукають, купують, купують, шукають. Бібліотека росте. А крім того, друзі приходять і розуміють: який ти розумний, аж страшно.

На сьогодні особисто для мене таких стимулів немає. Чому? Тому що в мене на полиці одна-єдина книга – Біблія.

–Ви не відчуваєте потреби в читанні?

–Ні, чому. Дуже велику потребу в літературі я мав у дитинстві. Я прочитав майже всі книжки сільської та шкільної бібліотек села Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області: від Жюля Верна до Павла Загребельного. Зараз же мені близька творчість тих авторів, думка яких збігається з мудрістю Господа Бога. Але я навмисно не називаю ніяких імен, щоб не відволікатись від головного. Розумієте, в мене просто немає потреби хизуватися, піднімати себе в очах інтелектуалів, називаючи ту літературу, яку я читаю. Моя бабуся взагалі не прочитала жодної книжки, однак була дуже мудрою людиною.

–Чимало музикантів читають езотеричну літературу. Вас цікавлять такі книжки?

–Був такий період, коли цікавили, – період пошуку. Але філософія, езотерика, містика, східні мудряцтва тільки мене заплутали й не відповіли на основні питання. Знаєте, все це – як дерматин замість шкіри, як соя замість м’яса, як цифрові технології чи вінілові платівки замість баяна. Істина одна – Бог.

–Чи є конкретні автори, конкретні твори, що вплинули на ваше творче становлення? Завдяки яким ви генеруєте образи для своєї лірики, музики?

–„Майстер і Маргарита” Булгакова. Українська народна казка ”Колобок”. Мудрість цього твору (про Колобка) досі мені не зрозуміла.

–Вражає. Не могли б ви пояснити, як вплинув на вашу творчість Колобок?

–Щоби зрозуміти, що і як вплинуло на мою творчість, достатньо послухати дебютний альбом „Ой” гурту „Юркеш” (пардон за рекламу). Говорити про музику – це як танцювати про архітектуру. Моя думка така: все потрібно сприймати з гумором.

–Які книжки Ви читаєте своїм дітям?

–Читаю радянську та українську класику – Корнєя Чуковського, Самуїла Маршака, Агнію Барто, Платона Воронька і т.д. Всі ці Бармалєї, Чебурашки, Мойдодири – геніальні вигадки геніальних людей. Я й сам поет-імпровізатор.

–Це, напевно, ті самі книжки, які читали у дитинстві вам. А як же сучасні дитячі літератори? Чи „Гарі Потер” – пролітає?

–Так.

–Чи є якісь книжки, які б ви не дозволили читати своїм дітям?

–На жаль, непотріб заборонити неможливо. Заборонений плід – солодкий, тим більше для дітей. Потрібна свобода вибору під пильним наглядом батьків.

–Ви коли-небудь пробували себе в ролі письменника – ну так, крім шкільних творів про Чіпку?

–Пробував. І до речі, „Чіпка” – один із моїх вдалих творів.

–Не знаю, чи можу я цим пишатися, але „Чіпка” – це й один із моїх вдалих творів!

–Плагіат! Або, напевно, „Чіпка” – це така алегорично-загальна назва творів усіх літературних початківців (сміється). Вибачте за необізнаність.

–І все-таки, щось оригінальніше Ви задумували (починали, завершували)?

–Так. Є ідеї, є бажання. Але немає доцільності самовираження у формі художнього чи документального слова. Мене більше цікавлять висновки, ніж роздуми. А їх (висновки) вже написано! „Все украдено до нас…”

–В ідилічній картині майбутнього, де Ви живете в будиночку на березі Чорного моря й вирощуєте виноград, Ви часом не пишете мемуарів або трактатів типу „Як доглядати за виноградом”?

–Саме така картина є найкращою і найбажанішою для мене. Або Ви випадково запитали про виноград, або я стаю відомим і про мої мрії знає багато шанувальників.

Антоніна Окініна

  • Анонімний

    "…Чому? Тому що в мене на полиці одна-єдина книга – Біблія…."

    Мені страшне як подобається "Другий закон Мойсеїв" і книга Буття, і ще книга Царів, бо про всі ідіотичні приколи авторів у дитинстві читав у Лео Таксиля.

    Я так розумію, що пан Нечистяк читає виключно Притчі і Еклезіаста? Так це ж світська література, даруйте, а про Піснь Пісень я мовчу… Щось тут неофітське таке чути… Мабуть, пан Юрій нещодавно почав відвідувати церкву божу, але, сзоже, не більш як рік.

    А колись був розумний і талановитий юнак…

  • Цікавий

    Так говорять тоді, коли не читають взагалі. Одразу згадують про Біблію чи Кобзар. Старий прийом.