«Київські Лаври» по-міжнародному… себто по-російському

Як не дивно, ЗМІ практично не помітили того, що 13-17 травня у Києві відбувся 6 Міжнародний фестиваль поезії «Київські Лаври: діалог культур». За традицією, наприкінці весни у Києві зібралися понад 100 поетів із дев’яти країн (України, Білорусі, Росії, Польщі, Грузії, Естонії, Франції, США). Як і в попередні роки, організатором і генеральним спонсором фестивалю виступив журнал про сучасну культуру «ШО».

50 годин чистого часу звучали вірші на основних майданчиках фестивалю: Київському будинку вчителя і фестивалю-ресторації «Диван» на Бесарабській площі.

Не покрививши душею, можна сказати, що найчастіше на фестивалі лунала російська мова, хоча і проукраїнські настрої були сильні. Просто їх було менше. Тому цілком можна зрозуміти тих, хто звинувачує «Київські Лаври» у просуванні суто російської культури. Хотілось би вірити, що озвучена в мережі позиція організатора і натхненника цього фестивалю – Олександра Кабанова – справді передбачає збільшення українських заходів на «Київських Лаврах», якщо самі українські поети виступлять ініціаторами.

 

Дарек Фокс читає свої вірші в українському перекладі

Цього року «Київські Лаври» можна назвати фестивалем переказів – велику частину фестивалю складала саме перекладена поезія. Наприклад, у день відкриття ввечері у програмі «Взаємні переклади» можна було почути переклади з російської на українську Сергія Жадана та Олени Фанайлової. На другий день відбувся вечір грузинської поезії, на якому були представлені Шота Іашвілі, Ніко Джорджанелі, Звіад Ратіані, Інна Кулєшова (Тбілісі) у перекладах російською Олексія Цвєткова, Бахита Кенжеєва, Бориса Херсонського. Трохи пізніше долучився і Польський інститут в Україні та журнал «ШО», представивши публіці Дарека Фокса та Евгеніуша Ткачишин-Дицького в перекладах Андрія Бондаря та Маріанни Кіяновської. Наступного дня Польський інститут представляв Йоанну Мюллер та Тадеуша Домбровського у перекладах Маріанни Кіяновської та Василя Лозинського, а найкращим вечором перекладів, за словами одного з організаторів фестивалю Юрія Володарського, став вечір перекладів сучасної американської поезії відомої поетеси Віри Павлової (Москва – Нью-Йорк) за участю Стівена Сеймура (Нью-Йорк).

У «Київських Лаврах» у фестиваль-ресторації «Диван» щодня відбувалося щось цікаве: музика (Хеві Весел Жок від групи «MAHAGON»; група «Noein» з Києва), презентація найкращої поетичної книги 2010 року за версією «Культурної ініціативи»; проект «НОВА КНИГА»: сліпучо-куртуазний Вадим Степанцов; вечір Дмитра Водєннікова за участю Олега Васєніна (Москва), «Літфест»; а після 21.30 наставала ГУЛЬНЯ ДОСХОЧУ: виступи гуртів («Stiletto heels»), проект Дмитра Лазуткіна «Сердечне дресирування»: Оксана Забужко, Галина Крук, Світлана Поваляєва, Карина Тумаєва, та проект Олега Коцарєва «Пригодницька поезія»: Олег Коцарев, Павло Коробчук, Владислав Волочай, Олена Степаненко, Гєник Бєляков, Юлія Стахівська, Богдан-Олег Горобчук, Катріна Хаддад, Олександр Моцар, Сергій Прилуцький та Арсеній Капеліст. Не всі заявлені учасники змогли бути, часто їхні імена лише спокушали потенційних відвідувачів. Зазвичай вхід на заходи фестивалю у «Дивані» був платний, проте траплялися приємні випадки.

 

Анна Матасова читає свої вірші на проекті «Карельські пальми в снігу»

З інших подій, що відбувалися на фестивалі, хотілось би відзначити проект «Карельські пальми в снігу», Казанський фестиваль поезії з проектом «Сабантуй», проект «Сімейна справа», який проводив Юрій Володарський та проект Андрія Коровіна «Дім Булкакова представляє…»

Під час роботи фестивалю було представлено журнал «Інтерпоезія» (Нью-Йорк). Це зробили Олексій Цвєтков, Андрій Грицман (головний редактор), Бахит Кенжєєв та Олександр Стесін. А далі Андрій Любка представив проект «Чотири сторони світу»: сучасна українська поезія», учасниками якого були Петро Мідянка (Закарпаття), Дмитро Кремінь (Миколаїв), Тарас Федюк та Павло Вольвач (Київ).

Серед подій, що проходили не на основних сценах фестивалю, кілька окремих слів варто сказати про круглий стіл «Українська критика: в пошуках великого роману» за участю Юрія Макарова, Анатолія Дністрового, Ірини Барметової, Михайла Бриниха, Яни Дубинянської, Костянтина Родика та Юрія Володарського. Модератор Ірина Славінська допомагала присутнім визначитися з критеріями, за якими можна визначити, «великий» роман чи «не великий». Дискусія вийшла гостра – частково за рахунок участі неофіційних гостей із залу. Врешті-решт було вирішено, що найближчим часом поява справді великого роману в українській літературі можлива, але малоймовірна.

Звичайно, який же фестиваль без нагород? Ще на відкритті «Київських Лаврів» вручали «Молодіжну Премію Фестивалю» – для авторів до 35 років, які пишуть талановиті вірші будь-якою мовою. Цьогорічними лауреатами премії стали Андрій Любка та Олег Коцарєв. Кожному вручав приз (ноутбук від компанії «Ringoo») головний редактор журналу «ШО» та організатор фестивалю Олексій Кабанов.

Юрій Володарський, один із організаторів фестивалю: «Яку мету переслідував наш фестиваль? Перш за все – познайомити слухачів із якомога більшою кількістю поетів з різних країн, з хорошою якісною лірикою, орієнтованою на читача, що думає. Приємно, що на заходах фестивалю стало більше слухачів, не пов’язаних із різними поетичними групами та течіями. Це відверто подивувало! І більше стало приходити молоді, яка прагне послухати гарну якісну поезію. Це якраз вдалося»

Павло Тацій