Книжковий світ-2011: зірки, сало, японці та вампіри

Осінь – це пора, коли птахи відлітають до вирію, а видавці з’їжджаються до Києва на черговий книжковий ярмарок. Тому у традиційний час, 10 листопада, у традиційному місці (якщо раптом хтось іще не знає – експоцентр «Спортивний», вул. Фізкультури, 1) офіційно відкрився Чотирнадцятий Київський міжнародний книжковий ярмарок «МЕДВІН: Книжковий світ–2011».

Куратор культурної програми «Книжкового світу-2011» Віталій Капранов

та Генеральний директор виставкової компанії «МЕДВІН» Едвін Задорожний

.

Цього разу, як і на попередньому ярмарку, офіціозом відкриття керував один із невтомних Братів Капранових. Він доклав усіх зусиль, щоб відкриття пройшло динамічно, і чудово доповнював протокольні слова посадовців своїм почуттям гумору. Особливо запам’ятався виступ заступника Міністра культури і туризму України Вікторії Лісничої – її головний меседж був такий: на державу навіть не розраховуйте, лише ентузіазм та самовіддана праця бібліотекарів врятує країну від епідемії некультурності на неписьменності…

На церемонії відкриття виставки від імені фантастів слово брав

Сергій Дяченко

.

Головною окрасою церемонії відкриття була «третя Влада – Влада Прокаєва». Утім, вона взагалі здатна прикрасити будь-який захід…

Перший день роботи ярмарку пройшов під знаком ще однієї красуні – Ольги Сумської та під гаслом «Зірки на Книжковому світі». Актриса щедро ділилася секретами своєї нев’янучої краси – власне, їх було зібрано у цілу книжку, яку Сумська і презентувала на ярмарку. Книжку могли придбати всі охочі, та ще й з автографом. Або й просто поспілкуватися з улюбленою актрисою, яку ще довго можна було спостерігати в залі.

А потім Ольга Сумська навіть допомогла своїй давній подрузі Руслані Писанці – та теж презентувала власну книгу (збірник рецептів), лише у напрямку роботи «Книга і кухня». Страва, яку Руслана Писанка прилюдно готувала на кухні MERX, називалася «Сало. Цілком таємно», і охочих її покуштувати було так багато, що вистачило лише найсильнішим:). Але ж ми сюди не їсти прийшли! Та й саме споглядання процесу приготування було самодостатнім задоволенням.

Писанка та Сумська цілувалися і мінялися книжками… А хто залишився голодним, спокійно міг зробити собі бутерброд із салом – чого-чого, а цього добра було з запасом.

У другу зміну літературну кухню окупували японці. Українсько-Японський центр просував японську культуру найкоротшим шляхом – через шлунок. Пресовані суші з вугрем, м’ясні кульки з рисом, тушкований тофу, суп місо… Назв багато, але японські порції для нашої людини суто декоративні. Зате всім вистачило самої атмосфери – такої, знаєте, невловимо-камерної… японської, либонь…

Напрямок «Книга, театр і кіно» поки що цебенить тоненькою цівочкою – у перший день виставки це був показ жменьці найстійкіших стрічки-володаря Канської пальмової гілки «Крос» Марини Вроди та фільмів-переможців фестивалю україномовного кіно «Відкрита ніч». І очікувати, що він ще себе покаже, не доводиться – у програмі заходів на наступні дні теж нема гучних анонсів. Хіба що вистава за повістю відомих фантастів Г. Л. Олді від театру-студії «Райдо», які 30 жовтня цього року представили світові цю прем`єру. Відвідувачі виставки можуть запросто стати очевидцями цього фантастичного дійства, справжньої театральної новинки, завітавши сьогодні увечері до «Експоцентру «Спортивний».

Майстер-кляса цілий день не пасла задніх. Протягом дня тут можна було навчитися робити ляльки-мотанки та витинанки, плести з бісеру та опанувати краснопис. Скільки прикладних умінь!

У роботі ярмарку додався новий напрямок – «Книга і бібліотека». Цілком логічний, якщо подумати. Бібліотекарі окупували одну аудиторію і досхочу проводили круглі столи, презентації, дискусії… Приємно, що попри певний консерватизм, притаманний бібліотекарям у силу професії, мова часто йшла про нові інноваційні технології.

 

Володимир Єшкілєв на стенді видавництва «Фоліо»

.

Який же книжковий ярмарок без автограф-сесій? Звичайно, письменники це робили – і разом, і поодинці. Хоча заради справедливості слід сказати, що захід, який у програмі фігурував як «Спільна автограф-сесія «20 письменників сучасної України», таким не був. Так, письменники прийшли, але ми всі вміємо рахувати до двадцяти і можемо точно сказати, що їх там було зовсім не двадцять! Та що там казати! І на Форумі у Львові на такій самій акції не було повного складу.

Лада Лузіна, Ірен Роздобудько, Максим Кідрук на спільній автограф-сесії розглядають спецвипуск газети «Друг читача»

.

Ще одне традиційне заняття письменників та видавців на книжковому ярмарку – презентація нових книжок. І тут треба проявляти максимум творчості, щоб зацікавити потенційного читача/покупця. Ось 22-річна письменниця Ганна Чіпко, презентуючи свою претензійну книгу «Примхи Амура», не лише запросила самого Амура, а й влаштувала конкурси з призами. Хоча народ на «МЕДВІН» усе одно балуваний – він навіть на таке не поспішає реагувати…

Молода авторка Ганна Чіпко на презентації своєї книги

.

Якби серед видавництв проводився конкурс на креативність заходів, пальму першості одержав би «Навчальна книга – Богдан». Першим інформаційним приводом згадати про себе стало відкриття безстрокової виставки-продажу оригіналів книжкових ілюстрацій (у красивих рамочках) Ганни Осадко. Проте ілюстрації можна було і просто одержати як бонус – при купівлі серії книг.

Ліворуч – художниця Ганна Осадко, праворуч – голосування за кращу серію видавництва «Навчальна книга – Богдан»

.

Але інша вигадка цього видавництва взагалі примушує зняти капелюха. Яка улюблена розвага українців? Вибори! То її можна пустити у мирне русло, поєднавши приємне з корисним… Ось «Навчальна книга – Богдан» і запропонувала відвідувачам виставки проголосувати гривнею за улюблену серію книжок. Бюлетенем для голосування вважається грошова одиниця будь-якого номіналу! Скриньки прозорі – голосування абсолютно чесне! Обираючи, куди вкинути купюру, зважайте на наклейку на урні. Підрахунок голосів відбуватиметься у заключний день виставки – і рахуватимуть не кількість купюр, а загальну суму. І потім на всі зібрані таким чином кошти буде придбано книги, за які віддано голоси, для спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №2. (Організатори тактовно опускають слова «для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».)

Особливою прикрасою цього дня стала «літВОЛИНКА». Акція відбулася «в день пам’яті ста сорока героїчних шотландців, що полягли в нерівному бою проти турків або татар, або поляків, або навіть і москалів п’ятсот років тому біля села N на річці Псел. Можливо, це були і не шотландці, можливо, вони полягли від рук місцевих жителів, але вчинок цих воїнів був героїчним, і пам’ять про нього буде жити вічно. Невідомо, де поховані ці герої, і чи взагалі були вони похованими».

Що ж робили шотландці у цих місцях? Відповідь на це питання шукали: Мак-Олаф Клеменсен (він узагалі це все організовував) , Іван Мак-Андрусяк, Світлана Мак-Богдан, Ярослав Мак-Гадзінський, Артем Мак-Захарченко, Андрій Мак-Любка, Анна Мак-Малігон, Олеся Мак-Мамчич, граф Олександр фон Ман, Олена Мак-Сименко… Захід відвідав особливий гість – посол Шкотландії в Україні, містер Мак-Лейстон.

Почесний гість заходу – Посол  Шкотландії в Україні, містер Мак-Лейстон:)

.

Такого сюру книжковий ярмарок ще не знав! І версії появи шотландців на Полтавщині були одна краща за іншу (особливо про туристичні цілі походу шотландських скаутів українським Лівобережжям). Та й інші історії вражали (наприклад, про шведських солдатів, які поховали свого загиблого короля Карла у полтавських степах і насипали над ним курган БРОНЗОВОЇ ДОБИ). Олена Мак-Захарченко, вийшовши виступати з цього питання, взагалі сказала: «Шотландці на «ш» і шумери на «ш», тому я вам почитаю про шумерів!» (Хіба що хочеться відзначити Оксану Мак-Самару – вона взагалі прочитала переклад знаменитої Стівенсонової балади про вересовий ель, у який фігурують шотландці. Вийшло просто в яблучко!)

Артем Мак-Захарченко

.

Коротше кажучи, було це все дуже весело, і літературні читання відбулися настільки ненав’язливо, що присутні взагалі не стомилися. Тим більше час від часу наставали музичні паузи – обіцяна волинка (хоча правильніше було б казати «коза» або «дуда», але це вже філологічні тонкощі) лунала, додаючи колориту цьому неймовірному дійству.

А тим часом на п’ятому поверсі паралельно розпочалася міжнародна літературна конференція «Дні фантастики в Києві». Ну, любителі фантастики у цей час зазвичай впадають у сплячку до квітня, але для таких собі «шатунів» сьогодні було влаштовано перегляд фантастичних фільмів Максима Фірсенка та влаштовано семінар зі східної фантастики. На цьому семінарі фахівець із музею Ханенка (нам вдалося випитати його вербальний ідентифікатор – Євген Есауленко) прочитав дуже цікаву доповідь «Безсмертя графа Дракули: образ вампіра у художній літературі та фольклорі».

Родзинкою доповіді був пластир на шиї пана Есауленка :). Якщо як слід придивитися, на фото це теж видно…

Отже, в цілому «МЕДВІН: Книжковий світ-2011» можна привітати із вдалим стартом. Чи зможе він закріпити цей успіх – подивимося протягом найближчих трьох днів!

Атанайя Та
Фото Христини Приліп