Київ дочекався відкриття “Медвіна”!

Попри свій порядковий номер, ХІІІ Київський міжнародний книжковий ярмарок «Медвін: Книжковий світ-2010», який 11 листопада урочисто стартував на своєму звичайному місці – експоцентрі «Спортивному», зібрав повний аншлаг. Церемонія його офіційного відкриття включала акцію до 60-річчя Європейської конвенції з прав людини та 15-річчя членства України у Раді Європи. У літературну кав’ярню, де все це і відбувалося, пробитися було дуже важко – слово мав перший президент України Леонід Кравчук. Хоча, що довшим це слово було, то менше люду залишалося в залі: все-таки не кожен готовий півгодини слухати політика, який свого часу скомпрометував себе, як лише міг, і тепер за прикладом свого наступника вирішив дебютувати в якості письменника, презентуючи на ярмарку власний опус із не менш глибокодумною назвою «Одна Україна, єдиний народ». Проте гнилими помідорами не закидали – толерантний ми –все-таки народ…

Проте церемонія офіційного відкриття не перетворилася на традиційне змагання з балаканини – у кінці брати Капранови утнули сюрприз. Один із них продефілював залом у костюмі видавця-2011 – принаймні він запевнив, що тенденція у книговидавництві до того приведе. Мовляв, зараз видається менше однієї української книжки на одного громадянина України, тому незабаром усі видавці вдягнуться за запропонованим зразком і підуть жебрати попідтинню. Майстер-клас із цього заняття відразу і було влаштовано – виглядало і смішно, і тривожно водночас…

Ольга Сумська прийшла на кухню біля літературної кав’ярні, аби публічно довести: її книга рецептів, яка теж презентується на виставці, була написана на основі власного досвіду. На очах усіх охочих вона влаштувала чудовий кулінарний дует із одним із братів Капранових – організатором і натхненником кулінарного напрямку на медвінівському ярмарку.

На майданчику «Майстер-кляса» напрямок «Книжка і образотворче мистецтво» втілювався у майстер класи для всіх бажаючих – їх учили каліграфії, створення монотипій та 3Д листівок. А що – раптом книговидавництво взагалі вимре, краще ж уміти зробити книжку самотужки?

Андрій Кузьменко теж видав книгу, хоча від звання письменника завзято відхрещується. Лідер гурту «Скрябін» презентував збірку власних оповідань «Я «Побєда» і Берлін». Клянеться і божиться, що не хотів таким чином збільшити кількість своїх фанів – та й правильно, куди вже більше…

Олександр Ірванець у перший день ще нічого не презентував – прийшов просто на власну автограф-сесію – зате мав змогу потусуватися з колегами і поспілкуватися з читачами.

Анатолій Дністровий презентував свою книгу «Дрозофіла над томом Канта». Прихильників у нього виявилося більше, ніж здавалося на початку презентації – на звук голосу Дністрового збіглося немало поціновувачів його творчості.

Доки життя на ярмарку кипіло і вирувало, в актовому залі відбувалось урочисте засідання з нагоди вручення нагород переможцям та лауреатам І Всеукраїнського конкурсу видань для вищих навчальних закладів «Університетська книга». У повітрі майже відчувався запах нафталіну – проте ті, хто потерпає від ностальгії за радянськими часами, могли б завітати до цієї оази офіціозу.

Радіо «Ера» дотримало своєї обіцянки вести трансляцію з ярмарку в прямому ефірі. Радіоведучі не обмежувалися коментуванням подій, яких на ярмарку аж ніяк не бракувало, а влаштовували справжні літературні дискусії.

Андрій Курков останні кілька років приїздить на книжковий ярмарок не лише презентувати власні твори (здається, з його тиражами у світі йому не так уже й принципово, скільки українців прочитають його книги), а допомагати своїм друзям. Наприклад, Сергієві Лазо з його «Концертом для одинокого голоса». Назва виявилась оманливою – пан Лазо виконував свої пісні українською. Дрібниця, а приємно!

Юрій Винничук приїхав зі Львова, щоб презентувати цілий стос своїх нових книжок! На презентації він розповідав про деякі неофіційні подробиці власної біографії, які, власне, й дозволили йому написати те, що він написав…

Паралельно з книжковим ярмарком почалися «Дні фантастики в Києві». У перший день фантасти презентували літоб’єднання «Кобзар» та мережевий конкурс «Зоряна фортеця» (www.starfort.in.ua), а також заслухали три страшенно цікаві усні доповіді. Ось де не було місця мертвому формалізму! (Шкода, що на знімку не видно бутафорського меча, яким Григорій Панченко вказував на тих, чиє запитання готовий почути!)

Презентація збірки поезій Івана Драча «Сонце моє» проходила в аудиторії 209, де зазвичай читають лекції цілому потоку студентів. Але присутніх у залі можна було перерахувати на пальцях рук і ніг однієї людини. Проте сам Драч ставився до цього спокійно – мовляв, кожне явище має свій початок, розквіт і кінець, не можна ж весь час перебувати на піку, який минув ще у 60-ті… Хоча і розповідав про своє життя, і читав вірші знаменитий шістдесятник дуже харизматично.

Книжки можна не лише читати, а й ставити в театрі. Довести це зголосився театр «Чорний квадрат», показавши у «Літературній кав’ярні» виставу «Кримінальна класика». Це був останній захід першого дня ярмарку, проте до кінця кількість людей у залі навіть зросла. Може, й справді не все так погано у нашому домі?

З усіх мистецтв найважливішим для нас є кіно, це всі знають. І це кіно було наявне на ярмарку – Михайло Іллєнко показав чотири короткометражні студентські екранізації літературних творів від кінофестивалю «Відкрита ніч». Глядачі ще довго залишалися під враженням. Цікаво, чи виникло у них бажання після перегляду припасти до літературних першоджерел?

Атанайя Та

Фото Андрія Капранова