«Медвін» 2010: книжковий прорив

Велика програма заходів на книжкових виставках має зворотну сторону – іноді хоч розірвися, неначе мавпа у відомому анекдоті. Коли ж ідеться про програму «Книжка як книжка» виставки «Книжковий світ 2010», необхідно розриватися вже не на дві, а на вісім шматків – і це якщо не брати до уваги програми «Книжка і кухня», «Книжка і театр», «Книжка і кіно». Дяка організаторам, що завбачливо рознесли усі заходи по різних афішах – інакше б мені ніколи не розібратися. А так – відвідувач мав можливість спочатку визначитися з колом своїх зацікавлень, а потім уже загрузати у розклад.

Насправді книжка – це явище універсальне, вона охоплює всі можливі прояви людського життя. Саме тому на книжковому ярмарку можливо буквально все – і воно відповідає темі, чи то розвиває її. Саме цим – тобто знищенням стереотипних уявлень про книжку, як про стосик паперу у палітурці, та про розсування рамок існування книжки у нашому світі, займався ХІІІ Київський міжнародний книжковий ярмарок, що відбувся 11-14 листопада.

«Книжка як книжка», або ж «обов’язкова програма» виставки, була вкрай насиченою і різноманітною. Афіша рясніла такими прізвищами, що аж у голові паморочилося: Марія Матіос, Василь Шкляр, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар, Богдан Жолдак, Володимир Бистряков з Іллею Ноябрьовим, Степан Процюк, Леся Воронина, Юрій Бедрик, Михайло Слабошпицький, Андрій Кокотюха… У своїх щоденних репортажах ми намагалися висвітлити найяскравіші події, проте навіть це виявилося нереальним – настільки багато було їх насправді. Проте основну частину подій все-таки складали презентації авторів, не занадто відомих. І це логічно – адже українська література набагато повноводніша, ніж це здається тим, хто її не читає. Вона має книги на всі смаки та випадки життя. І цілком закономірно, що їх пише не лише десяток відомих усім письменним українцям авторів, а значно більша команда, де визрівають майбутні зірки..

Чотири дні письменники з видавцями активно просували в читацькі маси результати своєї творчості. Результати здебільшого гідні – і якби показати кожному громадянинові України книжки, що видаються на його Батьківщині (або хоча б у те, що було репрезентоване на ярмарку, бо не всі видавці взяли в ньому участь), то цей громадянин міг би знайти серед них мінімум одну книжку, яку шукав усе життя, навіть якщо він не є бібліофілом. Залишається тільки пожалкувати, що на виставку не прийшли усі українці – а може, навпаки, порадіти – бо хіба б усі вони влізли у невеличкі зали Інституту фізкультури. Та й інформування про захід могло бути ширшим – особливо враховуючи його цінність для широкої читацької аудиторії. Проте, сучасні люди сприймають книжку, як щось факультативне, занудне, ба навіть шкідливе – якби адепти такої думки потрапили на «Книжковий світ»! Як перевернулися б їхні уявлення!

Утім, «довільна програма» ярмарку власне і зробила все можливе, аби на книжковий ярмарок прийшли навіть ті, хто сюди у найближчому столітті не збирався…

Найширшим був напрямок «Книжка і образотворче мистецтво». Ото вже візуали потішилися! Для них було проведено безліч майстер-класів з усіляких дотичних до книгоробства галузей – від друкування екслібрисів, каліграфії та малюнків аж до основ палітурної справи та паперової скульптури. Варто шанобливо схилитися перед кураторами цього напрямку – робота з далеким прицілом, виховання у дітях і дорослих трепетного ставлення до книжки, бо хто зіткнувся з магією цього процесу, вже не зможе не поважати книжку і не розуміти, що це явище насправді є набагато більшим, ніж його відбиток у ЗМІ чи то в уяві наших можновладців! До речі, буквально одиниці з представників цього біологічного виду були помічені у виставкових залах – а видавці так мріють, якщо не про фінансову підтримку з боку держави, то принаймні вияви цікавості з боку її очільників. Хоч би по залах походили та книжки в руках потримали, щоб у народу склалося враження, що державою нашою керують люди, які знають усі літери!

Спеціально для гурманів організатори започаткували програму «Книжка і політика». Програма скандальна і неоднозначний. Політика, як завжди, виявилася такою брудною справою, що краще про неї помовчати, аби не забруднитися й собі…

Цілком логічними видавалися заходи напрямків «Книжка і театр» та «Книжка і кіно». Обидва ці мистецтва є синтетичними, і літературний компонент становить тут левову частку. І кіношники, і театрали принесли видовищність у процес ознайомлення загалу з літературним продуктом. «Книжка і музика» також органічно поєдналися, хоча звукоряд, який супроводжував поезію, не завжди виправдовував своє високе призначення.

Напрям «Книжка та інтернет» поки що видавася лаконічним, але не треба бути пророком, аби сказати: у нього велике майбутнє. Інтернет дедалі щільніше прошиває життя сучасних літераторів, тому було б нерозсудливим змарнувати безмежні можливості, які він пропонує. Піонери цього напрямку уже «запаколили» собі місце у роботі ярмарку – і попри зітхання консерваторів слід зазначити, що на «інтернетні» заходи приходила молодь, яка, на переконанням тих-таки
консерваторів, книжок не читає.

«Книжка і діти» – це взагалі один із пріоритетних напрямів роботи медвінівського ярмарку. І не лише тому, що заради дітей навіть найприжимістіші батькі викладуть останні гроші. (Слід зауважити, така кількість дитячих книг та періодичних видань справді вражає своєю барвистістю й різноманітністю! Пощастило ж нашим малюкам!) Організатори чудово розуміють, що любов до читання найкраще пробудити у дитинстві – тоді вона нікуди не зникне. Адже це таке щастя – навчитися складати літери у слова і миттєво опинятися у зовсім іншому, казковому, світі! Шкода, що багато дорослих вчасно до цього не прилучилося…

Напевне, найбільш резонансною із «довільних» програм стала «Книжка і кухня». Подивитися на те, як відомі люди прилюдно готують, та ще й потім покуштувати результат їхньої праці, часто приходило більше людей, ніж могла вмістити зала літературної кав’ярні з кухонним стендом від фірми «Меркс». Ну, а коли виявлялося, що зірки мають що запропонувати читачам окрім кулінарних витребеньок – тобто книжки з власним автографом, сприймалося як додатковий бонус. І смачно, і цікаво…

Приємно, що попри ідеологію нової української влади і пропаговані нею «цінності», серед яких немає місця книгам, люди прийшли-таки на книжковий ярмарок. Навіть в останній день, коли ніяких серйозних заходів уже не планувалось і видавці потихеньку пакували свої книги, кількість відвідувачів довго не хотіла падати до нуля. Залишається лише сподіватися, що всі вони поділяться враженнями зі своїми знайомими і за півтора місяці приведуть їх на це саме місце – де під патронатом святого Миколая відбуватиметься новорічний книжковий ярмарок!

Атанайя Та

Фото Андрія Капранова

  • pekodin

    цьогорічна виставка дійсно була неперевершеною, але треба розширювати площі.