Що почитати. Рецензії. Новинки

Недолік бути народженим

*

Сьоран (Еміль Чоран). Допінґ духу: есеї / пер. з франц. І. Славінської. – К. : Грані-Т, 2011. – 184 с. Еміль Чоран, або Еміль Мішель Сьоран, – «нестерпна дитина» французької літератури. Сьоран – антифілософ, кінік за світовідчуттям, «інтелектуал без властивостей», який навіть пішов із цього світу, не маючи «земного» громадянства. Другу половину свого життя він [...]

Що почитати. Рецензії. Новинки

Неочікувана актуальність Кіплінга

*

Презентована на вісімнадцятому Форумі видавців книга Ред’ярда Кіплінга «Легенди з Книги Джунглів» у перекладі молодого та обдарованого перекладача Володимира Чернишенка, вмістила у собі маловідомі оповідання та поезії автора, а також знайому всім радянським дітям через мультиплікаційне втілення новелу «Рікі Тікі Таві». Не знаю, чи можна у зв’язку з виходом цієї книги сказати, що нарешті дочекалися, [...]


Украинская Баннерная Сеть
25-06-2009

КИДАЙТЕ СПОРТ! ЗАЙМАЙТЕСЯ ФІЗКУЛЬТУРОЮ!

У дитинстві, як і всі хлопчики, ми з однокласниками курили за шкільним туалетом. І ось одного разу нас застукав фізрук. Він критично глянув на наші дешеві цигарки марки «Спорт» (були такі за радянської влади) і сказав вікопомну фразу: «Кидайте «СПОРТ»! Займайтеся фізкультурою!»

 

Настанову я виконав, але зараз не про те.

 

Спортивна журналістика ніколи не була флагманом філології, але те, що я почув нещодавно на каналі «Мегаспорт», далеко виходить за межі звичних спортивних дурощів. Коментуючи бій 1936 року між Шмелінгом та Луїсом, наш сучасний коментатор сказав: «Телебачення тоді працювало практично для хроніки, тому більшість слухала цей бій по радіо».

 

Це у 1936-му році ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПРАЦЮВАЛО ДЛЯ ХРОНІКИ?! Тут що слово — то шедевр. Телебачення у 1936-му році, тобто до Другої світової війни, — як вам це подобається?! Мало того, виявляється, воно тоді вже працювало ДЛЯ ХРОНІКИ!
Хто хоч трохи знайомий з історією телебачення, не дасть збрехати — перші (а це були п’ятдесяті) роки телепрограми показували виключно у прямому ефірі. Відеомагнітофони з’явилися пізніше. Тобто навіть якщо журналіст наплутав із датами, він не міг не знати, що все відбувалося навпаки — для хроніки телебачення почало працювати не так уже й давно. Такого первинного невігластва мені ще зустрічати не доводилося.

 

Ну, а боксерські сайти наслідують приклад телекоментаторів. І тут, як завжди, ведуть брати Клички і їхній сайт klitchko.com: «Тут Володимир може не ВИПРОБОВУВАТИ почуття постійної небезпеки… Я думаю, що для Володимира цей двобій буде ЛЕГЕНЕЮ».

 

Як прокоментувати таке повідомлення? Хіба що випробувати почуття — це корисно, мені мама радила перед одруженням: не спіши, синку, треба випробувати почуття. І Володимирові Кличку, певно, теж радила, тому він досі й не одружився. А ось щодо ЛЕГЕНІ — це значно цікавіше. Чи то автор має на увазі, що бій відкриє українському боксерові друге дихання? А чи то натякає, що Кличко проб’є козацьким ударом грудну клітину супротивника і вирве його легені? Обидва варіанти мені подобаються. Бокс — це не балет, це чоловічий спорт. (Хіба що автор знову скористався комп’ютерним перекладом і слово ЛЕГКИМ чомусь переклав як ЛЕГЕНЕЮ. Хоч перекладати було й не обов’язково — це слово можна було просто написати, а читачі вже самі зрозуміли б наголос.)

 

Отак воно буває, якщо боксер пропускає багато ударів по голові, а потім стає журналістом.

 

А ви, шановні читачі, не забувайте надсилати мені свої спостереження за знавцями української мови. Надсилайте на адресу або на мейл редакції — посміємося разом.

 

Щиро ваш,
Троль Кумле
VkontakteShare
  • Fotona

    Ну ось, а сам Кумле замість “грудна клітка” пише “грудна клітина”…