Диб-дибани мене




Нічний Київ має свій неповторний колорит. Неонові вивіски звідусіль зваб­люють і обіцяють затишок. Архітектура розчиняється в мороку, залишаючи нас серед вогняних іскор. Життя стає ілюзорним, а бажання загострюються.

 

Із такими почуттями гуляв якось я вулицею Введенською на Подолі та раптом побачив вивіску, яку просто неможливо проминути. Дістав фотоапарат і увічнив її для себе, а заразом і для вас, любі читачі. «ВВЕДЕНСЬКА ДИБА» — не більше й не менше. Може, в цьому будинку колись мешкав київський кат? А може, це заклад для аматорів садомазо-атрибутики? Найліпше, звісно, було б, якби це виявився осере­док фанатів пісні «Дибани мене»— я сам частенько із задоволенням слухаю це творіння гурту «Танок на Майдані Конґо». Тож уявіть собі глибину розчарування, коли, переступивши поріг, я виявив, що це ресторан, справжня назва якого— «ВВЕДЕНСЬКА САДИБА». У рекламі просто перегоріла лампочка. Каюсь— я не став указувати адміністраторові на негаразд, і ресторан «ВВЕДЕНСЬКА ДИБА» цілісіньке літо тішив жи­телів Подолу. А тепер тішитиме й вас.

 

Отже разом із кав’ярнею «Каверна» та «Барбекю з пилу», про які я вже писав, «Введенська диба» претендує на найвищі місця в рейтингу моїх симпатій. Люблю, грішним ділом, попоїсти. Але навіть під час трапези не припиняю уважно роздивлятися навкруги.

Чого й вам бaжаю. І не забувайте надсилати результати своїх спостережень, аби ми разом могли з них посміятися.

 

Щиро Ваш

Троль Кумле.

Троль Кумле