Тут у них гніздо!

 

Зізнаюся чесно – я давно шукаю місце, звідки розповсюджуються «Здібні булочки», і це зрозуміло – якщо помилки дають мені роботу, треба розуміти свої перспективи у складні кризові часи. А раптом нестабільна гривня призведе до того, що редактори та журналісти почнуть правильно писати, і старий Кумле залишиться без роботи?

Оце лазив Інтернетом, щоб зрозуміти, звідки що береться, і випадково натрапив на сайт розробників програм-перекладачів «Пролінг». Тож хочу поділитися з вами, любі мої читачі, своєю радістю – я знайшов їхнє гніздо! Тобто місце, де звичайні булочки перетворюють на здібні.

 

Не вірите? Тоді прочитайте самі те, що є на сайті: «Перевести: з української на росіянин. Сторінка перекладена в автоматичному режимі засобами Пролінг ОФІС Онлайн. Он-лайн перекладач компанії Пролінг prolingoffice.com – розробника програм РУТА, ПЛАЙ»

 
Зверніть особливу увагу на застереження – цю ахінею вони створили за допомогою своєї програми і використовують для її реклами! Ви хочете ПЕРЕВЕСТИ щось на РОСІЯНИН? Ласкаво просимо. А якщо хочете перевести мене через майдан – тим більше. Тільки от росіян не варто переводити через майдан – у них на це слово останнім часом неадекватна реакція.

Мабуть, цією ж програмою користувалися автори реклами, яку прислала мені У. Ходорівська з Києва. Вона пише, що їздить поруч із цим шедевром у вагоні метро щодня, отож, не витримала й порушила заборону адміністрації метрополітену на зйомку.

 
«БІЛЬЄВИЙ базар» – що то воно? Я довго ламав голову й знайшов два варіанти походження цього терміну. Перший – ідеться про слово «БІЛЬ». От, наприклад, є у Києві установа з назвою «Інститут проблем болю», ну а якщо є інститут, то можна припустити й те, що є базар – інакше куди дівати науковцям свої розробки?! Інститут болю, базар болю, біржа болю – на всі смаки. Хочеш – зубний біль, це дешевше, головний – престижніший, а душевний – це тільки для авторів подібної реклами. Другий варіант – це помилка рекламщиків. Вони мали на увазі англійське слово «біль», що означає указ чи постанову Парламенту. Тоді я можу припустити, що на фото зображено рекламу нашої Верховної Ради – продавати закони депутати вміють давно, а надати процесу цивілізованої форми, організувавши базар, – просто супер-ідея! Заходиш на такий базарчик – праворуч соціальні закони, ліворуч – адресні пільги, а Конституція іде просто на склянку, як насіння. Точнісінько як по телевізору в новинах!

Так що, панове, є ще перспективи переведення нашої політики в нормальне річище, не все втрачено – аби грошей вистачило на те, щоб прийняти для нас з вами якийсь нормальний закон. Скинемося?

Особисто я кладу на це весь свій гонорар за цю публікацію й залишаюся бідним, але вічно вашим

                                                                                                                                

                                                                                                                                Тролем Кумле.

 

А ви, будь ласка, беріть приклад з пані Ходорівської й присилайте мені цікаві фотографії й цитати з журналів і газет – сміх подовжує життя.