Про що говорять квіти?

Зірка Мензатюк. Український квітник: науково-популярна проза. – К.: Грані-Т, 2010. – 64 с., іл.


 

Усім відомо, що українська культура повна-повнісінька квітів: і мова в нас квітучо-калинова, і живопис наповнений цвітом, і традиційне народне вбрання має в собі неодмінний атрибут – або вишиті квіти, або й живі, вплетені у віночки. Мак, барвінок, чорнобривці, соняшники, любисток, мальви, троянди – список улюблених квітів українського народу просто-таки вражає своїм барвистим розмаїттям. Тому й не дивно, що на кожній сторінці книги «Український квітник», створеної письменницею Зіркою Мензатюк спільно з редакцією видавництва «Грані-Т», ми знаходимо нові неповторні барви та пахощі, нову історію, нову казку – казку про Квітку.

« – Мальво, палахкотюча свічко, що літо тебе поставило перед сонцем, як перед іконою! Мальво, що руки зелені здійняла в палкій молитві! Про що ти говориш із Богом?» – запитує Зірка Мензатюк у стрункої мальви-рожі, яка здіймає свою пишну голівку високо понад землею. І Мальва їй розповідає: про вітер, про дощ, про сонце, про те, як вона дякує Богові за кожен день. Розповідають свої історії й інші квіти: барвінок – як він безстрашно ловить блакитні грозові блискавки, аби розквітнути небесним цвітом; калина – як вона наряджається у біле мереживо та червоні коралі, готуючись до свого весілля; півники – як вони ранесенько запалюють свої фіолетові, блакитні та жовті ліхтарики, аби світити білому світові; матіола – як вона танцює разом із нічними метеликами у світлі зір… Очевидно, авторка книги дуже добре знає мову квітів: аж тридцять представників квітучої флори поділилися з нею – і з нами, читачами, – своїми оповідками. І хоча ці розповіді зовсім невеличкі – такі собі етюдики, схожі на легкі доторки до квіткової природи, – але всі разом вони формують повноцінну картину; і коли читаєш про одну квітку, про другу, третю, то складається враження, що знаходишся у дивному саду, де цвітуть усі квіти одночасно, і чуєш та розумієш кожне слово, яке злітає з ніжних квіткових уст.

 

Окрім художніх мініатюр Зірки Мензатюк, книга «Український квітник» містить певну науково-популярну інформацію про кожну квітку, а також – що надає їй довершеності та мистецького значення – ілюстрації з найвідоміших ботанічних альбомів XVI-XVIII ст. та репродукції картин видатних художників світу. Таким чином, читачі можуть дізнатися про кожну квітку багато цікавого: як її ще по-іншому називають в Україні та як її назва звучить латинською та російською мовами, скільки є видів цієї квітки та де вони поширені, які особливості її історії та що про неї говорять народні легенди та приказки. А читаючи науково-популярний та художній матеріал, ми маємо змогу милуватися репродукціями квіткових картин Клода Моне, Пітера Пауля Рубенса, Балтазара ван дер Аста, Вінсента ван Ґога та інших, серед яких, звісно ж, є і наші українські художниці – справжні поціновувачки квіткової краси – Марія Приймаченко та Катерина Білокур.

 

«І ось я цвіту… Візьми мене на спогад: не в руку – в очі, в душу візьми!» – пише Зірка Мензатюк нібито від імені макової квітки. А проте слова ці стосуються не лише маку, а й усіх дивовижних квіточок, які ми, українці, повинні плекати в собі як частинку себе самих: «Щодень, щогодини буду тобі нагадувати, якого ти роду, якого народу, яка земля тебе народила й чекає твоєї любові».

 

Жанна Капшук